27 червня 2018 року
Київ
справа №9901/653/18
адміністративне провадження №П/9901/653/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з позовною заявою до Вищої ради правосуддя, в якій просить:
- визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя щодо винесення ухвали від 03 травня 2018 року № 3040/0/18-18, якою дисциплінарну скаргу ОСОБА_1 стосовно судді господарського суду Дніпропетровської області Ярошенко В.І. залишено без розгляду та повернуто скаржнику;
- зобов'язати Вищу раду правосуддя прийняти до розгляду дисциплінарну скаргу ОСОБА_1 стосовно судді Господарського суду Дніпропетровської області Ярошенко В.І. від 03 березня 2018 року до розгляду.
Пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.
За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Частиною першою статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон від 02.06.2016 №1402-VIII) визначено, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Згідно зі статтею 108 Закону від 02.06.2016 №1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
За правилами статті 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (надалі - Закон від 21.12.2016 №1798-VIII) дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Частиною другою статті 42 Закону від 21.12.2016 №1798-VIII визначено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини третьої статті 42 Закону від 21.12.2016 №1798-VIII дисциплінарне провадження включає: попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; відкриття дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 43 Закону від 21.12.2016 №1798-VIII встановлено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу заявнику.
За змістом частини четвертої статті 44 Закону від 21.12.2016 №1798-VIII рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.
На відміну від вищенаведеного, відповідно до статей 51, 52 Закону від 21.12.2016 №1798-VIII оскарженню підлягає тільки рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі та рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави зробити висновок, що рішення Вищої ради правосуддя про залишення без розгляду та повернення скарги не підлягає оскарженню, в тому числі й у порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається з позову, ОСОБА_1, висловлюючи свою незгоду із діями Вищої ради правосуддя, оскаржує ухвалу про залишення без розгляду та повернення його скарги на дії судді Господарського суду Дніпропетровської області Ярошенко В.І.
Враховуючи приписи Закону від 21.12.2016 №1798-VIII, дана ухвала оскарженню не підлягає, а тому у позивача відсутнє право на звернення із цим позовом до суду, що унеможливлює його розгляд за правилами адміністративного судочинства.
Як спосіб поновлення порушеного права, позивач обрав зобов'язання Вищої ради правосуддя прийняти до розгляду його дисциплінарну скаргу щодо судді. Однак цей спосіб є похідним і нерозривно пов'язаним із правомірністю рішення Вищої ради правосуддя, яке не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Слід зазначити, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства», слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Наведене узгоджується й з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 березня 2018 року у справі №9901/374/18 (П/9901/374/18), провадження №11-93заі18.
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для відкриття провадження у справі за заявленим позовом, а тому у його відкритті слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному частинами 5 та 6 статті 266 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, визначеному статтями 23, 292, 294 та 295 КАС України.
...........................
А.Ю. Бучик,
Суддя Верховного Суду