06 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 911/615/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" - Рацун О.В.,
Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство
"Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства
"Укртрансгаз" - Тютюнник С.В., Печерного С.Л.,
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Трейд груп стиль" - не з'явився,
Генеральної прокуратури України - Попенка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Першого заступника прокурора Київської області, Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 (у складі колегії суддів: Чорногуз М.Г. (головуючий), Мартюк А.І., Жук Г.А.)
та рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2017 (суддя Антонова В.М.)
у справі № 911/615/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс"
до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю"Трейд груп стиль",
за участю Прокуратури Київської області,
про стягнення 118 897 346,76 грн,
У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" (далі - ТОВ "Турболінкс") звернулося до суду з позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз" в особі ФВРТП "Укргазенергосервіс") про стягнення 211 378 537,61 грн, у тому числі 94 640 460,00 грн заборгованість з оплати наданих послуг, 106 404 895,12 грн інфляційних втрат, 10 333 182,49 грн 3 % річних.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю послуг по ремонту роторів ВК-ТВТ ГТК-101 від 18.01.2013 № п6-4/1301000319 в частині оплати наданих позивачем послуг.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018, позов задоволено частково. Стягнути з ПАТ "Укртрансгаз" в особі ФВРТП "Укргазенергосервіс" на користь ТОВ "Турболінкс" 94 640 460,00 грн основного боргу, 106 404 895,12 грн інфляційних втрат, 10 325 403,83 грн 3 % річних та 73 077,31 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позов відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що позивачем як підрядником за договором від 18.01.2013 № п6-4/1301000319 на замовлення відповідача виконано комплекс робіт з капітального ремонту роторів ВК-ТВТ ГТК-10І, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), проте відповідач належним чином не виконав умови договору та не оплатив надані позивачем послуги. При цьому судами не встановлено, а відповідачем не доведено належними і допустимими доказами, що прострочення виконання договірних зобов'язань сталося не з його вини або внаслідок обставин, що перешкоджали виконанню такого обов'язку. Порушення виконання зобов'язання відповідачем є підставою для стягнення з останнього на користь позивача суми основного боргу, а також 3 % річних та інфляційних втрат. Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення, у сумі 106 404 895,12 грн є обґрунтованим, водночас зменшив розмір 3 % річних, як неправильно обрахований позивачем, до 10 325 403,83 грн.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у лютому 2018 року ПАТ "Укртрансгаз" в особі ФВРТП "Укргазенергосервіс", а у березні 2018 року Перший заступник прокурора Київської області подали касаційні скарги, у яких посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просили скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційні скарги обґрунтовано, зокрема, неналежною оцінкою судами попередніх інстанцій обставин справи на предмет обґрунтованості заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором; судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме положення статей 173, 175, 180, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 526, 530, 610, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) щодо встановлення факту надання послуг позивачем, а матеріали справи таких доказів не містять, тому висновки судів щодо покладення на відповідача обов'язку з оплати послуг, які фактично позивачем не надано, є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
ТОВ "Турболінкс" у відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" в особі ФВРТП "Укргазенергосервіс" зазначає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, з наданням належної оцінки всім доказам та з урахуванням усіх встановлених фактичних обставин справи, тому підстав для їх скасування немає.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд груп стиль" в судове засідання свого представника не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 18.01.2013 між ТОВ "Турболінкс" (підрядник) і ПАТ "Укртрансгаз" в особі ФВРТП "Укргазенергосервіс" (замовник) укладено договір про закупівлю послуг по ремонту № п6-4/1301000319, за умовами якого:
- підрядник зобов'язався у 2013 - квітень 2014 року на свій ризик виконати за завданням замовника комплексний капітальний ремонт (код згідно ДК 016-97 - 29.11.9) роторів ВК-ТВТ ГТК-10І, зазначених у Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги по ремонту. Результатом за цим договором є передача підрядником замовнику відремонтованих виробів, придатних для використання за призначенням та таких, що відповідають вимогам і параметрам встановленим заводом виробником та цим договором із здійсненням безпосереднього технічного нагляду за дотриманням технічних умов укладки відремонтованого ротора в корпус ГТУ на компресорній станції ПАТ "Укртрансгаз" (КС) (пункт 1.1);
- найменування послуг по ремонту, технічні вимоги і якісні характеристики послуг по ремонту, кількість виробів, що підлягають ремонту, ціна послуг по ремонту одиниці виробу обумовлюються в підписані сторонами Специфікації (пункт 1.2);
- ціна договору становить 94 640 460,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 15 773 410,00 грн; ціна за одиницю послуг зазначені в Специфікації (пункти 3.1, 3.3);
- розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних підрядником послуг по ремонту протягом 30 календарних днів після дати підписання сторонами акта здачі-приймання виробів з ремонту, який є підставою для проведення розрахунків; на вимогу підрядника замовник може здійснити попередню оплату (авансовий платіж) у розмірі не більше 30 відсотків від суми договору; дата підписання замовником представленого підрядником акта здачі-приймання виробів з ремонту є датою виконання підрядником зобов'язань по ремонту зазначених в акті одиниць виробів; розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень (пункт 4.1);
- до акта здачі-приймання виробів з ремонту додаються (пункт 4.2): товарно-транспортна накладна (форма № 1ТН) на доставку відремонтованих виробів; податкова накладна відповідно до положень чинного податкового законодавства України; сертифікат якості (інший документ, який підтверджує якість ремонту, відповідність відремонтованого виробу вимогам відповідної експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації та нормативних документів), виданий підрядником на кожний окремий відремонтований комплект виробів; технічний звіт за результатами робіт по ремонту виробу, в якому зазначаються: всі проведені роботи по відновленню, заміні складових частин, інформація щодо дефектації деталей та вузлів, карти балансування; заповнені формуляри.
- строки виконання ремонту та передача відремонтованих виробів замовнику становить 147 днів з моменту передачі замовником виробу в ремонт (пункт 5.1);
- місце надання послуг з ремонту - ремонтна база підрядника за адресою: м. Дубай, ОАЕ (MJB INTERNATIONAL LTD) (пункт 5.2);
- для проведення ремонту замовник передає вироби підряднику за місцем знаходження складу замовника в м. Гайсин Вінницької області, ремонтна база Гайсинського управління ВРТП "Укргазенергосервіс"; після виконання ремонту підрядник передає відремонтовані вироби замовнику за місцем знаходження складу замовника в м. Гайсин Вінницької області, ремонтна база Гайсинського управління ВРТП "Укргазенергосервіс" (підпункти 5.2.1, 5.2.2); передача замовником підряднику виробів для здійснення ремонту та спецконтейнерів для транспортування оформлюється двостороннім актом приймання-передачі виробів в ремонт, в якому зазначаються: найменування, кількість і вартість виробів, що передаються в ремонт та спецконтейнерів, в яких вони передаються, дата передачі та договір, за яким виконується ремонт (підпункт 6.1.2)
- замовник зобов'язався здійснювати приймання від підрядника виробів після ремонту по якості безпосередньо за місцем знаходження виробничих потужностей підрядника в момент фінішного балансування роторів, про що підрядник повинен письмово повідомити замовника у термін, необхідний для виїзду представників замовника на місце виконання робіт (підпункт 6.1.3);
- підрядник зобов'язався забезпечити ремонт виробів та їх повернення замовнику разом з документами згідно з пунктом 4.2 у строки, встановлені цим договором (підпункт 6.3.1); передавати замовнику разом з відремонтованими виробами оригінали сертифікатів якості (інші документи, які підтверджують якість ремонту (відповідність відремонтованого виробу вимогам відповідної експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації та нормативних документів (підпункт 6.3.8);
- договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 30.04.2014, але в будь-якому разі до закінчення ремонту переданих в ремонт виробів, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків - до повного виконання.
