Справа № 2-а-13/2010р.
15 січня 2010 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Зембри Є.Й.,
за участю секретаря Логвинюк Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ УМВС України у Волинській області Возного Володимира Івановича про скасування постанови від 15 листопада 2009 року в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС ВДАІ УМВС України у Волинській області Возного Володимира Івановича про скасування постанови від 15 листопада 2009 року в справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач позовні вимги підтримав та пояснив, що постановою інспектора ДПС з обслуговування м.Луцька ВДАІ УМВС України у Волинській області Возного Володимира Івановича від 15 листопада 2009 року його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП за здійснення виїзду на регульоване перехрестя вулиць на дозволений сигнал світлофора і не виїзд з нього у наміченому напрямку та призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень. Однак, позивач вважає дану постанову незаконною та необгрунтованою, оскільки вона винесена з грубим порушенням чинного законодавства, тому що він не вчиняв даного правопорушення, а змушений був зупинитися на перехресті, щоб пропустити пішоходів.
Як пояснив позивач, на місці події працівник ДАІ надав йому для внесення пояснень чистий протокол, а вже потім заповнював його і склав даний протокол без залучення свідка, який був очевидцем подій і знаходився в його машині, а також не вручив йому копій протоколу та постанови, що є порушенням статті 258 КУпАП та позбавив його права на захист, прийнявши постанову на місці затримання, не взявши до уваги його заперечення та пояснення про бажання мати захисника, а в порушення статті 268 КУпАП його було позбавлено права знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Тому, на підставі наведеного позивач просить постанову у справі про аміністративне правопорушення - скасувати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив та не надіслав на адресу суду документи, які витребовувалися в нього, згідно вимоги № 24729 від 18.12.2009 року.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з тексту постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АС № 054832, 15 листопада 2009 року о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_1 в м.Луцьку по вул.Глушець, керуючи автомобілем марки «ВАЗ» державний номерний знак «НОМЕР_1» виїхав на регульоване перехрестя вулиць Глушець - С.Левчинської на дозволений сигнал світлофора і не виїхав з нього у наміченому напрямку, чим порушив п.16.8 ПДР. За дане правопорушення на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.
В постанові вказано, що при її винесенні інспектор керувався статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення - це щодо змісту постанови. Але ним було грубо порушено норму, яка стосується порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення - не з'ясовано ряд обставин, які є обов'язковими при вирішенні справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В статті 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення значиться, що при накладенні стягнення враховуються: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Даних норм закону відповідачем дотримано не було, оскільки ним не з'ясовано всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, одночасно з протоколом про адміністративне правопорушення було складено постанову, якою позивача визнано винним у скоєнні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу на місці скоєння правопорушення, незважаючи на те, що позивач пояснював, що бажає скористатися послугами адвоката, а працівник ДАІ відповідно до статті 277 КУпАП, мав право розглянути справу в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адмінстративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до статті 258 КупАП, у випадку складання постанови на місці вчинення правопорушення, постанова у справі про адміністративне правопорушення разом з протоколом, який є додатком до постанови, вручається особі, яка притягається до адміністртивної відповідальності.
В судовому засіданні встановлено, що протокол про адміністратинве правопорушення та постанова у справі про адміністративне правопорушення позивачу не вручалися на місці події, а постанова згодом була надіслана йому листом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Однак, відповідач двічі не з'являвся в судові засідання та не представив суду свої заперечення проти позову. Тому, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі наведеного, суд, враховуючи статтю 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходить до висновку, що при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АС № 054832 від 15 листопада 2009 року відносно ОСОБА_1, суб'єктом владних повноважень не дотримано вимоги зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача та не надало йому можливості організувати свій захист, а тому постанову слід скасувати.
Керуючись статтями 18, 160-163 КАС України, статтями 254, 280-283, 288, 293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, суд, -
Скасувати постанову інспектора ДПС з обслуговування м.Луцька ВДАІ УМВС України у Волинській області Возного Володимира Івановича серії АС № 054832 від 15 листопада 2009 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП відносно ОСОБА_1.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Кременецького районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кременецький районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: