вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"02" липня 2018 р. Cправа № 902/115/18
Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (вул. К. Широцького, 24, м. Вінниця, 21012)
до: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, 13 м. Вінниця, 21021)
про стягнення 13859792,61 грн., в т.р. 13113494,49 грн. основного боргу за послуги послуг з розподілу природного газу за період лютого 2017р. - січня 2018р., 495588,05 грн. пені, 71926,22 грн. 3% річних, 178783,85 грн. інфляційних втрат, -
Представники сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
06.03.2018р. до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 24645461,77 грн., у т.ч. 22842617,47 грн. основного боргу, 240344,04 грн. 3 % річних, 840550,37 грн. пені, 721949,88 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 12.03.2018р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/115/18 та призначено підготовче засідання на 06.04.2018р.
05.04.2018р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній не визнав позовні вимоги, посилаючись на те, що вживав усіх заходів, спрямованих на належне виконання договірних зобов'язань. За поясненнями відповідача, заборгованість виникла в зв'язку з недостатністю коштів на рахунках зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу обумовлено неплатежами різних категорій споживачів та не профінансованими пільгами і житловими субсидіями населенню.
Ухвалою від 06.04.2018р. за клопотанням відповідача суд відклав підготовче засідання на 26.04.2018р.
Відповідно до ухвали від 26.04.2018р. судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 22.05.2018р.
22.05.2018р. від відповідача надійшла заява, в якій він зазначив про те, що за період з 01.04.2018р. по 21.05.2018р. ним сплачено позивачу по договору 11498774,52 грн., з яких 8169651,06 грн. направлено на оплату поточних платежів по договору за квітень-травень 2018 року, а кошти в сумі 3329122,98 грн. направлені на погашення заборгованості за попередній період. Станом на 22.05.2018р. заборгованість по договору за період з 01.02.2017р. по 31.01.2018р. становила 13113494,49 грн.
Ухвалою від 22.05.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу №902/115/18 для судового розгляду по суті на 21.06.2018р.
14.06.2018р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка мотивована тим, що незважаючи на те, що правовідносини між відповідачем та позивачем виникли на підставі господарського договору, а грошові зобов'язання відповідача по договору № 09420X3INLAT016 від 01.01.2016р. в частині, яку держава компенсувала за рахунок коштів державного бюджету, регулюються нормами бюджетного законодавства. За таких умов нарахування штрафних санкцій на суму боргу, сплачену за процедурою, визначеною Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 не проводиться, оскільки нормами спеціального законодавства, що регулюють бюджетні правовідносини, не передбачено право здійснювати такі нарахування. Тобто в цій частині грошові зобов'язання між сторонами регулюються нормами спеціального законодавства, зокрема постановою КМУ № 256, що виключає застосування штрафних санкцій у вигляді пені, нарахування 3% річних і інфляційних втрат.
Враховуючи зазначене, ПАТ "Вінницягаз" зменшило позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 9729122,98 грн., 3% річних в розмірі 168417,82 грн., пені в розмірі 344962,32 грн. та інфляційних втрат в розмірі 543166,03 грн. Інші позовні вимоги ПАТ "Вінницягаз" залишені без змін.
Позивач просив суд прийняти заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариств по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 13859792,61 грн., в т.ч. 13113494,49 грн. основного боргу, 495588,05 грн. пені, 71926,22 грн. 3% річних, 178783,85 грн. інфляційних втрат.
Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та додаткові пояснення до неї, суд дійшов до висновку про необхідність її прийняття, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому під час розгляду справи по суті суд з'ясовував, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні.
Право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Суд визнає поважною причину, по якій заява позивача про зменшення позовних вимог була подана 14.06.2018р., тобто після закриття підготовчого провадження згідно ухвали від 22.05.2018р.
Проаналізувавши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану 14.06.2018р., суд дійшов до висновку про те, що вказана заява не суперечить вимогам норм чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом до розгляду на підставі положень ст. 207 ГПК України.
Таким чином, з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог, нова ціна позову складає 13859792,61 грн.
