Постанова
Іменем України
27 червня 2018 року
м. Київ
справа № 644/8442/15-ц
провадження № 61-24201св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, начальник Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Цимбал С. В., державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Шарапова Наталія Вікторівна, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року у складі суддів: Кругової С. С., Піддубного Р. М., Пилипчук Н. П.,
У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суд з позовом до Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ, начальника Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ Цимбала С. В., державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ Шарапової Н. В., Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просила стягнути з відповідачів солідарно на її користь моральну шкоду у розмірі 35 000 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 700 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неправомірних дій відповідачів їй було завдано моральну шкоду, яка виразилась у сильних душевних хвилюваннях, порушенні звичного життєвого укладу, погіршенні стану її здоров'я. Неправомірність дій відповідачів підтверджується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з Орджонікідзевського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 700 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
При частковому задоволенні позову суд взяв до уваги пояснення ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5, які пояснили, що через неправомірні дії службових осіб Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ щодо виконання виконавчих проваджень ВП № 44182051 та ВП № 44182118 позивач зазнала певних моральних страждань, оскільки втрата значної частини пенсії, на яку існувала позивач, змусила її змінити звичний уклад життя, звернутись за правовою допомогою до юристів, відновлювати свої порушені права у судових інстанціях, доказувати свою невинуватість, що спричиняло їй душевні хвилювання та вплинуло на стан її самопочуття та здоров'я. З урахуванням принципів розумності, справедливості, суд зробив висновок про стягнення моральної шкоди у сумі 10 000 гривень.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2016 року скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_2 не доведено заподіяння їй моральної шкоди.
У березні 2017 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. ОСОБА_2 вважає, що апеляційний суд помилково не взяв до уваги постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року і зробив неправильний висновок про доведеність заподіяння їй моральної шкоди.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2017 року Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржене рішення залишити без змін. Відзив мотивований законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення.
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася із клопотанням про розгляд і залучення до матеріалів справи висновку спеціаліста від 31 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 рокусправа призначена до судового розгляду.
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подала пояснення на відзив. Пояснення мотивовані безпідставністю доводів відповідача.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційних скаргах, з таких мотивів.
Суди встановили, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року визнано неправомірною бездіяльність Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ, яка полягає у неповідомленні ОСОБА_2 належним чином в установленому Законом України «Про виконавче провадження» про відкриття 25 липня 2014 року виконавчих проваджень ВП № 44182051 та ВП № 44182118. Визнано неправомірними дії Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ в особі державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ Н. Шарапової, які полягають у тому, що державний виконавець Н. Шарапова, не перевіривши інформацію щодо отримання ОСОБА_2 копій постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП № 44182051 та ВП № 44182118, стягнула ці суми 37,80 грн + 37,80 грн = 75,60 грн - за виконання виконавчих дій. Зобов'язано Орджонікідзевський ВДВС ХМУЮ повернути ОСОБА_2 стягнену суму 37,80 грн + 37,80 грн = 75,60 грн та стягнену суму виконавчого збору 8,50 грн та 3,65 грн = 12,15 грн. Скасовано постанову Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ про закінчення виконавчого провадження від 26 травня 2015 року та зобов'язано Орджонікідзевський ВДВС ХМУЮ прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Судом першої інстанції встановлено згідно пояснень ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5, що ОСОБА_2 через неправомірні дії службових осіб Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ щодо виконання ВП № 44182051 та ВП № 44182118 зазнала певних моральних страждань, оскільки втрата значної частини пенсії, на яку існувала позивач, змусила її змінити звичний уклад життя, звернутись за правовою допомогою до юристів, відновлювати свої порушені права у судових інстанціях, доказувати свою невинуватість, що спричиняло їй душевні хвилювання та вплинуло на стан її самопочуття та здоров'я.
Згідно частини третьої статті 61 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року, яка набрала законної сили, визнано неправомірною бездіяльність Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ, то ОСОБА_2 має право на відшкодування моральної шкоди, що виразилась у душевних стражданнях, завданих неправомірною бездіяльністю, а тому наявні підстави для її відшкодування.
У зв'язку із цим помилковим є висновок апеляційного суду про недоведеність позивачем завдання їй моральної шкоди.
Разом із тим неможливо визнати обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Як свідчить тлумачення статей 23, 1173 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю органу державної влади відшкодовується державою і при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Встановивши, що позивачу заподіяна моральна шкода, суд першої інстанції, не врахував вимог розумності та справедливості, при визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди. Оскільки сума 10 000 грн є неспівмірною між неправомірною бездіяльністю Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ та заподіяною ОСОБА_2 моральною шкодою. Тому, з врахуванням вимог розумності та справедливості, колегія суддів частково задовольняє вимогуОСОБА_2 про компенсацію моральної шкоди в розмірі 2000 гривень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року скасувати. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2016 року в частині стягнення моральної шкоди змінити. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 2 000 гривень компенсації моральної шкоди. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року скасувати.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2016 року в частині стягнення моральної шкоди змінити. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 2 000 (дві тисячі) гривень компенсації моральної шкоди.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване рішення апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. І. Крат
В. П. Курило