РІШЕННЯ Іменем України
Справа №2-210\ 2010 р. 12 січня 2010 р.
В складі головуючого Ворон юк В.А.
при секретарі Полонській Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині
справу за позовом ОСОБА_1 до Державного Територіально-Галузевого Об'єднання Південно-Західна залізниця, третя особа на стороні відповідача начальник локомотивного депо ст.. Козятин ОСОБА_2 про поновлення па роботі та стягнення коштів за вимушений прогул,-
встановив:
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати незаконним звільнення його з роботи з посади заступника начальника локомотивного депо ст.. Козятин з матеріально - технічного забезпечення за п.8 ч.1 ст. 40 КЗпП України за вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника, поновити його на роботі та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 23 листопада 2009 року по день поновлення на роботі постановленим рішенням суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що згідно з наказом начальника Локомотивного депо ст. Козятин Південно -Західної залізниці ( далі ПЗЗ ) від 23 листопада 2009 року № 197-ос його було звільнено з роботи з 23 листопада 2009 року з посади заступника начальника Локомотивного депо ст..Козятин з матеріально -технічного забезпечення (п. 8 ст. 40 КЗпП України). Підставою звільнення його з роботи стали: вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.09.2009 року - справа № 1-200/09 р. та наказ начальника галузевої служби локомотивного господарства ПЗЗ № Т-15/ос від 20.11..2009 р. Дане звільнення з роботи вважає незаконним з тих підстав, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: - вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Він вважає, що звільнення з роботи було передчасно здійснено відповідачем, так-як при звільненні його з роботи з підстав, передбачених п.8 ст. 40 КЗпП України , відповідаченим не було дотримано норм діючого законодавства., а саме ст.. 62 Конституції України .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та підтвердив в своїх поясненнях, обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що звільнення позивача з роботи є законним, оскільки на момент звільнення ОСОБА_1 з роботи надійшов обвинувальний вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.09.2009 року - справа № 1-200/09 р., який набрав законної сили 15.10.2009 року, і який став підставою для звільнення позивача з роботи. ОСОБА_1 в установлений законом строк вирок суду не оскаржував і пропустив всі строки на його оскарження, передбачені ст.. 349 КПК України. Тому підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі немає.
Третя особа на стороні відповідача начальник локомотивного депо ст..Козятин Південно-Західної залізниці ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що підставою для звільнення ОСОБА_1 з роботи став вирок Козятинського міськрайонного суду від 29.09.2009 року, який набрав чинності 15 жовтня 2009 року ,а також наказ начальника галузевої служби локомотивного господарства Південно-Західної залізниці № Т-15/ос від 20.11.09р., в якому зазначалось, що ОСОБА_1 підлягає звільненню з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника . ОСОБА_1 в установлений законом строк вирок не оскаржував, пропустив всі строки на оскарження, а тому підстав для його поновлення немає.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази та проаналізувавши їх в сукупності суд, вважає, що в позові позивача слід відмовити .
Так судом встановлено, що позивач з 1976 року працював в Локомотивному депо станції Козятин Південно-Західної залізниці ( далі ПЗЗ ), що підтверджується копією трудової книжки. (а.с.3)
Вироком Козятинського міськрайонного суду від 29 вересня 2009 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України та засуджено до двох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю та матеріальною відповідальністю строком на два роки та відповідно до ст.. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на один рік На підставі п.»в» ст..1, ст..ст.8,9,14 Закону України «Про амністію «від 12.12.2008 року звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання. Вирок набрав чинності 15 жовтня 2009 року ( а.с. 9-12)
Згідно наказу начальника Локомотивного депо ст.. Козятин ПЗЗ від 23 листопада 2009 року №197-ос позивача - ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади заступника начальника локомотивного депо ст..Козятин з матеріально - технічного забезпечення за вчинення за місця роботи розкрадання майна власника.( а.с.4). Підставою звільнення з роботи став вирок Козятинського міськрайонного суду від 29.09.2009 року та наказ начальника галузевої служби локомотивного господарства Південно-Західної залізниці № Т-15/ос від 20.11.2009 року. ( а.с.4).
Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Як було встановлено в судовому засіданні і це вбачається із матеріалів справи, що підставою для звільнення ОСОБА_1 став обвинувальний вирок Козятинського міськрайонного суду від 29.09.2009 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчинені розкрадання майна власника за місцем його роботи, який набрав чинності 15 жовтня 2009 року.
Відповідно до ст..40 п.8 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути проведено якщо працівник вчинив за місцем роботи розкрадання ( в тому числі дрібного ) майна власника і його вина доведена вироком суду, що набрав законної сили.
Суд не може прийняти до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв розкрадання майна, і його вина не доведена, оскільки відповідно до ст.. 61 ч.4 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили є обов'язкові для суду , що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а тому в позові йому необхідно відмовити.
Керуючись ст..62 Конституції України, ст..40 п.8, ст..ст.232,233 КЗпП України. ст..ст.3,4.15,57-60,61ч.4. 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 в позові до Державного Територіально-галузевого Об'єднання Південно-Західна залізниця про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд, про що має бути подано заяву протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис.
Рішення не набрало чинності
З оригіналом вірно Суддя Секретар