Постанова
Іменем України
27 червня 2018 року
місто Київ
справа № 756/16506/15-ц
провадження № 61-17245ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» на ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва Мараєвої Н. Є. від 09 листопада 2016 року,
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК»
(далі - ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК», банк) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року відкрито провадження у зазначеній справі та призначено судове засідання.
Не погодившись із ухвалою суду про відкриття провадження, банк подав на неї апеляційну скаргу з підстав недотримання правил територіальної підсудності.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 серпня 2016 року апеляційна скарга банку відхилена, а ухвала судді Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року залишена без змін. Після цього банк вдруге подав апеляційну скаргу на ухвалу судді Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року про відкриття провадження у справі.
Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року) у зв'язку із наявністю ухвали апеляційного суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї ж особи, поданої на те саме судове рішення.
У касаційній скарзі ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» просило скасувати ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції помилково відкрив провадження у справі, оскільки позивач зобов'язаний був пред'явити позов відповідно до правила частини першої статті 110 ЦПК України 2004 року за зареєстрованим місцем свого проживання чи перебування, що територіально знаходиться поза межами Оболонського району м. Києва.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року касаційну скаргу ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» на ухвалу судді Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року повернуто особі, яка її подала, та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою банку на ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Цивільну справу передано Верховному Судові 17 квітня 2018 року.
У касаційній скарзі ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» фактично відсутнє правове обґрунтування щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права під час постановлення ним ухвали від 09 листопада 2016 року.
Доводи касаційної скарги стосуються порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону щодо правил територіальної підсудності під час відкриття провадження у справі за наведеними вимогами позивача.
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначено за правилами статті 213 ЦПК України 2004 року, згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 серпня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» відхилено, а ухвалу судді Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року про відкриття провадження у справі залишено без змін.
Ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі оскаржена повторно заявником в апеляційному порядку.
За правилами пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, у випадках, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи.
Таким чином, встановивши наявність ухвали апеляційного суду від 03 серпня 2016 року про залишення без змін ухвали судді Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року, апеляційний суд зробив правильний висновок про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою тієї ж особи на те саме судове рішення.
Верховний Суд не встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального права.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
З огляду на наведене, Верховний Суд визнає касаційну скаргу очевидно необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норми права є беззаперечним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У частині першій статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» залишити без задоволення.
Ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
О. В. Ступак
Г. І. Усик