У Додатку № 1 до договору Специфікація на виконання послуг по ремонту для ВРТП "Укргазенергосервіс" сторони погодили найменування послуг по ремонту - послуги по комплексному капітальному ремонту ротора ВК ТВТ ГТК-10І, технічні вимоги і якісні характеристики послуг по ремонту, кількість виробів, що підлягають ремонту, - 5 штук, ціна послуг по ремонту одиниці виробу - 15 773 410,00 грн, загальна вартість послуг з ремонту - 94 640 460,00 грн з ПДВ.
ТОВ "Турболінкс", звертаючись до суду з позовом, послалося на невиконання ПАТ "Укртрансгаз" в особі ФВРТП "Укргазенергосервіс" своїх зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт у розмірі та у строки, передбачені умовами договору.
Задовольняючи частково позов ТОВ "Турболінкс", суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт виконання робіт (надання послуг) відповідно до умов договору № п6-4/1301000319 щодо комплексного капітального ремонту роторів ВК ТВТ ГТК-10І (MS 3002) у к-ті 3 шт. на загальну суму з ПДВ 56 784 276,00 грн засвідчено підписаним та скріпленим печатками сторін актом від 25.07.2013 № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг), а щодо комплексного капітального ремонту роторів ВК ТВТ ГТК-10І (MS 3002) у к-ті 2 шт. на загальну суму 37 856 184,00 грн. з ПДВ - актом від 18.11.2013 № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Також суди послалися на висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 25.02.2016 № 18431/15-45, у якому зазначено, що здійснення господарських операцій між ТОВ "Турболінкс" і ПАТ "Укртрансгаз" в особі ФВРТП "Укргазенергосервіс" з надання послуг з ремонту роторів ВК ТВТ ГТК-10І (MS 3002) у липні та листопаді 2013 року за договором від 18.01.2013 № п6-4/1301000319 документально підтверджується на суму 94 640 460,00 грн з ПДВ.
Отже, суди попередніх інстанцій виходили із доведеності таких вимог ТОВ "Турболінкс" з огляду на підтвердження належними і допустимими доказами факту виконання позивачем договірного зобов'язання щодо виконання певних робіт.
Проте, Касаційний господарський суд вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій недостатньо вмотивованими та передчасними.
Причиною виникнення спору у цій справі стало питання наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат.
За змістом положень статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 ГК договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини сторін щодо виконання комплексного капітального ремонту (послуги по ремонту) виробів урегульовано договором від 18.01.2013 про закупівлю послуг по ремонту № п6-4/1301000319, який за своєю правовою природою є договором підряду, та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до положень статей 173, 174 ГК та статей 11, 202, 509 ЦК.
Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості, що виникла у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем виконаних позивачем робіт (послуг по ремонту) за цим договором.
Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Господарський суд визначає предмет доказування, виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами матеріального права, які повинні бути застосовані у такому випадку.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК).
Отже, за змістом цієї норми обов'язок замовника оплатити виконану підрядником роботу виникає за умови виконання цих робіт, проведених належним чином, відповідно до умов договору.
Як передбачено умовами укладеного між сторонами договору, виконані підрядником роботи приймаються за актом здачі-приймання виробів з ремонту, до якого в обов'язковому порядку відповідно до пунктів 4.2, 6.3.1, 6.3.8 цього договору надається визначений сторонами перелік документів, необхідний для прийняття таких робіт, і який засвідчує належне виконання підрядником свого договірного зобов'язання, а приймання від підрядника виробів після ремонту по якості провадиться безпосередньо за місцем знаходження виробничих потужностей підрядника в момент фінішного балансування роторів. Між іншим, сторони договору погодили таку його умову (підпункт 6.2.5), як право замовника не здійснювати оплату за виконані послуги до моменту виконання підрядником свого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної на виконані послуги по ремонту в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного податкового законодавства України.
