29 травня 2018 року Справа № 804/3427/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-Сервіс ЛТД» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна,
10.05.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Сервіс ЛТД" (вул. Байкальська, 1, м. Дніпро, 49066, код ЄДРПОУ - 39548274) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- скасувати податкову вимогу № 42134-17 від 17.04.2018 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу з ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД" (ЄДРПОУ - 39548274) в розмірі 13153,33 грн.№
- скасувати рішення № 42134-17/64 від 17.04.2018 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про опис майна ТОВ "Стіл-Сервіс ЛТД" (ЄДРПОУ - 39548274) у податкову заставу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкова вимога № 42134-17 від 17.04.2018 року та рішення № 42134-17/64 від 17.04.2018 року про опис майна винесено Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області передчасно, оскільки сума податкового боргу є неузгодженою. Податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.02.2018 року оскаржується позивачем у судовому порядку. З огляду на викладене відсутній податковий борг, отже податкова вимога № 42134-17 від 17.04.2018 року та рішення № 42134-17/64 від 17.04.2018 року про опис майна підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 11.05.2018 року провадження у даній справі відкрито, та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача вимоги позовної заяви підтримала, надано пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмови у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскільки грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 13.02.2018 року, є неузгодженим, таке податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем, податкова вимога № 42134-17 від 17.04.2018 року була відкликана. Оскільки податкова вимога № 42134-17 від 17.04.2018 року є відкликаною, рішення № 42134-17/64 від 17.04.2018 року про опис майна також вважається відкликаним та не було реалізовано.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у письмовому провадженні, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до положень частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стіл-Сервіс ЛТД» (код ЄДРПОУ - 39548274) зареєстровано 15.12.2014 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Судом встановлено, що 17.04.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкову вимогу № 42134-17, якою визначено суму податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-Сервіс ЛТД» станом на 16.04.2018 року у розмірі 13153,33 грн.
Також, 17.04.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення № 42134-17/64 про опис майна у податкову заставу.
Досліджуючи правомірність вказаної податкової вимоги та рішення про опис майна та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що відповідно до п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Порядок надсилання податкової вимоги визначений статтею 59 Податкового кодексу України.
Так, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Разом з тим, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що податкова вимога № 42134-17 від 17.04.2018 року складена у зв'язку з наявністю у ТОВ «Стіл-Сервіс ЛТД» станом на 16.04.2018 року податкового боргу, що виник у зв'язку з відсутністю сплати грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 13.02.2018 року.
Як зазначено ТОВ «Стіл-Сервіс ЛТД», податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.02.2018 року було отримано 05.03.2018 року.
Отже станом на 17.04.2018 року грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 13.02.2018 року набуло статус узгодженого, тобто у ТОВ «Стіл-Сервіс ЛТД» виник податковий борг.
У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Аналогічні положення закріплені у Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 610.
11.05.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-Сервіс ЛТД» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0032231213 від 13.02.2018 року.
У зв'язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення №0032231213 від 13.02.2018 року, грошове зобов'язання ТОВ «Стіл-Сервіс ЛТД» у розмірі 13153,33 грн. є неузгодженим, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було відкликано податкову вимогу № 42134-17 від 17.04.2018 року, що відображено у відповідному програмному комплексі Державної фіскальної служби.
Отже, станом на час розгляду справи спір в частині податкової вимоги № 42134-17 від 17.04.2018 року відсутній.
Враховуючи наведене, оскільки податкова вимога не є рішенням про примусове стягнення коштів, а також не є самостійною підставою для накладення арешту на майно, та кошти платника, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв обґрунтовано, на підставах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, отже позовні вимоги в частині скасування податкової вимоги № 42134-17 від 17.04.2018 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до пунктів 88.1 т 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Статтею 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України).
Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 року № 586 затверджено Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, за яким опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
На підставі викладеного, зважаючи, що станом на час розгляду справи ТОВ «Стіл-Сервіс ЛТД» не має податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 13153,33 грн., рішення № 42134-17/64 від 17.04.2018 року про опис майна у податкову заставу є протиправним та підлягає скасуванню.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 1 та 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Отже, з наведеної норми Конституції України слідує, що судова юрисдикціям поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.
В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок.
Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Таким чином, підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків - позивача - у розглядуваній ситуації є скасування рішення № 42134-17/64 від 17.04.2018 року про опис майна у податкову заставу.
Отже, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-Сервіс ЛТД» підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 72, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-Сервіс ЛТД» (вул. Байкальська, 1, м. Дніпро, 49066, код ЄДРПОУ 39548274) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна - задовольнити частково.
Скасувати рішення № 42134-17/64 від 17.04.2018 року про опис майна у податкову заставу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1