10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Справа № 806/631/18
іменем України
"04" липня 2018 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Шевчук С.М.
Шидловського В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Єфремової О.С.,
представника позивача Гарбузюка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "14" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії , -
суддя в 1-й інстанції - Черноліхов С.В.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м.Житомир,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у оформленні документів та наданні висновку до Міністерства оборони України у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів, щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, оформлену листом від 04.09.2017 № ВС 4859; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти та оформити його документи, зазначені у заяві про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, розглянути питання про надання Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів; зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат сприяти в реалізації його громадянських та конституційних справ.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у оформленні документів та наданні висновку до Міністерства оборони України щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, оформлену листом від 04.09.2017 № ВС 4859.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти та оформити документи ОСОБА_1 , зазначені у заяві від 21.08.2017 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи та розглянути питання про надання до Міністерства оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.
Відповідно до положень ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу в період з 15.10.1984 по 09.11.1986. 02.02.1985 його зараховано до особистого складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 , у складі якої брав участь у бойових діях на території демократичної республіки Афганістан (а.с.12-15,17).
Згідно акту судово-медичного дослідження №1992 від 09.08.2016, у ОСОБА_1 виявлено рубці на голові та правій руці, які є слідами загоєння ран, що утворились від дії тупих твердих предметів з достатньо-обмеженою контактуючою поверхнею, можливо внаслідок осколочних поранень за обставин та в термін, що вказані обстеженим, а саме: в квітні 1985 року будучи водієм вантажного автомобіля під час руху колони в ході мінометного обстрілу отримав контузію і осколочні поранення в голову та праву руку (а.с.18).
Витягом з Протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3548 від 16.08.2016 встановлено, що поранення (контузія) та захворювання ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.16).
У зв'язку з наявністю поранень (контузії) та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби позивачу рішенням Житомирської МСЕК була призначена друга група інвалідності з 30.09.2016, що підтверджується довідкою серії 12 ААА № 901008 від 05.10.2016 (а.с.19).
21.06.2017 позивач звернувся до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності, до якої додав необхідні документи: копії архівної довідки, довідки МСЕК, паспорта та ідентифікаційного номера, акту СМЕ, витягу з протоколу ЦВЛК, військового квитка, посвідчення інваліда війни, довідки з Ощадбанку (а.с.20).
Листом від 07.07.2017 № ВС 3964 відповідач повернув на доопрацювання вказану заяву військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в документах відсутня довідка про обставини отримання травми (а.с.21).
21.08.2017 позивач повторно звернувся до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності, до якої додав необхідні документи: копії архівної довідки, довідки МСЕК, паспорта та ідентифікаційного номера, акту СМЕ, витягу з протоколу ЦВЛК, військового квитка, посвідчення інваліда війни, довідки з Ощадбанку (а.с.22).
Листом від 04.09.2017 № ВС 4859 відповідач повернув на доопрацювання вказану заяву військовому комісару Бердичівського ОМВК, оскільки в документах відсутній документ, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (а.с.23).
Позивач, не погоджуючись із фактичною відмовою Житомирського ОВК оформити документи та надати висновок до Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги, звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги належать до часткового задоволення.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Постанова № 975), яка набрала чинності 24.01.2014.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 Постанови № 975 допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
За пунктом 3 цієї Постанови, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 11 Постанови № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно з пунктом 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
За пунктом 19 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Крім того, дані правовідносини врегульовано наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової службі, та членів їх сімей».
За змістом пункту 4.5 цього Положення виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-ХІІ відповідно до Порядку № 975 здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України.
Командир (начальник) військової частини, установи (організації), у якій проходив (проходить) службу військовослужбовець, зобов'язаний, в тому числі, сприяти своєчасному оформленню документів, визначених Порядком виплати допомоги.
За змістом пункту 4.7 Положення № 530 у разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець направляється на медичний огляд до ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби та встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби.
Рішення ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця оформлюється свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, витягом з протоколу засідання ВЛК.
Після проходження ВЛК у разі звернення військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я оформляє необхідні документи на МСЕК для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності.
