Справа № 127/12448/18
05 липня 2018 року
м. Вінниця
Предметом розгляду цієї адміністративної справи є правомірність рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Тобто суд повинен дати правову оцінку діям відповідача, вказавши чи дотримана ним процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, з урахуванням зібраних доказів.
Порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності судом не встановлено.
Проте, на мою думку суд надав невірну оцінку встановленим обставинам, надавши перевагу не доказам, що були зібрані відповідачем під час розгляду адміністративної справи, а рішенню Верховного Суду в іншій адміністративній справі з іншими обставинами та сторонами.
Так, відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Необхідно зазначити, що жоден з перелічених доказів немає наперед встановленої сили та переваг перед іншими доказами.
Відсутність відеофіксації моменту правопорушення не може бути безумовною підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності.
Під час розгляду справи відповідач оцінив поряд з іншими доказами пояснення позивача про те, що він поїхав на забороняючий рух жовтий сигнал світлофору. Вказане пояснення чітко зафіксовано відеозаписом, який міститься в матеріалах справи.
Допитаний в якості свідка відповідач також підтвердив факт порушення, зазначивши, що позивач перетнув стоп-лінію до включення зеленого сигналу світлофору. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували пояснення свідка.
Крім того, позивач в судовому засіданні підтвердив, що він зняв ногу з тормозу, що і потягло за собою рух автомобіля, що не є обставиною, яка звільняє від відповідальності за вчинене порушення.
Відповідно до статті 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням отриманого доказу - пояснень позивача та власних спостережень, а також відсутності доказів, які б спростовували встановлені обставини, а також обставин, що пом'якшували б відповідальність, на момент прийняття рішення про притягнення до відповідальності, у відповідача не було законних підстав звільнити останнього від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у задоволенні адміністративного позову необхідно було б відмовити.
Суддя А.Г. Загороднюк