Справа № 344/9270/18
Провадження № 1-кс/344/3988/18
27 червня 2018 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на дії слідчого, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
В провадження суду надійшла скарга ОСОБА_3 на дії слідчого, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна. В обґрунтування доводів та вимог скарги заявник посилається на те, що під час огляду місця події 22.04.2018 року у нього був вилучений транспортний засіб марки “Volkswagen Golf” д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Заявник вважає,що тимчасово вилучене майно повинно бути йому повернуто, оскільки слідчий з клопотанням до суду про накладення арешту не звертався.
У судовому засіданні скаржник доводи скарги підтримав та просив її задовольнити.
У судовому засіданні слідчий скаргу заперечив, оскільки зазначені речі визнані речовими доказами. Суду пояснив, що з клопотанням про накладення арешту до суду не звертався.
Заслухавши пояснення скаржника в підтримку доводів скарги, дослідивши матеріали судового провадження за скаргою, приходжу до наступного висновку.
Згідно п.1 ч.1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Судовим розглядом встановлено, що СВ Івано-Франківського ВП ГУ ПН в Івано-Франківської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090010001589 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України.
22.04.2018 року під час огляду місця події був вилучений автомобіль “Volkswagen Golf” д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу
На підставі ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду (ч. 2 ст. 168 КПК України).
Стаття 169 КПК України містить положення щодо порядку припинення тимчасового вилучення майна. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Частиною 1 ст. 100 КПК України визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Отже, законодавцем чітко визначено, що на речовий доказ, який потрібен стороні кримінального провадження на певний термін досудового розслідування необхідно отримати ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів(ст. 160-166 КПК України) або накласти на нього арешт (ст. 170-174 КПК України).
Пунктом 15 ч. 1 ст. 7 КПК України передбачено змагальність сторін у кримінальному провадженні та свобода у поданні ними до суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
З урахуванням всього наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга на дії слідчого, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна підлягає задоволенню, оскільки слідчий з клопотанням про арешт майна не звертався та арешт на тимчасово вилучение майно судом не накладався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на дії слідчого, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна задовольнити.
Зобовязати слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУ ПН в Івано-Франківської області ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 вилучений автомобіль марки “Volkswagen Golf” д.н.з. НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1