27.06.2018 Справа № 920/176/18
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі
Судді Заєць С.В.,
при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М.
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ- ТОРГ" (03146, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 15),
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "МОНДЕЛІС УКРАЇНА", (42600, Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, буд. 28 А),
про стягнення 65000 грн. 00 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованості, що виникла за договором № МС 1400-6032 від 03.02.2014 у розмірі 65000 грн.
10.04.2018 відповідачем подано відзив від 06.04.2018 № 21160 на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує зазначаючи, що правовідносини між сторонами, які витікали із договору № МС 1400-6032 від 03.02.2014, з урахуванням додаткових угод до нього, припинилися 28.02.2015, таким чином відсутня правова підстава для замовлення послуг у період, яким датовані акти та рахунки позивача, окрім цього подані позивачем акти та рахунки не містять підпису, печатки та відмітки про дату реєстрації вхідної кореспонденції відповідача, що свідчить про відсутність факту надіслання цих документів відповідачу та замовлення, надання послуг. Окрім цього, відповідач просить застосувати загальний строк позовної давності, відраховуючи з 28 лютого 2015 року, який сплив 28 лютого 2018 року. В зв'язку з зазначеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
11.04.2018 позивач надав суду додаткові пояснення по справі від 09.04.2018 № 0904-001/18, в який зазначив, що відповідно до Додаткової угоди № 2 від 30.01.2015 до Договору № МС 1400-6032 від 03.02.2014 строк діє Договору № 1400-6032 від 03.02.2015 визначається як такий, що припиняється 28.02.2015, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
29.05.2018 відповідачем надано суду додаткові пояснення до відзиву на позов від 24.05.2018 № 2182, в якому просить застосувати загальний строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання 27.06.2018 не прибув, проте надіслав суду письмове клопотання, в якому зазначає, що підтримує позов за всіма вимогами та просить провести засідання без представника позивача за наявними матеріалами справи через віддаленість юридичного та фактичного місцезнаходження ТОВ “КОНТИНЕНТ-ТОРГ”.
Відповідач в судове засідання 27.06.2018 не з'явилась, свого повноважного представника в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Оскільки неявка в судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, враховуючи наступне:
Як свідчать матеріали справи, 03 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ-ТОРГ" (позивачем, виконавцем) та Приватним акціонерним товариством «Монделіс Україна» (відповідачем, замовником) було укладено договір № МС 1400-6032.
Згідно пункту 1.1. договору замовник замовляє та оплачує, а виконавець зобов'язується надати комплекс послуг, пов'язаних з просуванням товарів марок Замовника. Найменування кожної з послуг, строк, протягом якого надається кожна з послуг, та вартість послуг, зазначаються у додатках до Договору. Які за умови їх підписання уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною договору.
Пункт 3.2. договору передбачає, що загальна вартість послуг виконавця, що можуть бути надані за цим договором. Складається з вартості послуг, зазначених у окремих додатках до цього договору, і не може перевищувати 270 000,00 грн. з ПДВ протягом строку дії цього договору.
Оплата за послуги здійснюється на 14 календарний день з дати підписання Акта приймання наданих послуг за умови надання виконавцем правильно оформлених оригіналів рахунку-фактури та податкової накладної. (п. 3.3. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору сторони передбачили, що протягом 5-ти днів після надання послуг, передбачених відповідним додатком до цього Договору, Виконавець надсилає (вручає) Замовнику підписаний виконавцем Акт та копії всіх первинних документів з третіми сторонами у випадку, якщо такі треті сторони залучались виконавцем для надання послуг за даним договором. Сторони погодили, що акт вважається наданим в належному вигляді тільки в тому випадку, коли всі документи, зазначені в даному пункті надані виконавцем замовнику.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 30.01.2015 до Договору № МС 1400-6032 від 03.02.2014 сторони продовжили строк дії договору та виклали п. 7.1. договору в наступній редакції «Цей договір набирає чинності з дати, зазначеної вперше на початку Договору, за умови його підписання уповноваженими представниками сторін, припиняється 28 лютого 2015 року, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Частиною першою статті 907 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору ним було надано відповідачу, а відповідачем одержано, але не оплачено послуги на загальну суму 65 000 грн. 00 коп.
На підтвердження надання позивачем послуг, останнім подано суду рахунки на оплату та акти надання послуг, зокрема:
- рахунок на оплату № 1095 від 02.04.2015/ акт надання послуг № 1811 від 02.04.2015 на суму 9 000, 00 грн.;
- рахунок на оплату № 1096 від 02.04.2015/ акт надання послуг № 1812 від 02.04.2015 на суму 9 000, 00 грн.;
- рахунок на оплату № 1104 від 17.04.2015/ акт надання послуг № 1813 від 17.04.2015 на суму 9 000, 00 грн.;
- рахунок на оплату № 1322 від 02.04.2015/ акт надання послуг № 1814 від 02.05.2015 на суму 8 000, 00 грн.;
- рахунок на оплату № 1324 від 02.05.2015/ акт надання послуг № 1815 від 02.05.2015 на суму 7 000, 00 грн.;
- рахунок на оплату № 1330 від 05.05.2015/ акт надання послуг № 1816 від 05.05.2015 на суму 8 000, 00 грн.;
- рахунок на оплату № 1327 від 14.05.2015/ акт надання послуг № 1817 від 14.02.2015 на суму 7 000, 00 грн.;
- рахунок на оплату № 1549 від 02.06.2015/ акт надання послуг № 1818 від 02.06.2015 на суму 8 000, 00 грн.
Дослідивши вказані документи, судом встановлено наступне:
- акти наданих послуг підписані лише позивачем;
- доказів надіслання відповідачу рахунків на оплату та актів наданих послуг позивачем суду не подано;
- акти наданих послуг та рахунки на оплату датовані датою після припинення дії спірного договору № МС 1400-6032 від.03.02.2014.
Відповідно до п. 4.3. Договору сторони обумовили, що датою отримання Замовником акту (та будь-якого іншого документу за Договором) є дата реєстрації в журналі вхідної кореспонденції Замовника. Датою прийняття Замовником наданих виконавцем послуг є дата підписання акта приймання наданих послуг представником замовника.
З умов договору вбачається, що сторони визначили акт приймання наданих послуг суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, а тому договір як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі згідно статтей 6, 11 Цивільного кодексу України.
В матерівалах справи відсутні докази реєстрації в журналі вхідної кореспонденції Замовника (відповідача) актів наданих послуг.
Відповідачем в свою чергу зазначається про відсутність факту замовлення ним позивачу надання послуг за спірний період, а відповідно і заперечує існування факту надсилання актів та рахунків за спірний період позивачем на адресу відповідача.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні статтей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про передачу актів виконаних робіт замовнику - Приватному акціонерному товариству «Монделіс Україна» або відмову у його підписанні відповідачем, а отже зважаючи на умови договору у відповідача не виникло обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту надання Приватному акціонерному товариству «Монделіс Україна» послуг на виконання договору № МС 1400-6032 від 03.02.2014.
Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог позивача.
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Оскільки підстав для задоволення позову немає, то і відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02.07.2018.
Суддя ОСОБА_1