1-126/10
11 січня 2010 року місто Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Ковальчук Л. В.,
при секретарі Присяжнюк І. М.,
за участю прокурора Курбатової І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івділь Свердловської області Росія, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого 20.03.1985 р. вироком Ленінського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 140 КК України до двох років виправних робіт; 10.04.1986 р. вироком Ленінського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 140, ст. 208 КК України до п'яти років позбавлення волі,
в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
24.10.2009 р. о 14:00 годині ОСОБА_1, перебуваючи в гуртожитку за адресою АДРЕСА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до кухні, яка розташована на третьому поверсі, де на підвіконні побачив мобільний телефон марки «Nokia-3610 I», який належав ОСОБА_2 В цей час в ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на таємне викрадення зазначеного мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_2 відсутня на кухні, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «Nokia-3610 I», вартістю 1300 грн., з картою пам'яті вартістю 80 грн., СІМ картою вартістю 25 грн. та грошима на рахунку в сумі 5 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 1410 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєні інкримінованого йому злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю, пояснив, що в той день він зустрів ОСОБА_3, вони купили пляшку горілки та пішли до його матері в гуртожиток. В гуртожитку на кухні на підлозі під вікном він помітив мобільний телефон та вирішив його викрасти, тому він взяв телефон, поклав собі в кишеню. Викрадений телефон він продав за 350 грн. В скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
Враховуючи думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_1 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений за скоєння умисних корисливих злочинів, однак на момент вчинення злочину вважається особою несудимою (а.с. 49), за місцем проживання характеризується задовільно (а.с. 52), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенко та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» не перебуває (а.с. 50, 51).
Обставинами, що пом'якшують покарання суд вважає повне визнання вини підсудним, щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк та звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням.
Суд вважає, що речові докази, які передані під розписку потерпілій ОСОБА_2 слід залишити останній.
На досудовому слідстві потерпілою ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов на суму 1410 грн. Свої вимоги вона мотивувала тим, що в неї було викрадено мобільний телефон вартістю 1300 грн. з картою пам'яті вартістю 80 грн., СІМ картою вартістю 25 грн. та грошима на рахунку в сумі 5 грн..
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 позов визнав.
Прокурор Курбатова І.Л. просила позов задовольнити частково, пояснила, що в матеріалах справи є розписка потерпілої про те, що телефон їй повернуто, тому з ОСОБА_1 слід стягнути вартість картки пам'яті, сім-карти та суму грошей, що була на рахунку, тобто 110 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позов потерпілої підлягає задоволенню частково, а саме щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілої вартості картки пам'яті, сім-карти та суми грошей, що були на рахунку в розмірі 110 грн. з підстав доведеності вини підсудного та обґрунтованості позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком три роки.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи при ГУМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Nokia-3610 I» сірого кольору з червоними полосками ІМЕІ НОМЕР_1, який знаходяться в ОСОБА_2, залишити останній.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сто десять гривень майнової шкоди.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: