27 червня 2018 року справа № 823/1506/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
при секретарі - Сачинській В.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ “Банк Михайлівський” про визнання протиправною бездіяльності та скасування наказу, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”, в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо невключення повної інформації до переліку вкладників та зобов'язати включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Банк Михайлівський” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно гарантованої суми 100209 грн. 03 коп. та скасувати наказ №42/2 від 01.09.2016 “Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є “нікчемними” в частині затвердження результатів проведення перевірки на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.04.2016 платіжних документів ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” з перерахування позивачу коштів у сумі 100209 грн. 03 коп.
В обгрунтування позовних вимог послався на ті обставини, що 04.04.2016 уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір «Капітал +» (Новий) №980-021-000215935, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» прийняло від нього у власність грошові кошти у сумі 100000 грн. та зобов'язалось після закінчення строку дії договору повернути їх та виплачувати проценти на банківський рахунок позивача в ПАТ «Банк «ОСОБА_3». Згідно з квитанцією №QS781801 від 04.04.2016 кошти у сумі 100 000 грн. були перераховані ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр» з банківського рахунку позивача № 26204509461901 в ПАТ «Банк «ОСОБА_3», відкритий відповідно до договору №980-021-000215935. Згідно умов договору від 04.04.2016 №№980-021-000215935 ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 повернуло позивачу грошові кошти у сумі 100000 гривень та проценти у сумі 209 грн. 03 коп. на рахунки №26204509461901 та №26202509461903 в ПАТ «Банк Михайлівський».
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016 №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів прийнято рішення від 23.05.2016 №812 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський», та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. У подальшому НБУ прийняв постанову від 12.07.2016 №124-рш про ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів №1702 від 01.09.2016 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «»Банк Михайлівський» з 05.09.2016 призначено ОСОБА_4 З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам, проте позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не включено з тієї підстави, що правочини з перерахування (транзакції) коштів у сумі 100000 грн. та у сумі 209 грн. 03 коп. є нікчемними.
Вважає бездіяльність відповідача щодо його не включення до переліку вкладників для відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною, оскільки кошти у сумі 100 209 гри. 03 коп., які знаходяться на рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський», є вкладом, який підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві, який надійшов до суду 26.02.2018, вказав, що згідно з підпунктами 3,4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до вкладу прирівнюються кошти, залучені банком. Кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позика з подальшим їх поверненням на рахунок позикодавця. Оскільки правовідносини, що склалися між позивачем і банком, не мають відношення до вкладу, позивач не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку.
Також банківська операція з перерахування (транзакція) ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у сумі 100 209 грн. 03 коп. на банківський рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», яка здійснена 19.05.2016, є нікчемною, оскільки перерахування коштів фактично не здійснювалось. Нікчемність правочину встановлена під час проведення відповідачем перевірки правочинів (в тому числі договорів), вчинених (укладених) протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» та 6 місяців після початку ліквідації, результати якої викладені в акті №2 від 01.06.2016 та затверджені наказом відповідача №42/2 від 01.06.2016.
Перевіркою встановлено, що на дату укладення договорів та здійснення правочинів діяла постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ, якою зі змінами від 27.04.2016 ПАТ «Банк» ОСОБА_3» був віднесений до категорії проблемних та введено обмеження щодо здійснення банківської діяльності, зокрема, щодо здійснення кредитних операцій. В порушення встановлених обмежень ПАТ «Банк Михайлівський» уклав з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договори відступлення прав вимоги від 18.05.2016 №1805 на суму 870 000 000 грн., та від 19.05.2016 №1 на суму 561 585 182 грн. 51 коп., які відносяться до кредитних операцій та вказані кошти перераховані ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» У подальшому за рахунок вказаних коштів було здійснено повернення позик фізичним особам на їх рахунки в ПАТ «Банк Михайлівський». Внаслідок укладення договору відступлення права вимоги було зменшено зобов'язання Банку перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та збільшено зобов'язання перед фізичними особами і ОСОБА_3 став неплатоспроможним. Вказані обставини підтверджуються постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 по справі №826/15961/16.
