20 грудня 2017 р. Справа № 804/762/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, відповідача-2 - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, -
27 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1 - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, відповідача-2 - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, в якому просить суд: зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області виключити належне на праві власності майно, а саме, частку 17/100 нежитлової будівлі, станція технічного обслуговування, АДРЕСА_1 з податкової застави; зобов'язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради зняти обтяження на майно у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру обтяжень (а.с. 4-6).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на публічних торгах придбана частка 17/100 нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проте, йому стало відомо про існування обтяження щодо належного на праві власності майна податкової застави, яке застосовано Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Позивач зазначає, що він не має жодних податкових зобов'язань перед податковим органом, вказане нерухоме майно належить йому та придбано відповідно до законодавства України, тому, він звернувся з вимогою зняти обтяження з його майна, проте, у задоволенні вимоги було відмовлено на підставі того, що податковий борг, який належить громадянці ОСОБА_2, не погашений. Позивач вважає, що дії відповідача-1 є протиправними, враховуючи, що органом реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень є Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, який наділений повноваженнями щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру обтяжень, тому, на думку позивача, відповідач-1 повинен здійснити дії щодо припинення порушення його права вільно розпоряджатися своєю власністю, а також, виключити належне на праві власності майно з податкової застави. Отже, враховуючи вищевикладене, позивач просить суд зобов'язати відповідача-1 виключити належне на праві власності майно, а саме, частку 17/100 нежитлової будівлі, станція технічного обслуговування, АДРЕСА_1 з податкової застави та зобов'язати відповідача-2 зняти обтяження на майно у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру обтяжень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року (суддя І.А. Гончарова), після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у адміністративній справі № 804/762/17, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).
Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року (суддя І.А. Гончарова) залучено до участі у справі № 804/762/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с. 126) та зобов'язано Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції надати суду інформацію та копії відповідних документів про вжиті заходи по виконанню судового рішення по справі № 804/13568/14 щодо відкриття провадження про примусове виконання судового рішення, переліку рахунків в банківських установах на які накладено арешт, дати арешту коштів та майна боржника, а також інформацію про продаж, стягнутих сум та перерахованих до бюджету коштів (а.с. 127).
Отже, адміністративна справа перебувала в провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду І.А. Гончарової, згідно розпорядження в.о. керівника апарату В.Г. Гречаної "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи" №2936 д від 01.12.2017 року, у зв'язку із призначенням судді І.А. Гончарової на посаду судді Верховного суду, адміністративну справу 04.12.2017 року передано на розгляд судді Д.П. Павловському (а.с. 137).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року, судом прийнято до провадження адміністративну справу, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.12.2017 року (а.с. 139).
У судове засідання 20.12.2017 року сторони не прибули, належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 141-144).
18.12.2017 року позивач подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 145).
20.12.2017 року представником відповідача-1 подано письмове клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (а.с. 149), а також раніше було подано письмові заперечення проти позову, в яких Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області зазначає, що придбана позивачем нерухомість перебуває у податковій заставі і належить платнику податків - боржнику перед бюджетом ОСОБА_2, по якій рахується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у сумі 5195,83 грн. До реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції було направлено заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права) щодо реєстрації податкової застави по об'єкту нерухомості, та державним реєстратором зареєстровано обтяження - податкову заставу на частину об'єкта нерухомого майна (17/100) розташованого у за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1. Представник відповідача-1 наголошує, що оскільки податковий борг платника податків ОСОБА_2 залишився не погашеним, інформація та сплати коштів до бюджету від Соборного ВДВС не надходили, законодавчих підстав для припинення податкової застави ОСОБА_2 у ДПІ у Соборному районі м. Дніпра відсутні, тому, просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (а.с. 55-56).