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
У разі настання інвалідності подаються такі документи:
-висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13);
-заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності;
-копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва);
-витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка);
-копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів <…>;
-копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до пунктів 4.8.-4.11 Порядку № 530 висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача, що позивачем не надано повного переліку документів, а саме документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що поранення не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки надані позивачем документи мають виклад обставин та причин поранення.
Відповідно до пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 встановлено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій , травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
в) “Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов'язане з проходженням військової служби” - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення;
г) “Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії” - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 “Про організаційні заходи щодо застосування Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Відповідно до пункту 21.21 зазначеного Положення, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Відповідно до п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).
В матеріалах справи міститься витяг із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №3548 від 16.08.2016, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено вогнепальні осколкові поранення голови, правої руки (контузія головного мозку 1985 рік), наслідком яких є рубці шкіри в зазначених анатомічних областях, що підтверджено актом судово-медичного дослідження № 1992, від 09.08.2016, в подальшому призвело до розвитку стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ у вигляді післятравматичної енцефалопатії 2 ст., церебрального арахноїдиту з вегето-судинними пароксизмами симпато-адреналового характеру (3-4 рази на тиждень), лікворо-динамічними, вестибуло-атактичними, інтелектуально-амнестичними порушеннями, цефалгічним синдромом, двобічною пірамідною недостатністю, що підтверджено медичними та військовими документами.
У вказаному протоколі не зафіксовано, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Згідно акту судово-медичного дослідження № 1992, ОСОБА_1 брав участь у бойових діях на території республіки Афганістан в період з 06.02.1985 по 04.11.1986 (відповідно довідки № 62 від 08.08.2016) та в ході мінометного обстрілу під час руху колони отримав поранення в голову і праву руку.
Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказаний витяг з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, акт СМЕ № 1992 свідчать, що в діях позивача були відсутні протиправні діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що містять відомості про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції вірно зазначив, що з урахуванням змісту п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, у позивача були відсутні підстави надавати довідку командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Оформлення такого документа (у формі довідки (додаток 5) передбачено пунктом 1.11 розділу II "Медичний огляд" Положення № 402. За змістом цього пункту "при зарахуванні кандидата на військову службу за контрактом кадровими органами в його особову справу обов'язково вкладається довідка ВЛК. У подальшому всі довідки ВЛК та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 5), при наявності, кадровими органами заносяться до особових справ".
Враховуючи обставини, за яких позивач отримав статус інваліда війни, приймаючи до уваги його участь в бойових діях на території республіки Афганістан в період з 06.02.1985 по 04.11.1986, вимоги щодо оформлення такої довідки (додаток 5 до Положення № 402) не можуть стосуватися позивача, оскільки ОСОБА_1 отримав поранення під час бойових дій в Афганістані задовго до набрання чинності Положенням № 402.
Відтак позивач, при встановленні причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) надавати довідку про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) не повинен.
Таким чином, ОСОБА_1 було надано всі належні документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в тому числі і витяг з протоколу ЦВЛК, акт СМЕ № 1992 на підтвердження обставин та причин поранення (контузії, травами або каліцтва), а також того, що поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 було надано всі належні документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в тому числі і витяг з протоколу ЦВЛК, акт СМЕ № 1992 на підтвердження обставин та причин поранення (контузії, травами або каліцтва), а також того, що поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження а відповідач безпідставно їх повернув, посилаючись на відсутність документу, що свідчить про обставини та причини поранення (контузії, травами або каліцтва).
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог в частині визнання протиправною відмови Житомирського обласного військового комісаріату у оформленні документів та наданні висновку до Міністерства оборони України у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів, щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, оформленої листом від 04.09.2017 № ВС 4859.
Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Поновлюючи порушене право, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити лише такі дії, які передбачені законом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про зобов'язання прийняти та оформити його документи, зазначені у заяві від 21.08.2017 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, та розглянути питання про надання Міністерству оборони України висновку щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_1 двічі відмовлено у прийнятті та оформленні документів на отримання одноразової грошової допомоги.
Судове рішення в частині відмови у задоволенні позову сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "14" березня 2018 р. без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: С.М. Шевчук
В.Б. Шидловський
Повне судове рішення складено "04" липня 2018 р.