Справа № 691/425/18
Провадження № 2/691/299/18
12 червня 2018 року Городищенський районний суд Черкаської області
в складі :
судді Черненка В.О.
при секретарі Сидоренко О.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області, про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мліївської сільської ради Городищенського району, Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3, який до дня смерті проживав та вів спільне господарство разом із позивачем ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну йому земельну частку (пай), розташовану в адміністративних межах Мліївської сільської ради Городищенського району, Черкаської області, розміром 2,54 га, яка належала померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 та який був виготовлений за розпорядженням Городищенської райдержадміністрації № 362 від 09.12.1996 року і зареєстрований за № 125 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися громадянам з колективної та інших форм власності КСП ім.. Симиренка в с. Мліїв Городищенського району Черкаської області. За життя, нині покійний ОСОБА_3 заповіту на склав. З метою прийняття спадщини після покійного чоловіка, позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право спадщину за законом, однак постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну частку (пай). Оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) був втрачений, про що було подане оголошення в газету «Вісник Городищини». В зв'язку з викладеним, позивач позбавлена можливості оформити спадщину після смерті свого чоловіка у встановленому позасудовому порядку, тому бала змушена звернутися до суду. Враховуючи викладене, просила визнати за нею право на земельну частку (пай), яка розташована в адміністративних межах Мліївської сільської ради, Городищенського району, Черкаської області, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та мав право на земельну частку (пай), на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача Мліївської сільської ради в підготовче судове засідання не з'явився, подавши клопотання про слухання справи за його відсутності, не заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями ст. 200 ЦПК України, у випадку визнання позову відповідачем у підготовчому судовому засіданні, суд, у відповідності зі ст. 206 ЦПК України, та за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вислухавши позивача, повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3, виданого 16.06.1998 року виконавчим комітетом Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області, актовий запис № 54, який, як підтверджено у судовому засіданні належними доказами, був чоловіком позивача - ОСОБА_1
За життя, ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай), розташовану в адміністративних межах Мліївської сільської ради Городищенського району, Черкаської області, розміром 2,54 га, на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай), серія НОМЕР_2.
Відповідно до листа відділу у Городищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, на ім'я ОСОБА_3 був виготовлений Сертифікат на право на земельну частку (пай) Серії НОМЕР_2 розміром 2,54 в умовних кадастрових гектарах.
Оригінал вказаного Сертифіката на право на земельну частку (пай) був втрачений, про що було розміщено оголошення в газеті «Вісник Городищини».
При вирішенні спору про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01.01.2004 року, суд застосовує норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР 1963 року.
Так нормами ст.ст. 524, 529 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 заповіту не залишив.
Спадкоємцем першої черги після померлого є його дружина - позивач по справі - ОСОБА_1, яка до дня смерті проживала разом із ОСОБА_3 та разом займалися веденням спільного господарства, що підтверджується відповідною довідкою Мліївської сільської ради № 88 від 21.02.2018 року. Тобто, являється особою, яка фактично вступила в управління або володіння спадковим майном. Проте, коли звернулася до нотаріуса, щоб отримали свідоцтво про право на спадщину, їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну частку (пай).
Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, судом не встановлено.
Оскільки, нотаріус, своєю постановою відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач звернулася до суду із захистом своїх спадкових прав.
З огляду на вище викладене, з урахуванням того, що представник відповідача позовні вимоги визнав, за відсутності відмови позивача від прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1, згідно ст. 328 ЦК України, має право набути право на вищезгадане спадкове майно, оскільки це прямо передбачено чинним законодавством, а тому позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст. 328 ЦК України, ст. ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 - 81, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, постановою ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» суд, -
позовну заяву задоволити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителькою АДРЕСА_1, право на земельну частку (пай), яка розташована в адміністративних межах Мліївської сільської ради, Городищенського району, Черкаської області, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та мав право на земельну частку (пай), на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк. з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлений 22.06.2018 року.
Суддя В. О. Черненко