печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59318/17-а
22 травня 2018 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Писанця В.А.,
при секретарі - Ясеновенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління превентивної діяльності ГУ НП в Сумській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БР № 851895 від 24 вересня 2017 року, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову інспектора роти № 3 батальйону УПП в місті Суми лейтенанта поліції Рибалка С. від 24 вересня 2017 року серії БР №851895 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього - закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що 24 вересня 2017 року відповідачем винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Згідно цієї постанови, позивач 24 вересня 2017 року, керуючи транспортним засобом по вул. 1а Набережна р. Стрілки, буд. 10 в місті Суми, здійснив зупинку та стоянку у другому ряду проїзної частини, чим порушив вимоги п.п. 15.2, 15.4 ПДР України.
Позивач стверджує, що вказана постанова не відповідає дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства, оскільки прийнята на підставі суб'єктивних поглядів, без урахування конкретних обставин та фактичних даних.
Невідповідність постанови дійсним обставинам справи полягає в тому, що 24 вересня 2017 року, керуючи транспортним засобом по вул. 1а Набережна р. Стрілки, буд. 10 в місті Суми, він здійснив зупинку у відповідності до вимог ПДР України, зокрема п.п. 9.9. та 15.14.
Таким чином позивач вважає, що він не вчиняв дій, які охоплюються об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого даною нормою.
Разом з цим відповідачем наведені обставини до уваги взяті не були, внаслідок чого було неповно та невсебічно з'ясував обставини справи, що потягло за собою прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.
В судове засідання позивач не з'явився, повідомлявся належним чином. У вимогах позову міститься посилання на розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
24 вересня 2017 року інспектором роти № 3 батальйону УПП в місті Суми лейтенантом поліції Рибалком С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР №851895, з якого вбачається, що 24 вересня 2017 року, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Land Rover Range Rover» по вул. 1а Набережна р. Стрілки, буд. 10 в місті Суми, здійснив зупинку та стоянку у другому ряду проїзної частини, чим порушив вимоги п.п. 15.2, 15.4 ПДР України.
Пунктами 15.2, 15.4 ПДР України передбачено, що за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху); транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки.
Постановою інспектора роти № 3 батальйону УПП в місті Суми лейтенанта поліції Рибалка С. від 24 вересня 2017 року серії БР №851895 на позивача накладене адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді мінімального штрафу - 255,00 грн.
Оцінюючи письмові докази у справі, суд приходить до висновку про те, що обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, не знайшли свого підтвердження, зокрема і в наданих в обґрунтування позову матеріалах.
Разом з цим обставини, на які посилався інспектор при винесені оскаржуваної постанови цілком відповідають встановленим в ході судового розгляду.
Вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин суд виходить з того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
В силу положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності за положеннями ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою щодо якої її винесено.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (надалі також - Інструкція ), затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.
Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху викладається у формі протоколу про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП.
У відповідності до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліціїрозглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, передбачені частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведені положення законодавства, а також беручи до уваги обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, які не знаходять підтвердження в даних наведених позивачем у позові і в наданих в обґрунтування позову матеріалах, суд вважає, що при винесені оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При прийнятті рішення відповідачем враховано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Дане рішення ґрунтується на фактичних обставинах справи та положеннях чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд, вирішуючи справу по суті, не знаходить підстав для скасування винесеної ним постанови, у зв'язку із чим приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 73-76, 242-246, 250, 286 КАС України, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 258, 283 КУпАП, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління превентивної діяльності ГУ НП в Сумській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БР № 851895 від 24 вересня 2017 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовлено 25 травня 2018 року.
Суддя В. А. Писанець