Іменем України
04 липня 2018 року
м. Київ
справа № 208/4298/16
провадження № К/9901/23058/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 208/4298/16
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (у складі судді Похвалітої С. М.,) від 27 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Олефіренко Н. А., Шальєвої В. А., Білак С. В.,) від 27 лютого 2017 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У липні 2016 року ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2 з 01 травня 2016 року;
- поновити виплату пенсії ОСОБА_2, у розмірі призначеної з 15 січня 2016 року відповідно до даних грошового атестату № 01 від 18 січня 2016 року та довідки про додаткові види грошового забезпечення № 272/10/04-36-05-31 від 18 січня 2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та виплатити заборгованість за весь період, за який виплачувалась пенсія в меншому розмірі ОСОБА_2 у зв'язку із зменшенням її розміру з 01 травня 2016 року;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551,20 грн.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що з 15 січня 2016 року йому призначена пенсія в розмірі 54 % грошового забезпечення. Розмір пенсії з 15 січня 2016 року складав 2850,02 грн. Відповідачем пенсію позивача з 01 травня 2016 року приведено у відповідність до вимог законодавства, після чого її розмір почав складати 2497,24 грн.
На думку позивача, зменшення розміру його пенсії, яка вже була призначена відповідно до норм діючого на той час законодавства, є протиправними та таким, що суперечить вимогам ст. 22, 58 Конституції України.
3. Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, позовні вимоги задоволено повністю.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. 15 лютого 2018 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року справу прийнято до провадження.
9. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.
10. Станом на 04 липня 2018 року заперечень або відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 14 січня 2016 року був звільнений з податкової міліції Держаної фіскальної служби та з 15 січня 2016 року отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII). Пенсія призначена в розмірі 54 % грошового забезпечення за 29 років вислуги з урахуванням загального страхового стажу, розмір пенсії склав 2 850,02 грн.
12. Згідно грошового атестату № 01 від 18 січня 2016 року, наданим ГУ ДФС у Дніпропетровській області для призначення ОСОБА_2 пенсії, на момент звільнення посадовий оклад позивача становив 2398 грн., оклад за спеціальним званням 130 грн., відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 35 % - 884,80 грн.
13. Грошове забезпечення було визначено у відповідності до пп. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 - «у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців».
14. 01 квітня 2016 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області було складено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області грошовий атестат № 11, відповідно до якого, на момент звільнення, посадовий оклад позивача становив 1 918 грн., оклад за спеціальним званням 130 грн., відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 35% - 716,80 грн.
15. З травня 2016 року ОСОБА_2 почала нараховуватись пенсія у розмірі 2497,24 грн., у зв'язку з чим він звернувся до пенсійного органу з заявою про надання пояснень стосовно зменшення розміру пенсії.
16. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24 травня 2016 року № Б646-16 позивачу повідомлено, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 і від 09 грудня 2015 року № 1013» (далі - Постанова КМУ № 77), ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу відповідача, взамін раніше наданих документів надано новий грошовий атестат № 11 від 01 квітня 2016 року та довідку про додаткові види грошового забезпечення № 1936/10/04-36-05-31 від 01 квітня 2016 року, у зв'язку з чим розмір пенсії ОСОБА_2 було перераховано та змінено розмір пенсії до 2 497,24 грн.
17. Вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно зменшено розмір призначеної йому пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що вчиняючи оскаржувані дії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом № 2262-XII.
19. Такий висновок судів ґрунтується на тому, що за результатом проведеного перерахунку, пенсійним органом було зменшено розмір пенсії позивача на 352,78 грн., що свідчить про порушення ним приписів чинного законодавства, зокрема ст. 63 Закону № 2262-XII, згідно якої у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що пенсія ОСОБА_2 обчислена на підставі документів наданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області і виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.
21. Скаржник вказує, що оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахунок пенсії ОСОБА_2 не здійснювався, а розмір раніше призначеної йому пенсії було приведено у відповідність до вимог Постанови КМУ № 77, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з посиланням на положення ст. 63 Закону № 2262-XII є помилковими.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
23. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
24. Зазначена норма кореспондується з п. 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, в силу положень якого перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. 2 і 3 ст. 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
25. Отже, за змістом наведених вище норм закону, забороняється зменшення встановленого раніше розміру пенсії за результатом її перерахунку.
26. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, розмір пенсії позивача, розрахований на підставі грошового атестату № 01 від 18 січня 2016 року, становив 2850,02 грн. Водночас за результатом здійсненого перерахунку розміру пенсії позивача на підставі грошового атестату № 11 від 01 квітня 2016 року, розмір його пенсії складав 2497,24 грн.
27. Наведене свідчить, що відповідачем у порушення ст. 63 Закону № 2262-XII внаслідок проведеного відповідачем перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 було зменшено на 352,78 грн.
28. Зважаючи на наведені обставини та вимоги закону, висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача внаслідок якого розмір пенсії останнього став нижчим, є правильним, що, відповідно, є підставою для задоволення вимог ОСОБА_2 та зобов'язання управління Пенсійного фонду поновити виплату його пенсії у раніше встановленому розмірі.
29. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог.
30. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
31. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
32. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
33. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року у справі № 208/4298/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді В. М. Кравчук
О. П. Стародуб