Ухвала
11 червня 2018 року
м. Київ
справа№ 761/18429/15-ц
провадження № 61-33225ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року та постанову Судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», треті особи: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про стягнення коштів,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Укргазвидобування» на користь ОСОБА_1 46 000 000,00 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, відхилено, рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року залишено без змін.
Постановою Судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року.
30 травня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року та постанову Судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року.
За змістом пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач
відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Як убачається з матеріалів касаційного провадження, 13 травня 2016 року із касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року звертався ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_1
Відповідно до положень статті 38 ЦПК України 2004 року сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Тобто, ОСОБА_1 брав участь у цивільній справі через свого представника.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 30 травня 2018 року на рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року, ОСОБА_1 посилається на статтю 405 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 405 ЦПК України якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Згідно частини четвертої вказаної статті суд касаційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
Частиною п'ятої статті 405 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті провадження за касаційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
Враховуючи наведене, вказаними нормами встановлено порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи.
Проте нормами зазначеної статті передбачено розгляд касаційної скарги особою, яка не брала участь у справі під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
Оскільки вперше касаційна скарга на рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року була подана ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_1, та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року її було відхилено, а рішення суду апеляційної інстанції від 04 травня 2016 року залишено без змін, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року необхідно відмовити на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України.
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року та постанова Судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року не можуть бути оскаржені до Верховного Суду, оскільки чинним ЦПК України не передбачено права на їх перегляд в касаційномупорядку.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 травня 2016 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року та постанову Судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року, необхідно відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м.Києва від 04 травня 2016 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року та постанову Судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», треті особи: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про стягнення коштів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка її подавала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Лесько