Отже, судом розглядаються по суті зменшені позовні вимоги про стягнення 13113494,49 грн. основного боргу, 495588,05 грн. пені, 71926,22 грн. 3% річних, 178783,85 грн. інфляційних втрат.
При неявці сторін в судове засідання 21.06.2018р., суд враховує, що представникам відомо про дату судового засідання, що підтверджується підписами представників обох сторін на розписці, оформленій в судовому засіданні 22.05.2018р.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників позивача та відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Як встановлено судом, 01.01.2016р. шляхом підписання заяви-приєднання №09420Х3ІNLАТ016 між позивачем - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та відповідачем - Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с.15-19, т.1).
Взаємовідносини, які виникають між операторами газорозподільних систем (ГРМ) та суб'єктами ринку природного газу в частині надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу, комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРКП від 30.09.2015р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1379/27824 (надалі - Кодекс ГРМ).
Розділом VІ Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів до газорозподільної мережі (ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП, від 30 вересня 2015р. № 2498.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання Споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті НКРЕКП та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двохстороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Пунктом 2.1. Типового договору розподілу природного газу визначено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Відповідачу було розподілено природний газ в кількості 89160,310 куб.м, загальною вартістю 73300478,17 грн., а саме:
- в лютому 2017р. - 14926,253 куб. м загальною вартістю 12271171,12 грн.;
- в березні 2017р. - 10807,489 куб. м загальною вартістю 8885052,85 грн.;
- в квітні 2017р. - 2484,478 куб. м загальною вартістю 2042539,06 грн.;
- в травні 2017р. - 2106,435 куб. м загальною вартістю 1731742,34 грн.;
- в червні 2017р. - 1114,564 куб. м загальною вартістю 916305,36 грн.;
- в липні 2017р. - 1535,54 куб. м загальною вартістю 1262398,14 грн.;
- в серпні 2017р. - 1640,829 куб. м загальною вартістю 1348958,34 грн.;
- в вересні 2017р. - 2269,615 куб. м загальною вартістю 1865895,89 грн.;
- в жовтні 2017 р. - 8093,536 куб. м загальною вартістю 6653857,81 грн.;
- в листопаді 2017р. - 12625,503 куб. м загальною вартістю 10379678,53 грн.;
- в грудні 2017р. - 14865,232 куб. м загальною вартістю 12221004,53 грн.;
- в січні 2018р. - 16690,841 куб. м загальною вартістю 13721874,20 грн.
Пунктом 6.1. Типового договору розподілу природного газу передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором (НКРЕКП) для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2. Типового договору розподілу природного газу).
Постановою НКРЕКП від 15 грудня 2016 р. № 2279 встановлено для ПАТ "Вінницягаз" тариф на послуги з розподілу природного газу в розмірі 685,10 грн. за 1 000 куб.м (без врахування ПДВ).
З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу з 01 січня 2017р. складає 822,12 грн. за 1000 куб.м.
89160,31 куб.м х 822,12 грн. = 73300478,17 грн.
Таким чином, загальна вартість наданих відповідачу послуг з розподілу природного газу складала 73300478,17 грн.
Свої зобов'язання стосовно виконання умов договору позивач виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами розподілу природного газу за лютий - грудень 2017 року та січень 2018 року, підписаними представниками та скріпленими печатками обох сторін (а.с. 20-36, т.1).
Пунктом 6.1. Типового договору розподілу природного газу передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором (НКРЕКП) для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора (НКРЕКП) щодо його встановлення (п. 6.2. Типового договору розподілу природного газу).
Відповідно до п.п. 6.3., 6.4. Типового договору розподілу природного газу розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідачем в лютому 2017 року відповідно до алгоритму розподілу коштів з рахунку з спеціальним режимом використання було сплачено кошти в розмірі 5365381,07 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за зобов'язаннями лютого 2017 року станом на 11.03.2017р. склала 6905790,05 грн.
26.03.2018р., 17.04.2018р. та 26.04.2018р. відповідачем проведено розрахунок з позивачем та сплачено кошти в розмірі 6729122,98 грн. за рахунок пільг та субсидій, відшкодованих державою відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256.
Пунктом 6.5. договору передбачено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.
Так як за відповідачем на час відшкодування витрат по пільгам та субсидіям рахувалась заборгованість за лютий 2017 року та враховуючи положення п. 6.5. договору, кошти, що надійшли, як відшкодування пільг та субсидій наданих населенню, зараховано на погашення заборгованості в лютому 2017 року.
Враховуючи, що кошти за платіжними дорученнями були сплачені за кошти, отримані з державного бюджету, як відшкодування пільга та субсидій, дані суми не враховувались при обрахунку штрафних санкцій.
Таким чином, заборгованість відповідача за зобов'язаннями лютого 2017 року, на яку було нараховано позивачем штрафні санкції та збитки за лютий 2017 року, склала 176667,07 грн. Заборгованість в розмірі 176667,07 грн. погашено 31.05.2017р.
В період з 19.04.2017р. - 30.05.2017р. по договору № 09420Х3ІNLАР016 від відповідача надійшли кошти в сумі 195253,91 грн., які 31.05.2017р. були зараховані в рахунок погашення заборгованості по договору 09420Х3ІNLАТ016 частково в розмірі 176667,07 грн. за лютий 2017 року та в сумі 18586,84 грн. за березень 2018 року.
В березні 2017р. відповідачем отримано 10807,489 куб.м газу загальною вартістю 8885052,85 грн. Факт отримання послуг з розподілу природного газу підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу № ВІ00016899, №ВІ00016900, № ВІ00016901 від 31.03.2017р.
Відповідно до п. 6.4. договору відповідачем проведено оплату відповідно до алгоритму зарахування коштів 6648806,29 грн.
Станом на 11.04.2017р. заборгованість відповідача за зобов'язаннями березня 2017 року склала 2236246,56 грн.
31.05.2018р. позивачем здійснено зарахування коштів в сумі 18586,84 грн., які надійшли від відповідача по договору № 09420Х3ІNLАР016 за період з 19.04.2017р. - 30.05.2017 р. в розмірі 195253,91 грн., в рахунок погашення заборгованості по договору 09420Х3ІNLАТ016.
Заборгованість відповідача за зобов'язаннями березня 2017 року станом на 31.05.2017р. склала 2217659,72 грн.
28.07.2017р. відповідачем проведено оплату в розмірі 2000000,00 грн., частина якої в розмірі 850835,10 грн. зарахована в рахунок погашення заборгованості по рішенню господарського суду Вінницької області від 18 квітня 2018 р. по справі №902/186/17, а сума в розмірі 1149164,90 грн. в рахунок погашення заборгованості за березень 2017 року.
Заборгованість відповідача станом на 28.07.2017р. склала 1068494,82 грн.
10.08.2017р. відповідачем проведено оплату в розмірі 131539,20 грн.
Станом на 10.08.2017р. заборгованість відповідача за зобов'язаннями березня 2017 р. склала 936955,62 грн.
17.08.2017р. відповідачем на рахунок позивача проведено оплату в розмірі 2000000,00 грн., частину з якої в розмірі 936955,62 грн. зараховано в рахунок погашення заборгованості за березень 2017 року.
В квітні 2017 року відповідачем отримано 2484,478 куб. м газу загальною вартістю 2042539,06 грн., згідно з актами наданих послуг з розподілу природного газу № ВІ00018207, №ВІ00018202 від 30.04.2017р.
Згідно алгоритму розподілу коштів з рахунку зі спеціальним режимом використання від відповідача надійшли кошти в розмірі 3114527,34 грн. Заборгованість за цей період у відповідача відсутня.
В травні 2017 року відповідачем отримано 2106,435 куб. м газу загальною вартістю 1731742,34 грн., згідно з актом наданих послуг з розподілу природного газу № ВІ00020842 від 31 травня 2017 року.
Згідно алгоритму розподілу коштів з рахунку зі спеціальним режимом використання від відповідача надійшли кошти в розмірі 3034415,32 грн. Заборгованість за цей період у відповідача відсутня.
В червні 2017 року відповідачем отримано 1114,564 куб. м загальною вартістю 916305,36 грн., згідно з актом наданих послуг з розподілу природного газу від 30.06.2017р.
Згідно алгоритму розподілу коштів з рахунку зі спеціальним режимом використання від відповідача надійшли кошти в розмірі 2718372,26 грн. Заборгованість за цей період у відповідача відсутня.
В липні 2017 року відповідачем отримано 1535,54 куб. м загальною вартістю 1262398,14 грн. згідно з актом наданих послуг з розподілу природного газу від 31.07.2017р.
Згідно алгоритму розподілу коштів з рахунку зі спеціальним режимом використання від відповідача надійшли кошти в розмірі 3165831,50 грн. Заборгованість за цей період у відповідача відсутня.
В серпні 2017 року відповідачем отримано 1640,829 куб. м загальною вартістю 1348958,34 грн., згідно з актом наданих послуг з розподілу природного газу від 31.08.2017 р.
Згідно алгоритму розподілу коштів з рахунку з спеціальним режимом використання від відповідача надійшли кошти в розмірі 4231454,02 грн. Заборгованість за цей період у відповідача відсутня.
У вересні 2017 року відповідачем отримано 2269,615 куб. м газу загальною вартістю 1865895,89 грн., згідно з актом наданих послуг з розподілу природного газу від 30.09.2017р.
Згідно алгоритму розподілу коштів з рахунку зі спеціальним режимом використання від відповідача надійшли кошти в розмірі 5327273,46 грн. Заборгованість за цей період у відповідача відсутня.
В жовтні 2017 року відповідачем отримано 8093,536 куб.м загальною вартістю 6653857,81 грн., згідно з актом наданих послуг з розподілу природного газу від 31.10.2017р.
Згідно алгоритму розподілу коштів з рахунку з спеціальним режимом використання від відповідача надійшли кошти в розмірі 7561121,17 грн. Заборгованість за цей період у відповідача відсутня.
В листопаді 2017 року відповідачем отримано 12625,503 куб. м газу загальною вартістю 10379678,53 грн. згідно з актом наданих послуг з розподілу природного газу від 30.11.2017р.
Згідно алгоритму розподілу коштів з рахунку з спеціальним режимом використання відповідача надійшли кошти в розмірі 4155960,02 грн.
Крім того, відповідачем проведено часткову оплату, а саме: 04.12.2017р. - 8000,00 грн., 06.12.2017р. - 5000,00 грн., 07.12.2017р. - 10000,00 грн.
Заборгованість відповідача за зобов'язаннями листопада 2017 року станом на 12.12.2017р. складала 6200718,51 грн.
В грудні 2017 року отримано 14865,232 куб.м газу загальною вартістю 12221004,53 грн., згідно з актом наданих послуг з розподілу природного газу від 31.12.2017р.
Згідно алгоритму розподілу коштів з рахунку з спеціальним режимом використання відповідача надійшли кошти в розмірі 10008361,34 грн.
Заборгованість відповідача за зобов'язаннями грудня 2017 року станом на 10.01.2018р. складала 2212643,19 грн.
В січні 2018 року відповідачем отримано 16690,841 куб.м газу загальною вартістю 13721874,20 грн., згідно з актом наданих послуг з розподілу природного газу за січень 2018 року.
Згідно алгоритму розподілу коштів з рахунку з спеціальним режимом використання від відповідачем надійшли кошти в розмірі 6021741,41 грн.
Заборгованість відповідача за зобов'язаннями січня 2018 року станом на 13.02.2018р. складала 7700132,79 грн.
На погашення заборгованості відповідачем було оплачено кошти на загальну суму 50457880,70 грн., несплачена заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період лютого 2017р. - січня 2018р. склала 22842617,17 грн.
21.02.2018р. позивач направив на адресу відповідача направлено лист за вих. №Vі007.2-СК-1223-0218 від 20.02.2018р. з вимогою сплатити суму боргу за послуги з розподілу природного газу газ на рахунок ПАТ "Вінницягаз" на протязі десяти днів від дня отримання листа.
Відповіді на претензію та повної оплати послуг з розподілу природного газу позивач не отримав, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд зважає на таке.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
З моменту підписання сторонами заяви-приєднання №09420X3INLA16 від 01.01.2016р., між ними було укладено Типовий договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), який не заперечується сторонами.