22.11.2017 року представником відповідача-2 подано письмові заперечення проти позову, в яких Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що позивач, звертаючись із позовними вимогами до відповідача-2 не надав доказів щодо порушення ним його прав, на поточну дату та на дату розгляду листа-заяви ОСОБА_1 по платнику податків ОСОБА_2 рахувався та продовжує рахується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у сумі 5195,83 грн. До реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції листом ДПІ направлено заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права) щодо реєстрації податкової застави по об'єкту нерухомості, тому, державним реєстратором зареєстровано обтяження - податкову заставу на частину об'єкта нерухомого майна (17/100) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Відповідач-2 наголошує, що оскільки податкових борг платника податків ОСОБА_2 залишився не погашеним, законодавчих підстав для припинення податкової застави ОСОБА_2 у ДПІ у Соборному районі м. Дніпра відсутні, тому, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю (а.с. 133-136).
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Керуючись приписами статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у адміністративному позові, позицію відповідача-1 та відповідача-2, викладену у письмових запереченнях проти позову, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 придбана частка 17/100 нежитлової будівлі, станції технічного обслуговування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.06.2016 року серія НВТ № 197097 (а.с. 7).
01.07.2016 року до ДПІ у Соборному районі м. Дніпра надійшов лист - заява ОСОБА_1, в якому він просить звільнити з податкової застави нерухоме майно, придбане ним на публічних торгах, а саме, 17/100 частини приміщення СТО, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.
Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, обтяжувач - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, обтяження від 25.12.2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що придбана позивачем нерухомість перебуває у податковій заставі і належить платнику податків - боржнику перед бюджетом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1).
У листі № 22118/10/04-63-17-28 від 06.07.2016 року зазначено, що податковий борг ОСОБА_2 по земельному податку з фізичних осіб у сумі 5195,83 грн. не погашений, тобто, продовжує рахуватися податковий борг.
Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу та за наявності в інтегрованій картці платика несплачених грошових зобов'язань по ОСОБА_2 сформовано та надіслано (вручено) податкову вимогу № 989-25 від 07.05.2014 року на суму податкового боргу 1613,66 грн., а також, рішення про опис майна у податкову заставу від 12.11.2015 року № 40912/10-23-01.
На підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 18.12.2015 року відповідачем-1 складено акт опису майна № 46537/10/23-01, до якого включено частину об'єкта нерухомого майна 17/100, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, та до реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції листом від 18.12.2015 року № 46538/10/23-01 направлено заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права) щодо реєстрації податкової застави по об'єкту нерухомості.
25.12.2015 року державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції зареєстровано обтяження, а саме, податкову заставу на частину об'єкта нерухомого майна 17/100, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що на виконання вимог пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, з метою погашення податкового боргу, до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції податковим органом було передано 09.10.2015 року виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/13568/14 щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення податкового боргу з ОСОБА_2 у сумі 3227,32 грн., що підтверджується листом від 07.10.2015 № 36014/10/23-01.
Відповідно до статті 93 Податкового кодексу України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: 93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; 93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним; 93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; 93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. 93.2. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті. 93.3. Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. 93.4. У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
З матеріалів справи вбачається, що інформація від Соборного ВДВС щодо сплати коштів до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра не надходила.
Отже, суд вважає, що оскільки податковий борг платника податків ОСОБА_2 залишився не погашеним, інформація та сплати коштів до бюджету від Соборного ВДВС не надходили, законодавчих підстав для припинення податкової застави ОСОБА_2 у ДПІ у Соборному районі м. Дніпра - відсутні.
Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України.
Щодо дій відповідача-2, суд зазначає, що за місцем реєстрації відповідача, таким органом реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень є Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, який наділений повноваженнями щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру обтяжень, тому, у суду відсутні підстави щодо визнання дій відповідача-2 протиправними, та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради щодо обтяження на майно, належне на праві власності позивачу, а саме, частку 17/100 нежитлової будівлі, станція технічного обслуговування, АДРЕСА_1 у податкову заставу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру обтяжень, тому, у суду відсутні підстави щодо зобов'язання суб'єктів владних повноважень вчинити певні дії.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для повного встановлення обставин справи щодо ухвалення законного судового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Проте, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат, враховуючи, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.
Керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 194, 205, 246 - 247, 249, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1 - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, відповідача-2 - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.П. Павловський