Іменем України
02 липня 2018 року
Київ
справа №9901/623/18
адміністративне провадження №П/9901/623/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л., Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Слободян О.М.,
представника відповідача - Лисюка М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та часткове скасування рішення від 27.03.18 №44/ко-18, зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2018 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія) № 44/ко-18 від 27 березня 2018 року в частині щодо визнання, що суддя Апеляційного суду міста Києва Корчевний Г.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді набрав 636,3 бала; визнання судді Апеляційного суду міста Києва Корчевного Г.В. таким, що не відповідає займаній посаді; про рекомендування Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Апеляційного суду міста Києва Корчевного Г.В.;
- вказане рішення в частині складання тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, а також складання анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання суддею Апеляційного суду міста Києва Корчевного Г.В. залишити без змін.;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти рішення про зупинення кваліфікаційного оцінювання відносно судді Апеляційного суду м. Києва Корчевного Г.В. у зв'язку з прийнятою та задоволеною Вищою радою правосуддя заявою судді Корчевного Г.В. про відставку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення прийняте неповноважним складом колегіального органу, оскільки згідно аналогії Закону, член Комісії, який раніше брав участь в кваліфікаційному оцінюванні судді в попередній процедурі оцінювання 2016 року, висловив думку та постановив рішення відносно судді, не може повторно брати участь у оцінюванні та постановлені протилежного рішення відносно тієї ж особи з тих самих підстав. Вказав, що комісія безпідставно, необґрунтовано, невмотивовано дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді, чим порушила п. 4 , ч. 3 ст. 88 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Корчевний Г.В. набрав 636,3 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями, а тому комісія дійшла мотивованого висновку про те, що позивач не відповідає займаній посаді. Наголосив, що у 2016 році позивач проходив первинне кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя як суддя апеляційного суду за процедурою, що є відмінною від проведення у 2017-18р.р. кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді, як за правовою підставою для проведення оцінювання, так за організаційно - процедурною, що виключає висновок про неповажність складу Комісії.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Вказав, що оскаржуване рішення є законним та скасуванню не підлягає.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Встановлено, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 березня 2018 року № 44/ко-18 (далі - Рішення) визначено, що суддя Апеляційного суду міста Києва Корчевний Г.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 636,3 бала; визнано суддю Апеляційного суду міста Києва Корчевного Г.В. таким, що не відповідає займаній посаді; рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Апеляційного суду міста Києва Корчевного Г.В.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV "Перехідних положень" Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 1402-VIII (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді Апеляційного суду міста Києва Корчевного Г.В.
Частиною п'ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засобам їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1,2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності суддів критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала більшого за 0.
Як вбачається з оспорюваного Рішення, за результатами кваліфікаційного оцінювання позивач набрав 636,3 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Так, позивач склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 78,3 бала. За результатами виконаного практичного завдання позивач набрав 61 бал. Таким чином, на етапі складання іспиту позивач набрав 139,3 бала.
Позивач пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії 03 березня 2018 року № 44/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 19 лютого 2018 року, зокрема, судді Апеляційного суду міста Києва Корчевного Г.В. та допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
Комісією 27 березня 2018 року проведено співбесіду з позивачем, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) позивач набрав 371,3 бала.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, позивач набрав 130 балів.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, позивач набрав 135 балів.
Таким чином, враховуючи те, що за результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_3 набрав 636,3 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, відповідач дійшов висновку про те, що суддя Апеляційного суду міста Києва Корчевний Г.В. не відповідає займаній посаді.
Суд наголошує, що повноваження відповідача стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією його, як уповноваженого органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою. При цьому оцінювання кандидатів за визначеними законом критеріями відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.
Із положень Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі також "Рекомендація R (80)2") - під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників Міністрів).
Отже, жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема, компетенції Комісії щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
Суд зазначає, що спірне рішення приймалось відповідачем колегіально за внутрішнім переконанням членів Комісії з дотриманням конкурсної процедури відповідно до вимог Конституції та законів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішення Комісії 03.11.2016 № 143/зп-16. Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що оцінка критеріїв компетентності, професійності та доброчесності покладається саме на членів ВККС і ґрунтується на засадах рівнoправнoсті та співпричетнoсті дo рішення.
