04 липня 2018 року справа № 823/2128/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до п. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
25 травня 2018 року позивач звернувся до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак отримав лист № 25150/03-24 від 30.05.2018, в якому відповідач відмовив в перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851, зазначивши, що на такий перерахунок пенсії мають право лише особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Такі дії позивач вважає протиправними, оскільки він, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Також, позивач зазначив, що обмеження пенсії максимальним розміром застосовується до осіб, яким пенсія призначена після набуття чинності Законом № 3668-VI, тобто після 01.10.2011, Законом № 911-VIІІ, тобто з 01.01.2016 та Законом № 1801-VIІІ, тобто з 01.01.2017, а оскільки пенсія позивачеві призначена до 01.10.2011, то обмеження її максимального розміру при здійсненні перерахунку в 2018 році не допускається.
Додатково у позовній заяві позивач просить допустити рішення до негайного виконання.
В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що оскільки участь позивача у ліквідації наслідків на аварії на ЧАЕС відбувалася не під час проходження строкової служби, а під час зборів військовозобов'язаних, тому правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відсутні.
Також, відповідач зазначає, що позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії до Головного управління лише 25.05.2018, отже право на перерахунок пенсії у позивача виникає лише з цієї дати.
Щодо позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке вступило в законну силу, відповідач зазначає, що органами Пенсійного фонду рішення судів, які вступили в законну силу виконуються в добровільному порядку.
Також, відповідач заначив, що покладені на органи Пенсійного фонду України, в тому числі щодо прийняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії із зазначенням її розміру, за своєю правовою природою, є їх виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), тобто втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що згідно листа Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Київські області від 30.11.2009 № 9/0/166 позивач у період з 06.06.1986 по 25.06.1986 приймав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та отримав радіаційне випромінювання в дозі 11,95 бер відповідно до карточки обліку доз радіоактивного випромінювання.
Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 259969 від 04.12.2014 позивачеві встановлено І групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та у відповідності до копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 128481 від 24.02.1999 - позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.
25 травня 2018 року позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до пункту 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” без обмеження максимального розміру.
30 травня 2018 року відповідач направив ОСОБА_1 лист № 25150/03-21, в якому зазначив, що оскільки участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалася не під час проходження дійсної строкової служби, права на проведення перерахунку пенсії згідно із постановою КМУ від 15.11.2017 № 851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у позивача немає.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Тобто, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані користувались всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу”, що набрав чинності з 12.05.1992.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
За правилами частини 1 статті 16 Закону України “Про Збройні Сили України” від 06.12.1991 № 1934-XII держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Відповідно до статті 59 Закону № 796-XII пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Отже, частина 3 статті 59 Закону № 796-XII розділяє осіб, які мають право на призначення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме:
- особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
- особи, які брали участь в інших ядерних аварій та випробувань;
- особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Позивач не брав участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та не посилається на ці обставини, як на підставу призначення йому пенсії.
Натомість позивач вказує, що є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки у період з 06.06.1986 по 25.06.1986 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
На підставі викладеного, суд зазначає, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані мають користуватись всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, в зв'язку з чим, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796-XII.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що частина 3 статті 59 Закону № 796-XII передбачає призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов'язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби, як помилково вважає відповідач, у зв'язку з чим суд вважає, що позивач має право на отримання пенсії у вказаному в зазначеній нормі розмірі.
Суд при вирішенні справи по суті враховує також висновки Верховного Суду України, за подібних за своєю суттю правовідносин, викладених в постанові від 01.03.2016 у справі № 21-1887а15, згідно яких, громадяни з числа військовозобов'язаних в період проходження військових зборів вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями.
Згідно з частиною 4 статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
25 травня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до пункту 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Отже, право на перерахунок пенсії у позивача виникає з 01.06.2018, у зв'язку з чим вимога позивача про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити пенсією з 01.10.2017 не може бути задоволена.
Вирішуючи вимогу позивача про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови позивачеві в перерахунку пенсії, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд заяви про призначення або перерахунок пенсії повинно прийматися у формі рішення (протоколу). Чинне законодавство не наділяє суб'єкта владних повноважень приймати нормативні та інші акти у формі листів, в іншому випадку направлення листа кваліфікується як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії чи про відмову.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Головного управління із заявою, в якій просив здійснити саме перерахунок пенсії, однак, відповідачем не прийнято жодного рішення, передбаченого 5 статті 45 Закону № 1058-IV, а лише надіслало лист № 25150/03-21 від 30.05.2018, який має інформаційний характер.
Отже, для належного захисту порушеного права позивача суд, у відповідності до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок ОСОБА_1, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Як наслідок, враховуючи встановлення судом права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому частиною 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити позивачеві перерахунок пенсії з 01.06.2018 з виплатою різниці перерахованих сум із вказаної дати до моменту фактичного перерахунку.
Вирішуючи вимогу позивача щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру, суд зазначає, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, а на даний час права позивача в цій частині не порушені, а тому суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Вирішуючи питання про негайне виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, а відповідно до частини 2 вказаної статті негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що судовим рішенням не стягнуто з відповідача сум пенсії, а адміністративна справа не відноситься до справ, які визначені пунктами 1, 5 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для негайного виконання рішення відсутні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору відповідно пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” (як громадянин, віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), тому розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснити з 01.06.2018 перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.06.2018 до моменту здійснення перерахунку.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 (19634, Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул. Лесі Українки, 61, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 04.07.2018.
Суддя В.О. Гаврилюк