ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
05 липня 2018 року м. Київ№ 826/10203/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулей Олександра Івановича,
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
треті особи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь Груп",
Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна"
про визнання протиправними дій та рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 60 від 15.04.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея Олександра Івановича в частині рішення про визнання нікчемними договорів № 3 від 25.01.2016, № 4 від 10.02.2016, № 5 від 19.02.2016, № 6 від 26.02.2016, № 7 від 03.03.2016, № 8 від 09.03.2016 про внесення змін до договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 28.08.2015 року, укладених між Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал";
- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея Олександра Івановича від 14.11.2016 № 182.
Ухвалою суду від 19.10.2017 справу прийнято до провадження суддею Бояринцевою М.А.
В судовому засіданні 18.04.2018 суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Під час письмового провадження у справі від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. надійшло клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» не погоджуючись з наказами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. № 60 від 15.04.2016 та № 182 від 14.11.2016 оскаржило їх до суду.
За результатами перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду міста Києва від 17 серпня 2016 року, постанови Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016 року, постанови Вищого господарського суду України від 20 лютого 2017 року у справі Господарського суду міста Києва № 910/12294/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» до Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капіталь Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свікон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватна фірма «Мустанг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «Косвас», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале сільськогосподарське підприємство «АЗС-НИВА-1» про визнання недійсними одностороннього правочину, наказу та визнання відсутнім права, 11.04.2018 прийнято постанову, якою заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 17 серпня 2016 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016 року та постанову Вищого господарського суду України від 20 лютого 2017 року у справі № 910/12294/16 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В постанові Великої Палати Верховного Суду надана оцінка застосуванню норм процесуального права в частині визначення юрисдикції та вказано наступне.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (стаття 3 КАС України).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спору. Публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спір між учасниками публічно-правових відносин, що стосується саме цих відносин.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, або такий, що йому не суперечить. Спір є приватно-правовим навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Помилковим є застосування статті 17 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), оскільки визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є не органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 37 вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку він ухвалює обов'язкові для банків рішення, а з іншого здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку. Так, діючи як орган управління банку, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй відповідних повноважень мають право:
- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;
- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;
- продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;
- повідомляти сторін за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
- приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю та інше.
Уповноважена особа Фонду діє в межах повноважень Фонду. На виконання своїх повноважень така особа, зокрема: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку (частина четверта статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Згідно із частинами першою та другою статті 38 цього Закону Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів банку, зокрема, забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
На виконання вказаних приписів оспорюваним наказом № 60 уповноваженої особи Фонду, виданим останнім як органом управління Банком, деякі правочини Банку віднесено до нікчемних. Цей наказ є результатом внутрішньої перевірки правочинів Банку, забезпеченої уповноваженою особою Фонду, і внутрішнім документом Банку, обов'язковим для виконання працівниками, та не породжує обов'язків у контрагентів Банку, оскільки обов'язок повернути майно (кошти) виникає у контрагентів не на підставі наказу про виявлення нікчемних правочинів, а в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України). Таке майно (кошти) може бути повернуто або добровільно, або у примусовому порядку на підставі судового рішення.
Щоб застосувати наслідки нікчемного правочину, Банк як сторона такого правочину повинен звернутися з відповідним позовом до суду. Вказане свідчить про відсутність у Фонду та його уповноваженої особи повноважень відносно контрагентів Банку у правочинах, віднесених у наказі, підписаному уповноваженою особою Фонду, до нікчемних.
Оскільки позивач оскаржує наказ про віднесення правочинів до нікчемних, виданий уповноваженою особою Фонду не як суб'єктом владних повноважень, а як органом управління Банком, що здійснює заходи із забезпечення збереження його активів і запобігання втрати майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування наказів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. про визнання нікчемними договорів, укладених між Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" та враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, суд приходить до висновку, що спір в цій справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про закриття провадження у даній справі.
Керуючись положеннями ст.ст. 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулей Олександра Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталь Груп", Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" про визнання протиправними дій та рішень.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя М.А. Бояринцева