Відповідач вважає, що договори відступлення прав вимоги від 18.05.2016 №1805 та від 19.05.2016 №1 є нікчемними, відтак і правочини (транзакції) з виконання платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп. також є нікчемними.
Крім цього, фактичне перерахування грошових коштів не відбулось, оскільки операція із зарахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за правочинами з відступлення права вимоги здійснена шляхом бухгалтерських проводок у балансі Банку. Вірність вказаних висновків підтверджується рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017 у справі №924/621/17 та від 12.01.2018 у справі №924/622/17 про застосування наслідків нікчемності правочинів. За результатами розгляду справ позови Банку задоволені повністю.
Щодо вимоги про скасування рішення відповідача про визнання нікчемним правочину вказав, що умови визнання нікчемними правочинів, вчинених банком до дня визнання його неплатоспроможним, визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і такі правочини є нікчемними незалежно від наявності будь-яких актів комісій/наказів Уповноваженої особи Фонду або визнання його таким судом.
Також відповідно до статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наказом або розпорядженням уповноваженої особи Фонду лише затверджуються висновки комісії про встановлення нікчемних правочинів, тому такий наказ не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, яке породжує для інших осіб певні правові наслідки, а визнання рішення протиправним в частині затвердження результатів перевірки не відміняє статтю 215 Цивільного кодексу України та не надає такому правочину дійсності чи законності.
Щодо протиправності бездіяльності відповідача внаслідок невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вказав, що навпаки банком вчинено дії, які віднесені до його компетенції згідно статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З вказаних підстав у позові просив відмовити повністю.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В підготовчому засіданні 15.06.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду на 10 год. 00 хв. 27.06.2018.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з?явився, у відзиві просив розглядати справу за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши доводи відзиву на позов, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.
05.11.2014 між ОСОБА_2 (позивач у справі) та публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» був укладений договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-021-00000491, згідно з яким позивачу був відкритий рахунок №26204509461901. Вказаний рахунок використовувся позивачем для обслуговування його вкладів за договорами банківського вкладу (депозиту) від 09.10.2015 №980-021-000136655, від 10.12.2015 №980-021-000160875 та від 04.03.2016 №980-021-000199127, укладених з ПАТ «Банк «ОСОБА_3».
04.04.2016 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір №980-021-000215935 «Капітал +» (Новий), згідно умов якого позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти у сумі 100 000 грн. (пункти 1.1, 1.2 договору); позивач та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» підтвердили, що даний договір є договором позики та регулюється статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики (пункт 8.3 договору).
Відповідно до умов договору №980-021-000215935 від 04.04.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повертає грошові кошти на рахунок №26204509461901 та відсотки - на рахунок №26202509461903 у ПАТ «Банк Михайлівський».
Рішенням Національного банку України від 23.05.2016 за №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію.
З 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».
Комісія по перевірці правочинів (у тому числі договорів), на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, здійснила перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених ПАТ «Банк Михайлівський» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку (з 23.05.2015), за результатами якої був складений акт №2 від 01.06.2016.
Вказаним актом встановлено, що ПАТ «Банк Михайлівський» 19.05.2016 виконав платіжні документи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп., при цьому залишку коштів було недостатньо для проведення вищезазначених правочинів. Відтак, правочини (транзакції), зазначені в Додатку №1 до акта, за ознаками нікчемності підпадають під критерії, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Додатком №1 до акта №2 від 01.06.2016 визначені ознаки нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання ПАТ «Банк Михайлівський» платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп., а саме: 11.11.2014 між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір доручення №1, на виконання якого ОСОБА_3, в якості повіреного, від імені Товариства укладав з фізичними особами (клієнтами) договори позики за встановленою формою та залучались кошти на рахунок Товариства. 19.05.2016 ПАТ «ОСОБА_3 було отримано від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий цент» 16286 платіжних документів з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №…» та отримувачем платежу зазначена фізична особа-клієнт банку, тобто, 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ініціювало повернення коштів по договорах позики, що були укладені банком в межах дії договору доручення. За результатами аналізу укладених договорів позики та руху коштів по рахунках фізичних осіб (клієнтів) встановлено, що по більшості з них строк дії договорів позики не закінчився, тому їх дострокове повернення здійснене ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з порушенням вимог статей 526, 651 Цивільного кодексу України та договорів позики. При цьому саме банк здійснював представництво та укладав правочини від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Як наслідок, проведення банком таких операцій є штучним збільшенням сум відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів.