За таких обставин суди попередніх інстанцій мали перевірити і з'ясувати не лише факт наявності/відсутності неналежного виконання відповідачем свого обов'язку за договором щодо оплати наданих послуг, а і сам факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо надання таких послуг, тобто реальності відповідної господарської операції.
За загальними правилами процесуального закону, рішення господарського суду має ґрунтуватися на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній до 15.12.2017 на час розгляду справи у суді першої інстанції) та статтею 86 ГПК (у чинній редакції) наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням процесуальних вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Під час вирішення справи у судах попередніх інстанцій як відповідач ПАТ "Укртрансгаз" в особі ФВРТП "Укргазенергосервіс", так і прокурор заперечували факт виконання позивачем послуг з ремонту виробів за договором, чим і було обґрунтовано позицію відповідача про відсутність у нього обов'язку сплачувати грошові кошти за нереальну господарську операцію, та наголошували, що реальність здійснення господарської операції потребувала перевірки судами.
Ураховуючи те, що прокурор протягом усього часу вирішення справи наполягав, що договір укладено з метою одержання позивачем коштів державного підприємства у незаконний спосіб, оскільки господарська операція з надання послуг хоча і оформлена документально, але не мала реального характеру, оскільки послуги не було надано, що у випадку підтвердження цих доводів може свідчити про фіктивність правочину та про порушення інтересів держави і суспільства при укладенні цього договору, суди відповідно до вимог статті 43 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, статті 86 ГПК (у чинній редакції) повинні були дослідити всі обставини справи, що стосуються укладення договору та його виконання, зокрема, перевірити повноваження, як у осіб, які підписали цей договір, так і осіб, які підписали первинні документи, що підтверджують надання послуг, а також перевірити доводи відповідача та прокурора щодо реальності відповідної господарської операції.
Також, судам слід було встановити факт виконання усіх умов договору, які визначалися сторонами договору як обов'язкові для засвідчення належного виконання підрядником свого договірного зобов'язання, у тому числі надання замовнику пакету документів відповідно до пунктів 4.2, 6.3.1, 6.3.8, необхідних для прийняття таких робіт, відповідності якості послуг, наданих позивачем, вимогам стандартів та технічних умов, відповідності актів здачі-приймання виробів з ремонту за змістом і за формою, що визначені умовами договору, зокрема наявність у них інформації стосовно виду, обсягу і вартості проведеного ремонту (наданих послуг).
Посилання суду апеляційної інстанції на те, що визначення способу транспортування та місця виконання послуг, а також відсутність довіреностей у осіб, які отримали вироби з ремонту, не впливають на факт виконання позивачем робіт є помилковими, оскільки з огляду на твердження відповідача і прокурора щодо нереальності господарської операції, з'ясування факту дотримання відповідних умов договору та наявність доказів на підтвердження їх виконання мало бути предметом дослідження судів попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки.
Так, щодо обставин отримання виробів з ремонту уповноваженими особами відповідача, судами не досліджувалося дійсність довіреностей від 25.07.2013 № 77 і від 12.11.2013 № 107, зокрема ким і коли вони були видані, зважаючи на те, що в них містяться лише підписи осіб і не зазначено прізвищ осіб, які їх підписали від імені керівника підприємства та головного бухгалтера відповідача.
Суди попередніх інстанцій при вирішенні спору, обмежившись посиланням виключно на акти приймання-передачі виконаних робіт як на основний доказ, що підтверджує надання позивачем послуг з ремонту за договором, не врахували, що наявність таких актів не свідчать про доведеність факту реального здійснення позивачем господарської операції з надання послуг по комплексному капітальному ремонту без дослідження у сукупності інших доказів, які підтверджують певні обставини. Зокрема, судами не надано оцінки умовам договору стосовно прийняття виробів з ремонту за якістю, яке мало відбуватися на підставі сертифіката якості (іншого документа, який підтверджує якість ремонту, відповідність відремонтованого виробу вимогам відповідної експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації та нормативних документів), виданих підрядником на кожний окремий відремонтований комплект виробів; технічного звіту за результатами робіт по ремонту виробу, в якому повинно бути зазначено: всі проведені роботи по відновленню, заміні складових частин, інформація щодо дефектації деталей та вузлів, карти балансування; заповнені формуляри.
