Справа № 2-986/2009р
25 грудня 2009 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого суду ОСОБА_1
при секретарі : Польовій Ж.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення будинкової книги, вселення та виселення і за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, визначення порядку користування квартирою,
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 змінив свої позовні вимоги та суду пояснив, що йому на праві приватної власності належить однокімнатна квартира у АДРЕСА_1. Дану квартиру він приватизував у 1995 році. У березні 2006 року він уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_3 Після реєстрації шлюбу поселив та зареєстрував у своїй квартирі ОСОБА_3 разом з її дочкою від першого шлюбу - ОСОБА_4 Однак, шлюб виявився невдалим і 17 березня 2009 року його було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідачі залишились проживати у його квартирі, поміняли замки, забрали будинкову книгу та не допускають його у власну квартиру. Іншого житла у нього не має. Відповідачі перестали бути членами його сім»ї і порушують його права, як власника квартири. А тому позивач просить виселити їх з квартири , а його вселити, зобов»язати відповідачів повернути йому будинкову книгу та стягнути з них судову витрати по справі. Зустрічний позов відповідачів не визнає, оскільки він є одноосібним власником квартири, відповідачі фактично позбавили його власності на квартиру, створюють неможливі умови для спільного проживання та користування квартирою, між ними склались вкрай неприязні стосунки, квартира є однокімнатною, а іншого житла у нього не має.
Відповідачі позов ОСОБА_2 не визнали, заперечили проти його задоволення та висунули зустрічні позовні вимоги. В своїх зустрічних позовних вимогах вони вказали, що з ОСОБА_2 ОСОБА_3 перебувала в фактичних шлюбних відносинах з 1997 року. А 1 березня 2006 року між ними був зареєстрований шлюб. Ще до реєстрації шлюбу 27 січня 2006 року ОСОБА_3 була прописана у спірній квартирі. Згодом у даній квартирі була прописана і ОСОБА_4 Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 змінив своє місце проживання. Відповідачі самостійно здійснювали ремонт квартири та оплату комунальних послуг. Жодних перешкод в користуванні квартирою ОСОБА_2 вони не вчиняли. Відповідачами дійсно було проведено заміну замка вхідних дверей, однак не з метою вчинення перешкод в користуванні квартирою, а в зв»язку з несправністю замка. Разом з тим відповідачі пояснили, що дублікат ключів ОСОБА_2 вони не вручали. Відповідачі вважають, що припинення сімейних стосунків не позбавляє їх права користування квартирою, та висунули зустрічні вимоги щодо встановлення порядку користування квартирою і зобов»язання ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні квартирою та проживанні в квартирі.
Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності з 21.02.1995 року належить ОСОБА_2
Дана квартира не є спільною власністю подружжя, оскільки перейшла у власність ОСОБА_2 задовго до реєстрації шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3 Будь-якого іншого житла за ОСОБА_2 не зареєстровано.
Актом депутатського обстеження від 23 серпня 2009 року підтверджено факт створення перешкод ОСОБА_3 ОСОБА_2 в користуванні квартирою шляхом заміни замка вхідних дверей.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено 1 березня 2006 року (актовий запис № 47), а розірвано - 17 березня 2009 року (актовий запис № 33).
Таким чином, відповідачі по справі перестали бути членами сім»ї власника ОСОБА_2, шляхом заміни замка вхідних дверей чинять перешкоди власнику в користуванні та володіння його власністю, заходи громадського впливу виявилися безрезультатними.
Відповідно до ст. 155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, встановлених законодавством.
Згідно ч.4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє колишніх членів сім»ї права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім»ї про безоплатне користування жилим приміщенням до відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
А відповідно до ст. 157 ЖК України виселення членів сім»ї власника жилого будинку (квартири) може мати місце у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 ЖК України.
На підставі вищесказанного позовні вимоги ОСОБА_2 є підставними і такими, що підлягають до задоволення.
Суд критично оцінює доводи відповідачів-позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стосовно неперешкоджання позивачеві ОСОБА_2 в користуванні належною йому на праві власності квартирою. В судовому засіданні встановлений факт заміни замка вхідних дверей і відповідачі не заперечили той факт, що дублікату ключів позивачеві вони не вручали. Відповідачі не тільки перешкоджали користуванню квартирою, а й фактично позбавили позивача права володіння, оскільки забрали будинкову книгу, змусили власника винаймати інше житло.
Критично оцінює суд і доводи відповідачів про оплату комунальних послуг та проведення ремонтних робіт. Оскільки власника було позбавлено права користування та володіння, права доступу до квартири, він не міг приймати участі в оплаті робіт та послуг. Крім того, він не проживав у даній квартирі, не користувався комунальними послугами.
З огляду на вищесказанне, а також на те, що спірна квартира є однокімнатною, згоди між власником та колишніми членами його сім»ї щодо користування квартирою не має, відповідачі-позивачі шляхом недопущення власника у квартиру роблять неможливим для нього спільне проживання в одній квартирі, а заходи громадського впливу виявилися безрезультатними, відповідачі перестали бути членами сім»ї власника, у ОСОБА_2 іншого житла не має, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо визначення порядку користування спірною квартирою та усунення перешкод задоволенню не підлягають.
На підставі вищесказанного та керуючись ст.ст. 116, 155, 156, 157 ЖК України, ст.ст. 10, 58, 60, 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволити.
Зобов»язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернути ОСОБА_2 будинкову книгу на квартиру АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.
В зустрічному позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, визначення порядку користування квартирою відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 8 гривень 50 коп. держмита та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів після його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
.