79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" липня 2018 р. Справа № 5/173/б
Місто Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий (суддя-доповідач) Бонк Т.Б.
суддів: Зварич О.В.,
ОСОБА_1
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» від 14.06.2018 № 77
на постанову Верховного Суду від 17.04.2018 в порядку ст. 287 ГПК України
у справі № 5/173/б
за заявою: ТзОВ “Торговий дім “Галпін”,
до: ЗАТ “Виробничо-торгівельна фірма “Буковинка”,
про: банкрутство
встановив:
22.06.2018 до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» від 14.06.2018 № 77 на постанову Верховного Суду від 17.04.2018 в порядку ст. 287 ГПК України у справі № 5/173/б.
Скаржник щодо наявності права ТОВ «КУА «ІЗІ ЛАЙФ» на оскарження в апеляційному порядку постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у даній справі зазначає про те, що Товариство не приймало участі у розгляді справи, але Верховний Суд прийняттям нового рішення у справі № 5/173/б вирішив, на думку скаржника, питання про його права, інтереси та обов'язки. Скаржнику відомо, що відповідно до ст. 317 ГПК України постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає, проте скаржник вважає, що згідно ч.4 ст. 287 ГПК України він має право на подання апеляційної скарги на постанову суду касаційної інстанції.
У прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку ТОВ «КУА «ІЗІ ЛАЙФ» на апеляційне оскарження постанови Верховного Суду від 17.04.2018, поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Верховного Суду від 17.04.2018, скасувати постанову Верховного Суду від 17.04.2018 та залишити без змін ухвалу господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10. 2017 у даній справі.
Таким чином, судовим рішенням, яке скаржник просить переглянути в апеляційному порядку, є постанова Верховного Суду від 17.04.2018.
Докази на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги -відсутні.
Слід насамперед зазначити, що скаржник подає апеляційну скаргу в порядку ч.4 ст. 287 ГПК України, проте ст. 287 ГПК України передбачає право касаційного оскарження.
Згідно ч.4 ст. 287 ГПК України Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ст. 36 Закону України «Про статус суддів та судоустрій» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом.
Згідно ст. 286 ГПК України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.
Згідно ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Згідно ст. 317 ГПК України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Згідно Постанови Верховного Суду від 17.04.2018 Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 скасовано. Прийнято нове рішення. Визнано недійсними результати повторного аукціону, проведеного Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон" з продажу майна (лоту №1 та лоту №2) підприємства Акціонерне товариство закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" від 21.06.2017." У Постанові зазначено, що Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
У даному випадку Верховним Судом як судом касаційної інстанції у справі № 5/173/б переглянуто та в результаті касаційного перегляду - скасовано рішення судів попередніх інстанцій та ухвалено нове рішення. Відтак, як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 у справі № 5/173/б переглянуто в апеляційному та касаційному порядку.
Згідно ст. 253 ГПК України судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду) знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Таким чином, скаржник, подаючи апеляційну скаргу на постанову Верховного Суду до апеляційного суду в порядку ст. 287 ГПК України, обрав неправильний порядок перегляду постанови касаційної інстанції. Скаржником не наведено процесуальних норм закону, які б свідчили про можливість оскарження даного рішення суду касаційної інстанції в апеляційному порядку в суді апеляційної інстанції.
Крім того, невиправданим та необґрунтованим є покликання скаржника на Рішення Європейського суду з прав людини у справі Bellet v France, оскільки відсутні докази наявності офіційного перекладу такого Рішення на державну мову, і крім того, скаржником не доведено, що у справі Bellet v France мали місце подібні фактичні обставини справи.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. (Справа «Устименко проти України» (Заява № 32053/13).
Згідно ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга подана на рішення Верховного Суду, яке згідно ст. 317 ГПК України не підлягає оскарженню, з врахуванням неправильно обраного порядку перегляду зазначеної постанови касаційної інстанції.
Відтак, апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у даній справі.
Керуючись статтями 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» від 14.06.2018 № 77 на постанову Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 5/173/б - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в касаційному порядку згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк
Судді О.В. Зварич
ОСОБА_1