Разом із тим посилання суду як на підтвердження доводів позивача щодо виконання умов договору на лист-відповідь Компанії МJВ International LTD від 28.03.2017, у якому остання підтвердила здійснення поставок у 2012-2013 роках на територію України запасних частин до газових турбін MS 5002 та MS 3002 (до газоперекачувальних агрегатів типу ГТК-10І та ГТК-25І), ремонту і постачання відремонтованих роторів ВК-ТВТ ГТК- 11 і ВК-ТВТ ГТК-25І, не можна визнати цілком обґрунтованим, оскільки зазначений лист містить лише узагальнюючу інформацію і не містить жодних конкретних фактів виконання певних робіт (надання послуг), що є предметом договору у справі, яка розглядається, а також періоду часу у який такі роботи виконувалися.
До того ж без належного з'ясування судами залишилися й доводи про те, що ТОВ "Трейд груп стиль", яке за договорами від 08.02.2013 і 06.05.2013, укладених з ТОВ "Турболінкс" на виконання послуг по ремонту виробів, які є предметом договору № п6-4/1301000319, укладеного між сторонами у справі, не мало умов і підстав для здійснення відповідної господарської діяльності, зокрема, відсутності у матеріалах справи зовнішньоекономічного контракту з компанією, яка, за твердженням позивача, надавала певні послуги з ремонту виробів, доказів митного оформлення, а також проходження роторами ВК-ТВТ ГТК-10І у 2013 році митного та прикордонного контролю, якими є товаросупроводжувальні та транспортні документи, а також доказів сплати як ТОВ "Турболінкс", так і ТОВ "Трейд груп стиль" всіх митних платежів і зборів у період вивезення та ввезення на митну територію України зазначених виробів до і після їх ремонту.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта.
Для з'ясування правової природи як господарської операції (надання послуг з ремонту), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Крім того, судам слід було врахувати, що фактичне здійснення господарської операції повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом виконання певних робіт в обсязі, зазначеному у первинному документі.
Також судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки фактам та доказам, одержаним в ході проведення досудового розслідування у межах кримінального провадження від 10.04.2014 № 42014000000000259 за фактом розкрадання державних коштів службовими особами ПАТ "Укртрансгаз" у період 2010-2014 роки за ознаками злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 1, 2 статті 364 Кримінального кодексу України, шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних підприємств, у тому числі у ТОВ "Турболінкс", за значно завищеними цінами, фіктивності діяльності цього підприємства з його постачальниками послуг, які в свою чергу виступили предметом договору № п6-4/1301000319.
Доводи щодо фактів фіктивності суб'єкта господарювання мають перевірятися та оцінюватися судом у розгляді справи.
Первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій в сукупності з виявленими фактами щодо фіктивної діяльності контрагента без належної оцінки судом таких фактів та, відповідно, встановлення належного виконання зобов'язання за договором.
Зважаючи на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися вимог процесуального закону щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, тому висновки цих судів щодо наявності підстав для задоволення позову є передчасними.
За змістом статті 301 ГПК суд касаційної інстанції розглядає справи за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу щодо меж розгляду справи, а тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Ураховуючи наведене, а також відповідно до положень частини 3 статті 310 ГПК судові рішення постановлені у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Першого заступника прокурора Київської області та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2017 у справі № 911/615/15 скасувати.
3. Справу № 911/615/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І.С. Берднік
Судді: Г.М. Мачульський
І.С. Міщенко