05 липня 2018 року м. Рівне
справа № 562/4022/17
провадження № 22-ц/787/919/2018
Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), ОСОБА_1, ОСОБА_2,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області в складі судді Шуляка А.С. від 19 березня 2018 року, ухваленого в 10 год. 42 хв. в м. Здолбунів, в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що її з відповідачем повнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом першої А групи інвалідності довічно, є непрацездатним та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
Крім того, син потребує матеріальної допомоги, оскільки розмір його пенсії по інвалідності не забезпечує йому належного проживання та лікування.
Відповідач ОСОБА_4 проживає окремо, працює та отримує заробітну плату в розмірі більше 6000 грн. У добровільному порядку допомоги на утримання дитини відповідач не надає, хоча інших утриманців не має.
З наведених підстав просить стягнути аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 березня 2018 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 10 листопада 2017 року. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення мотивоване тим, що відповідач в добровільному порядку необхідні кошти на утримання повнолітнього непрацездатного сина не надає, хоча має можливість її надавати.
В поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_4 покликається на його незаконність та необґрунтованість в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд безпідставно розглянув справу 19 березня 2018 року, не надавши йому можливість ознайомитися з позовною заявою, додатками до неї та скористатися правовою допомогою, подати клопотання про приєднання до справи письмових доказів, що частково спростовували б позовні вимоги ОСОБА_3
Позивачем не наведено належних та достовірних доказів, якими вона підтверджує свої позовні вимоги, не надано доказів того, що він має можливість сплачувати аліменти в таку розмірі та не доведено відсутність у неї можливості надавати утримання сину.
Стягнувши з нього аліменти в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме: ст.ст. 182,183,198,200 СК України.
Також, звертає увагу на те, що його стан здоров'я та матеріальне становище є незадовільними, оскільки в нього хворе серце, в 2009 році ним перенесено інфаркт міокарда, після чого він змушений один раз в пів року лікуватися стаціонарно в зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
Крім того, він не має у власності нерухомого чи рухомого майна та змушений орендувати житло, орендна плата за яке становить 1000 грн. на місяць.
Не відповідають дійсності твердження суду про те, що в нього немає інших утриманців, оскільки, він хоч і не має інших дітей, однак допомагає непрацездатному батьку, який є пенсіонером, отримує незначну пенсію та в силу похилого віку та поганого стану здоров'я потребує фінансової допомоги на лікування та продукти харчування.
Просить рішення суду першої інстанції змінити та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнувши з нього аліменти в розмірі 1/5 частини його заробітку.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що посилання ОСОБА_4 на порушення судом норм процесуального права та позбавлення його можливості подати клопотання про приєднання до справи письмових доказів не відповідає дійсним обставинам, оскільки відповідач не заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, подати відзив на позовну заяву та письмові докази.
Доводи відповідача про не обґрунтування нею розміру аліментів та недоведеність його можливості сплачувати аліменти не заслуговують на увагу, так як на підставі рішення Здолбунівського районного суду від 28 липня 2010 року з ОСОБА_4 на її користь стягувались аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.
Стягнення аліментів припинилось лише 31.10.2017 року, коли їх син досяг повноліття, однак позову про зменшення розміру аліментів у зв'язку з незадовільним станом здоров'я та матеріальним становищем відповідач не подавав.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_3 вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах»ліквідовано Апеляційний суд Рівненської області та утворено Рівненський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Рівненську область, з місцезнаходженням у місті Рівному.
У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів»апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України(в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Рівненської області.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ГЮ № 080035, виданим Здовбицькою сільською радою Здорлбунівського району Рівненської області 25.11.1999 року.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28 липня 2010 року у справі № 2-1427/10 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 8 липня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно довідки МСЕК до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0758214, ОСОБА_5 встановлено з 31.10.2017 року довічно першу А групу інвалідності, в зв'язку з тим, що він є інвалідом з дитинства з ураженням ЦНС.
Також, із вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_5 потребує постійного стороннього догляду та йому рекомендовано стаціонарне лікування у невропатолога 2-3 рази на рік, психолога обласного центру комплексної реабілітації.
Відповідно до ст.198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Таким чином, закон покладає на батьків обов'язок утримувати свою повнолітню дочку (сина) при наявності одночасно трьох умов: дочка (син) є непрацездатними; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина).
Згідно довідки про доходи №231 від 13.11.2017 року, виданої виробничим підрозділом "Локомотивне депо Здолбунів" Регіональної філії ""Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", ОСОБА_4 працює у вказаному виробничому підрозділі на посаді машиніста тепловоза та за період з січня 2017 року по жовтень 2017 року отримав дохід з урахуванням аліментів в сумі 75187 грн. 52 коп.
За наведеного, встановивши, що повнолітній син сторін по справі ОСОБА_5 є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, а відповідач ОСОБА_4 працює та розмір його заробітної плати дає можливість надавати таку допомогу своєму повнолітньому непрацездатному сину, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_3 та стягнув з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.
Доводи відповідача про те, що суд не надав йому можливість ознайомитися з позовною заявою, скористатися правовою допомогою та подати клопотання про приєднання до справи письмових доказів, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять будь-яких клопотань ОСОБА_4 про відкладення судового засідання в зв'язку з необхідністю скористатися правовою допомогою та подати письмові докази.
Покликання ОСОБА_4 на відсутність в нього власного жила та свій незадовільний стан здоров'я в зв'язку з перенесеним у 2009 році інфарктом міокарда, не свідчать про відсутність у нього можливості надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, так як вказані обставини не перешкоджали йому сплачувати аліменти в аналогічному розмірі до повноліття сина.
Крім того, надана відповідачем довідка про те, що вартість оренди одної кімнати в м. Здолбунів становить 1000-1200 грн. без оплати комунальних послуг не підтверджує того, що він несе витрати на оренду житла в розмірі 1000 грн. щомісячно. Не надано суду й жодних доказів на підтвердження доводів про перебування батька відповідача на утриманні останнього.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.
Понесені витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 березня 2018 року залишити без змін.
Понесені витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести за рахунок ОСОБА_4.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судді: Бондаренко Н.В.
ОСОБА_1
ОСОБА_2