Справа № 22-ц-1792 / 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції - Шульга О.М.
Категорія - 46 Суддя-доповідач - Білецький О.М.
29 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Маслова В.О.,
суддів - Білецького О.М., Кононенко О.Ю,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які беруть участь у справі - ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 16 листопада 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Синівська сільська рада Липоводолинського району Сумської області, про визначення місця проживання дітей, -
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.
Просив стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання двох малолітніх дітей, які проживають з ним, в розмірі по 150 грн. на кожну дитину щомісячно.
Не визнаючи цих вимог, у березні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, у якому просила визначити місце проживання обох дітей з нею.
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 16 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено і стягнуто з ОСОБА_3 на його користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 28 січня 2009 року до досягнення ними повноліття.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у розмірі платежу за один місяць у сумі 420 грн. 60 коп.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її зустрічних позовних вимог та про відмову у позові ОСОБА_2
Вважає, що висновок органу опіки є необ'єктивним, а тому не повинен був братись судом до уваги. Доводить, що бажання дітей проживати з батьком не відповідає їх інтересам. Критикує оцінку судом інших доказів.
Вказує, що колишній чоловік має неврівноважений характер, притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності і негативно впливає на дітей, не дбає про них та має незначний заробіток, а тому в неї є переваги на проживання дітей з нею, у зв'язку з чим не вбачає підстав для стягнення аліментів.
Заслухавши пояснення і заперечення, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 02 листопада 1996 року перебували в зареєстрованому шлюбі, мають спільних дітей: дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 01 грудня 2008 року шлюб між сторонами розірвано.
Після припинення шлюбних відносин, ще з жовтня 2008 року ОСОБА_2 з дітьми перейшли проживати в окремий будинок с.Синівка Липоводолинського району, а ОСОБА_3 - залишилась мешкати зі своїми батьками в тому ж селі, у належному їм будинку.
Рішенням виконавчого комітету Синівської сільської ради від 18 грудня 2008 року №129 за зверненням ОСОБА_3 встановлено дні для її спілкування з дітьми у вихідні дні (субота, неділя).
Обоє з батьків мають постійне місце роботи і достатні доходи та загалом позитивно характеризуються..
Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов проживання сторін, складених комісіями виконавчого комітету Синівської сільської ради в червні 2009 року, умови проживання обох батьків є задовільними, приміщення відповідають санітарно-гігієнічним нормам, в кожному житлі є кімнати для проживання та виховання дітей. Також зазначено, що у будинку ОСОБА_2 мається окремі кімнати для занять дітей та їх відпочинку.
Орган опіки та піклування - Синівська сільська рада надала висновок від 13 листопада 2009 року в якому вважає доцільним проживання дітей з батьком, з огляду на належні умови для проживання дітей у його житлі та їх особисте бажання проживати разом з ним.
Відповідно до вимог ч.2 ст.160 СК України, місцевим судом у судовому засіданні з'ясовано думку дітей щодо місця їх проживання, які пояснили, що бажають залишитися з батьком.
Вказані факти правильно встановлено судом на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.
За таких обставин, на думку колегії суддів, вирішуючи спір, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що обоє з батьків піклуються про своїх дітей, здатні забезпечити належні умови їх виховання, утримання і проживання, однак виходячи із закріплених у міжнародному та національному законодавстві (ст.3 Конвенції про права дитини 1959 року, ст.ст.51, 52 Конституції України, ст.ст.2 - 4, 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 07 березня 2002 року) принципів пріоритету захисту прав та забезпечення інтересів дітей в усіх діях щодо них, у тому числі при вирішенні судових спорів та врахувавши наданий відповідно до вимог ч.ч.4-6 ст.19 СК України висновки органу опіки, вік та думку дітей і їх більшу прихильність саме до батька, обґрунтовано надав перевагу проживанню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з батьком, застосувавши при цьому положення ч.1 ст.161 СК України і п.72 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою КМУ України від 24 вересня 2008 року №866 (далі - Порядок…).
Визначених ст.161 СК України перешкод для проживання дітей з батьком не встановлено.
Доводи ОСОБА_3 про аморальність та агресивність позивача у ставленні до дітей і його негативний вплив на них, не знайшли належного підтвердження дослідженими доказами по справі.
Засудження ОСОБА_2 у жовтні 2008 року вироком Липоводолинського районного суду Сумської області за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України підтверджує наявність тривалих неприязних стосунків у нього з самою ОСОБА_3 та її батьками, однак не свідчить про його неналежне ставлення до дітей.
Посилання апелянта на неможливість побачитися зі своїми дітьми у визначені для цього органом опіки дні - 30 травня, 14 червня, 19 липня і 12 вересня 2009 року також не є достатніми підставами для визначення місця проживання дітей з нею і не позбавляють її можливості звертатися з відповідним позовом до суду.
Враховуючи незначний розмір заробітку ОСОБА_2 на посаді майстра виробничого навчання, обґрунтованим є висновок суду і про те, що він потребує матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей, а ОСОБА_3, як їх працездатна мати, має можливість і зобов'язана надавати таку допомогу до досягнення дітьми повноліття, шляхом сплати на користь позивача щомісячно аліментів у визначеному судом розмірі.
У цій частині рішення суду узгоджується з вимогами ст.ст.180-183 СК України.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують зазначених висновків.
Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 16 листопада 2009 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: