Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відстроченні сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху
05 липня 2018 р. Справа № 2040/5252/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати постанову відповідача від 10.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 55994228.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст. 160,161 КАС України, з наступних підстав.
Пунктом 11 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що, в позовній заяві зазначається: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
З позовної заяви вбачається, що позивачем фактично заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, поданого, зокрема, юридичною особою, розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2018 року - 1762 грн., суддя зазначає, що за подання даного позову розмір судового збору складає 1762 грн.
З матеріалів, доданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що останнім не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством та не надано власного письмового підтвердження.
Таким чином, зазначений позов поданий з порушенням вимог ст. 160, 161 КАС України.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції щодо сплати судового збору, сплативши 1762 грн. та надати власне письмове підтвердження.
Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У свою чергу, у розумінні приписів ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити сплату судового збору, проте, відповідні умови не стосуються юридичних осіб, що, у свою чергу, не свідчить про відсутність у них відповідного права.
Водночас, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) .
Слід зазначити, що позивачем на підтвердження клопотання зазначено про арешт його рахунків відповідною постановою в рамках ВП № 55994228 та неможливості, у такому разі, сплатити судовий збір, проте не надано жодних доказів, що окрім арештованих, відсутні інші відкриті рахунки.
Керуючись ст. ст. 133, 160,161,169, 248,256 КАС України, -
Позовну заяву Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання ухвали.
Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Заічко О.В.