Згідно пункту 1.9 глави 1 та пункту 3.6 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, якщо його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника; договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень. Всупереч вказаним вимогам ОСОБА_3 виконав платіжні доручення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на перерахування коштів фізичним особам не маючи достатнього залишку на рахунках останнього; також умовами банківського рахунку №26509300055802, укладеного між Банком та Товариством, інший порядок приймання та виконання платіжних доручень не передбачений.
За висновком перевірки ОСОБА_3 здійснив операції з порушенням вимог законодавства, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням Банку з ринку та є ознакою нікчемності правочину згідно положень пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Додатком №2 до акта №2 від 01.06.2016 визначений перелік фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунка №26509300055802 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Згідно з витягом від 07.06.2018 у вказаному переліку зазначений позивач ОСОБА_2 та загальна сума перерахування 100 209 грн. 03 коп.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 №42/2 затверджено результати проведення перевірки правочинів (в тому числі договорів) на предмет встановлення правочинів (в тому числі договорів), викладені в акті №2 від 01.06.2016 та на виконання вимог частини першої статті 216 Цивільного кодексу України прийнято рішення про застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код за ЄДРПОУ 39140702) по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп.
Згідно довідки №ЗГ1(К)/123894 від 24.10.2017 про стан рахунку №26204509461901 за період з 19.05.2016 по 23.05.2016 на вказаний банківський рахунок позивача 19.05.2016 зараховано повернення коштів у сумі 100 000 грн. за договором №980-021-000215935 від 04.04.2016, укладеним з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
Згідно довідки №ЗГ1(К)/123833 від 24.10.2017 про стан рахунку №26202509461903 за період з 19.05.2016 по 23.05.2016 на вказаний банківський рахунок позивача 19.05.2016 зараховано оплату процентів згідно договору №980-021-000215935 від 04.04.2016, укладеного з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
У вказаних довідках зазначено, що переказ грошових коштів у сумі 100000 та у сумі 209 грн.03 коп. є нікчемним, з огляду на що позивач не був включений до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважаючи незаконною бездіяльність відповідача щодо не включення інформації про гарантовану суму вкладу до списків (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся до суду.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями зазначених документів, усними поясненнями позивача та відзивом і письмовими поясненнями відповідача.
Дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодувань за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VІ від 23.02.2012 (у подальшому - Закон №4452).
Статтею 1 Закону №4452 визначено, що Фонд гарантування вкладів (у подальшому - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно статті 4 Закону №4452 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом.
Статтею 26 Закону №4452 передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (частина перша); Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті (частина друга).
Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону №4452 Фонд не відшкодовує кошти:
1) передані банку в довірче управління;
2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення);
5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення);
6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;
7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;
8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
9) за вкладами у філіях іноземних банків;
10) за вкладами у банківських металах;
11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Отже, передбачені Законом №4452 гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладників банку, з врахуванням обмежень, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону №4452.
Згідно з підпунктами 3 ,4 частини 1 статті 2 Закону №4452 вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб-суб?єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Судом встановлено, що 19.05.2016 року на рахунки позивача в ПАТ «Банк «ОСОБА_3» були зараховані кошти на загальну суму 100209 грн. 03 коп.: у сумі 100000 грн. - на рахунок №26204509461901, та у сумі 209 грн. 03 коп. - на рахунок №26202509461903, перераховані ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» згідно договору №980-021-000215935 від 04.04.2016.
Відтак, відповідно до приписів пунктів 3 та 4 статті 1 Закону №4452 зараховані на банківські рахунки позивача кошти є вкладом, а позивач - вкладником ПАТ «Банк «ОСОБА_3».
Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що перераховані кошти є позикою і не підлягають компенсації за рахунок Фонду, оскільки кошти з моменту їх зарахування на банківський рахунок набули статусу вкладу незалежно від того, з яким призначенням ці кошти були перераховані.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений статтею 27 Закону №4452, згідно якою: уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (частина перша); уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак (частина друга); виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (частина третя).
Згідно з пунктом 6 розділу 11 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення) уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 5 до цього Положення; 3) переліки рахунків за формою, визначеною у додатку 6 до цього Положення: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону. Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
Пунктами 2, 3 Розділу IV Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
З аналізу викладених норм слідує, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає декілька етапів, а саме: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру та його затвердження; складення переліку вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону №4452.
Згідно частини другої статті 38 Закону №4452 протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов?язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Судом встановлено, що Комісія по перевірці правочинів (у тому числі договорів), на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, здійснила перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених ПАТ «Банк Михайлівський» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку (з 23.05.2015), за результатами якої був складений акт №2 від 01.06.2016, та встановлено ознаки нікчемності правочинів, в тому числі щодо перерахування на банківський рахунок позивача грошових коштів у сумі 100 209 грн. 03 коп.
Суд не погоджується з доводами відповідача щодо нікчемності переказів (транзакцій) щодо перерахування коштів у сумі 100209 грн. 03 коп. на банківські рахунки позивача з таких підстав.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452 правочин (у тому числі договір) є нікчемним у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов?язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відтак, нікчемними можуть бути визнані договір банківського рахунку, укладений між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський», згідно якого позивачу було відкрито рахунки №26207514242101 та №26202509461903, або операція, яка призвела до збільшення витрат, пов?язаних з виведенням банку з ринку, у разі їх здійснення з порушенням норм законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав нікчемною банківські операціі із зарахування грошових коштів у сумі 100 209 грн. 03 коп. на поточні рахунки позивача №26207514242101 та №26202509461903 з тієї підстави, що на момент її здійснення достатніх грошових коштів у ПАТ «Банк Михайлівський» не було, тому перерахування грошових коштів як на рахунок ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр», так і на рахунки фізичних осіб, в тому числі на рахунок позивача, фактично не здійснювалось.
При цьому відповідач посилається на пункт 1.9 глави 1 та пункту 3.6 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, згідно з яким платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, якщо його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника; договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень. Всупереч вказаним вимогам ОСОБА_3 виконав платіжні доручення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на перерахування коштів фізичним особам не маючи достатнього залишку на рахунках останнього; також умовами банківського рахунку №26509300055802, укладеного між Банком та Товариством, інший порядок приймання та виконання платіжних доручень не передбачений.
Суд зазначає, що наданими до суду копіями акту №2 від 01.06.2016 та додатків №1, 2 до акта не підтверджується недостатність грошових коштів на рахунку ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр» станом на 19.05.2016 для зарахування на рахунки фізичних осіб.
Суд також вважає необгрунтованими посилання відповідача на відсутність грошових коштів на рахунку ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр» станом на 19.05.2016 з огляду на таке.
Судом встановлено, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2018 у справі №924/622/17 стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" суму 561585182,51грн., отриманих за нікчемним правочином (договором про відступлення прав вимоги №1 від 19.05.2016р.). Вказаним рішенням встановлено, що згідно меморіального ордеру №5060192 від 19.05.2016р. ПАТ "Банк Михайлівський" перерахувало на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 561585182,51 грн. за договором відступлення права вимоги №1 від 19.05.2016р.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017 у справі №924/621/17 стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" суму 870000000,00 грн., отриманих за нікчемним правочином (договором про відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016р.). Вказаним рішенням встановлено, що згідно меморіального ордеру №4028280 від 18.05.2016р. ПАТ "Банк Михайлівський" перерахувало на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 10000000,00 грн. за договором відступлення права вимоги №1805 від 18.05.2016р. (час проведення операції 21:27 год.).
Також постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017р. у справі №826/15961/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосіпан" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", громадської організації "спілка вкладників ОСОБА_3" про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що списання з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та зарахування на рахунки фізичних осіб грошових коштів відбулось внаслідок банківських операцій, в тому числі, шляхом збільшення залишку за рахунком ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", відкритим в банку, на 562 млн. грн. за договором відступлення права вимоги №1 від 19.05.2016р., за яким Банком відображено розрахунки внутрішніми проводками в балансі.
Відтак, вказаними рішеннями суду навпаки встановлено факт здійснення розрахунків між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" внаслідок зарахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" меморіальними ордерами №5060192 від 19.05.2016 та №4028280 від 18.05.2016.
При цьому фактичну відсутність операцій з перерахування грошових коштів фізичним особам, в тому числі і позивачу, відповідач обгрунтовує відсутністю залишків грошових коштів на кореспондентському рахунку ПАТ «Банк Михайлівський», що і встановлено вищезазначеними рішеннями суду. Однак відповідач не вказує, у чому полягає незаконність банківських операцій з перерахування грошових коштів із застосуванням меморіального ордеру.
За встановлених обставин відповідачем не доведено наявності законних підстав, передбачених статтею 38 Закону №4452 щодо визнання переказів (транзакцій) нікчемними, відтак, його дії щодо визнання нікчемними переказів (транзакцій) з перерахування 19.05.2016 коштів у сумі 100 000 гривень та у сумі 209 грн. 03 коп. є протиправними, а позовні вимоги щодо зобов?язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ “Банк Михайлівський” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягають до задоволення.
Разом з цим, позовні вимоги в частині скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» №42/2 від 01.06.2016 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів) нікчемними» задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду (абзац 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Згідно з пунктами 1, 3 розділу ІІ «Процедура прийняття уповноваженою особою Фонду рішення про фіксацію виявленого факту нікчемності правочинів (у тому числі договорів)» Порядку № 826 протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов?язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку.
За наслідками проведення перевірки Комісією складаються та подаються на розгляд уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом (актами) перевірки (абзац 1 пункту 7 розділу ІІ Порядку № 826).
Абзацами 1, 3 пункту 8 розділу ІІ Порядку № 826 встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені в ньому, та в разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ і вчиняє інші необхідні дії. Про прийняте рішення уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та в разі потреби - правоохоронні органи.
Зважаючи на зазначене, суд вважає, що розпорядчий документ уповноваженої особи Фонду, передбачений абзацом 1 пункту 8 розділу ІІ Порядку № 826, є не правочином у розумінні цивільного законодавства України, а внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органів управління та контролю банку, спрямованим на збереження активів і документації банку та який діє у межах цієї юридичної особи.
Отже, наказ №42/2 від 01.06.2016 є внутрішнім документом банку, а тому до нього не можна застосовувати правові наслідки недійсності правочину.
Оскільки наказ банку є його внутрішнім документом, який не створює жодних обов?язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), то не можна вважати порушеними будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу. Звідси права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/17448/16.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 20 Закону №2242 Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.
Пунктом 2 частини другої вказаної статті передбачено, що кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом для покриття витрат, пов?язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов?язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду.
З огляду на вказані приписи судовий збір, сплачений позивачем за подання адміністративного позову, підлягає стягненню за рахунок коштів Фонду частково у сумі 352 грн. 40 коп.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ “Банк Михайлівський” щодо визнання нікчемним переказу (транзакції) з перерахування 19 травня 2016 року коштів у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень з поточного рахунку №26509300055802 товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-розрахунковий центр” (код за ЄДРПОУ 39140702) на рахунок №26204509461901, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ “Банк Михайлівський” щодо визнання нікчемним переказу (транзакції) з перерахування 19 травня 2016 року коштів у сумі 209 (двісті дев'ять) гривень 03 копійки з поточного рахунку №26509300055802 товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-розрахунковий центр” (код за ЄДРПОУ 39140702) на рахунок №26202509461903, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
Зобов?язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ “Банк Михайлівський” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунком №26204509461901 та в ПАТ “Банк Михайлівський” у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень та за рахунком №26202509461903 у сумі 209 (двісті дев'ять) гривень 03 копійки, всього на загальну суму 100 209 (сто тисяч двісті дев'ять) гривень 03 копійки.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів (вул. Січових стрільців, 17 м. Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на сплату судового збору у сумі 352 (триста п'ятдесят дві гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рушення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 05 липня 2018 року.
Суддя А.В. Руденко