Щодо доводів позивача про прийняття оспорюваного Рішення неповноважним складом Комісії через повторну участь члена Комісії ОСОБА_5, який також входив до складу колегії Комісії при прийнятті рішення від 26 травня 2016 року № 267/ко-16 про визнання ОСОБА_3 таким, що не підтвердив можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді, а тому не мав права брати участь у прийнятті оскаржуваного Рішення Комісії відносно тієї ж самої особи та з тих же підстав, колегія суддів зазначає наступне.
Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII (далі - Закон 192-VIII) викладено у новій редакції Закон України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів для підтвердження їх здатності відправляти правосуддя.
На виконання вимог Закону 192-VIII Комісією прийнято рішення від 22 березня 2016 року за № 17/зп-16 про проведення протягом квітня-червня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів, затверджено графік його проведення та перелік завдань для проведення анонімного письмового тестування суддів.
Відповідно до пункту 6 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень" Закону 192-VIII (в редакції, чинній на час прийняття рішення від 26 травня 2016 року № 267/ко-16) Вища кваліфікаційна комісія суддів України забезпечувала проведення первинного кваліфікаційного оцінювання працюючих суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у судах та відповідно, досягнення суспільних очікувань мати доступ до справедливого суду.
В свою чергу, згідно з частиною третьою статті 94 Закону № 1402-VIII організаційними формами діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є засідання у складі колегій, палат або у пленарному складі Комісії - залежно від питань, визначених цим Законом та Регламентом Комісії.
Частиною четвертою статті 94 Закону № 1402-VIII визначено, що колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України формується не менше ніж з трьох членів Комісії.
Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 розділу II "Організація та порядок проведення засідання Комісії" Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами) колегія, її склад визначаються рішенням Комісії.
Таким чином, позивач в 2016 та 2018 роках проходив процедури кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, що мають різнорідне правове підґрунтя, організаційне забезпечення, передбачені різними законодавчими актами, які встановлюють відмінні процедури, етапи та наслідки проведення.
Вказане свідчить про безпідставність доводів позивача щодо неповноважності складу колегіального органу через повторну, на думку позивача, участь члена Комісії та постановлення рішення відносно тієї ж особи з тих самих підстав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Комісія, приймаючи рішення, діяла відповідно до частини другої статті 19 Конституції України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема з дотриманням порядку проведення кваліфікаційного оцінювання судді, встановленого Законом № 1402-VIII та Положенням.
Щодо позовної вимоги про обов'язок Комісії зупинити кваліфікаційне оцінювання відносно позивача через подання та задоволення Вищою радою правосуддя заяви судді про відставку, суд зазначає наступне.
Статтею 84 Закону № 1402-VIII врегульовано проведення кваліфікаційного оцінювання. Згідно з частиною 5 вказаної статті у разі виявлення під час проведення кваліфікаційного оцінювання фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може звернутися до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті. У разі звернення до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті або надходження під час проведення кваліфікаційного оцінювання до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, скарги щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді.
За частиною 6 вказаної статті якщо в процесі кваліфікаційного оцінювання судді Вищій кваліфікаційній комісії суддів України стане відомо про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції, Комісія негайно повідомляє про це спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції. Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді до отримання відповіді від спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Частина 7 статті передбачає, що у разі порушення кримінального провадження щодо судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді до набрання законної сили вироком суду або припинення кримінального провадження.
Отже, Закон № 1402-VIII чітко передбачає підстави для можливості, а не обов'язку Комісії щодо зупинення проведення кваліфікаційного оцінювання судді, до яких не віднесено подання та задоволення заяви судді про відставку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є повністю безпідставними та задоволенню не підлягають.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В позові ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (місцезнаходження: вул. Механізаторів, 9 м. Київ, 03109) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик,
М.М. Гімон,
Л.Л. Мороз,
Н.В. Коваленко,
В.М. Кравчук,
Судді Верховного Суду
Рішення складене та підписане 03.07.2018