Беручи до уваги зміст договору, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Отже, на підставі укладеного договору на протязі лютого 2017р. - січня 2018р. відповідачу було розподілено природний газ в кількості 89160,310 куб. м, загальною вартістю 73300478,17 грн. і таким чином позивачу було надано послуги з розподілу природного газу на загальну суму 73300478,17 грн.
Зобов'язання за договором в частині проведення розрахунків за надані послуги, відповідачем несвоєчасно.
Станом на день звернення позивача з позовом до суду основна заборгованість становила 22842617,47 грн. Після цього відповідачем сплачено на рахунок позивача кошти в розмірі 9729122,98 грн., а саме: 26.03.2018р. - 3400000,00 грн.; 29.03.2018р. - 3000000,00 грн.; 17.04.2018 р. - 24076,53 грн.; 28.04.2018р. - 3305046,45 грн.
З огляду на це, загальна основна заборгованість відповідача перед позивачем за послуги, надані в період лютий 2017р. - січень 2018р., станом на день прийняття рішення становить 13113494,49 грн. (73300478,17 грн. - 60186983,68 грн.).
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд перевіривши розрахунок суми боргу, прийшов до висновку, що позивачем (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) правомірно заявлено до стягнення 13113494,49 грн. основного боргу.
Наявність основної заборгованості у вказаній сумі за послуги з розподілу природного газу за період лютого 2017р. - січня 2018р., підтверджується також наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями від 22.05.2018р. за підписом представника відповідача Мандера М.О.
За таких обставин, підлягають задоволенню зменшені позовні вимоги позивача а про стягнення 13113494,49 грн. основного боргу за послуги з розподілу природного газу за період лютого 2017р. - січня 2018р.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 14.06.2018р.) заявлено до стягнення 71926,22 грн. - 3% річних, 178783,85 грн. інфляційних втрат та 495588,05 грн. пені.
Розглянувши дані вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що у відповідності до п.3,4 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 8.2. Типового договору розподілу природного газу передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як зазначено в пункті 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіркою правильності періодів нарахування пені та сум інфляційних втрат, 3% річних за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора судом визначено, що вимоги про стягнення 71926,22 грн. 3% річних, 178783,85 грн. інфляційних втрат та 495588,05 грн. пені, що обраховані за несвоєчасну оплату наданих послуг з розподілу природного газу за період лютого 2017р. - січня 2018р. є правомірними і підлягають задоволенню судом у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 13113494,49 грн. основного боргу за послуги з розподілу природного газу за період лютого 2017р. - січня 2018р., 495588,05 грн. пені, 71926,22 грн. 3% річних, 178783,85 грн. інфляційних втрат, в тому рахунку доказів проведення повних розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 13859792,61 грн., в т.р. 13113494,49 грн. основного боргу за послуги з розподілу природного газу за період лютого 2017р. - січня 2018р., 495588,05 грн. пені, 71926,22 грн. 3% річних, 178783,85 грн. інфляційних втрат.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України з врахуванням розміру задоволених зменшених позовних вимог. При цьому суд зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір повертається у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та подання сторонами доказів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги про стягнення 13859792,61 грн., в т.р. 13113494,49 грн. основного боргу за послуги послуг з розподілу природного газу за період лютого 2017р. - січня 2018р., 495588,05 грн. пені, 71926,22 грн. 3% річних, 178783,85 грн. інфляційних втрат задовільнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", вул.600-річчя, 13, м. Вінниця, 21100 (ідентифікаційний код 33126849) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", провулок К. Широцького, 24, м. Вінниця, 21012 (ідентифікаційний код 03338649) 13113494,49 грн. основного боргу за послуги з розподілу природного газу за період лютого 2017р. - січня 2018р., 495588,05 грн. пені, 71926,22 грн. 3% річних, 178783,85 грн. інфляційних втрат та 207896,89 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення.
6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 02 липня 2018 р.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу (вул. К.Широцького, 24, м. Вінниця, 21012)
3 - відповідачу (вул. 600-річчя, 13 м. Вінниця, 21021)