Вирок від 17.09.2009 по справі 1-55/2009

Справа № 1-55/2008р.

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 року

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сенюх М.З.

при секретарі Головатюк О.І.

з участю прокурора Карпець П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ланівці справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с. Верешаки Лановецького району, тимчасово проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженої, не працюючої, раніше не судимої, громадянки ОСОБА_2

за ст.166 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи матір'ю двох дітей: Ігоря - ІНФОРМАЦІЯ_5, Ірини - ІНФОРМАЦІЯ_6, злісно не виконує своїх обов'язків по вихованню дітей, не піклується про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує їх навчання, чим порушила вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно вимог яких батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, створити належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Так, залишивши у березні 2005 року напризволяще дітей в с. Верещаки Лановецького району по місцю проживання чоловіка ОСОБА_3, інваліда 1 групи загального захворювання, який сам потребує постійного стороннього догляду, та по місцю проживання його мами ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка не в змозі забезпечити належні умови проживання, харчування, догляду, виховання та навчання дітей, ОСОБА_1 по даний час проживає в м. Тернопіль, вихованням та навчанням дітей не займається, не турбується про стан їх здоров»я.

Зокрема ОСОБА_1 не приділяла уваги та не забезпечила навчання своєї дочки та сина в початкових класах Верещаківської загальноосвітньої школи 1-2 ступенів, що призвело до їх соціально-педагогічної занедбаності. В Ірини відмічається характерний занижений настрій, низька активність, існують труднощі у запам'ятовуванні, узагальненні навчального матеріалу, оперуванні поняттями, рівень інтелектуального розвитку нижче середнього. У Ігоря відмічається замкнутість, обмежене спілкування, невисокий інтелектуальний потенціал, повільний темп розумових операцій, підвищена схильність до відволікання, труднощі в концентрації уваги. Навчаючись у 5 класі Верешаківської ЗОШ 1-2 ступенів, він проявляє знання не вище 3 класу.

-2-

У Ірини та Ігоря констатовано діагноз: соціально-педагогічна занедбаність, тубінфікованість, категорія 5, група 5,4, інтелектуальна (розумова) недостатність соціально обумовлена, у зв'язку з чим їм рекомендовано навчання в Збаразькій

загальноосвітній санаторній школі-інтернаті для дітей з малими та затухаючими формами туберкульозу, де вони з 13 квітня 2009 року перебувають на навчанні, а перед направленням на навчання у вказану школу інтернат з метою їх соціально-правового захисту 18 березня 2009 року були направлені в притулок для дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації.

Ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов'язків матері щодо навчання і виховання неповнолітніх дітей Ірини та Ігоря стало наслідком негативного впливу на психічний та розумовий розвиток дітей, що призвело до педагогічної та соціальної занедбаності, суттєвої відсталості їх у розумовому розвитку.

В судовому засіданні, як і під час досудового слідства, підсудна ОСОБА_1 свою вину в злісному невиконанні обов'язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки визнала повністю та заявила клопотання не досліджувати докази, зібрані по справі ,фактичні обставини яких вона не заперечує.

Підсудна ОСОБА_1 пояснила суду, в грудні 1995 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3, жителем ІНФОРМАЦІЯ_8, від якого має двоє дітей: Ірину - ІНФОРМАЦІЯ_9, та Ігоря - ІНФОРМАЦІЯ_10. У вересні 2003 року її дочка стала навчатись в першому класі Верещаківської ЗОШ 1-2 ступенів, а наступного року в ту ж школу навчатись пішов син. Навчанням та вихованням, пояснила підсудна вона не займалась, бо працювала в м. Тернопіль на ринку.

Підсудна також пояснила суду, що з 2005 року вона залишила дітей з батьком, який на той час став інвалідом 1 групи і потребував стороннього догляду, та його матір»ю пенсійного віку, і стала постійно проживати в м. Тернопіль. До дітей навідувалась рідко, не займалась їх навчанням та вихованням, внаслідок чого діти відстають у розвитку та хворіють.

Підсудна ОСОБА_1 розкаюється у вчиненому і стверджує, що дітей залишила у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, в даний час періодично навідується до дітей, має намір поновити свої права на дітей.

Винність підсудної у вчиненні злочину стверджується доказами, зібраними по справі, які судом не досліджувались, але вона не заперечує їх фактичні дані.

Враховуючи наведенні по справі обставини, суд прийшов до висновку про доведеність злочину, вчиненого підсудною ОСОБА_1 і її дії слід кваліфікувати за ст. 166 КК України - злісне невиконання матір'ю встановлених законом обов'язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, особу винної, яка позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

На підставі наведеного суд прийшов до висновку про можливість виправлення підсудної без відбування покарання і доцільно призначити покарання згідно статті звинувачення у виді обмеження волі, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд-

-3-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, і призначити покарання за даною статтею два роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк на один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця

проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої

системи.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя - підпис

Голова суду ОСОБА_5

Секретар суду ОСОБА_6

Попередній документ
7501838
Наступний документ
7501840
Інформація про рішення:
№ рішення: 7501839
№ справи: 1-55/2009
Дата рішення: 17.09.2009
Дата публікації: 22.01.2010
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Лановецький районний суд Тернопільської області
Категорія справи: