Справа № 802/498/18-а
Головуючий у 1-й інстанції:
ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
21 червня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач-1), Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України (далі - Ліквідаційна комісія, відповідач-2) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В лютому 2018 року позивач - ОСОБА_5 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України про визнання протиправною відмову МВС України № 15/2-4518 від 07.12.2017 року у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності з 31.10.2017 року внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та зобов'язання МВС України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності з 31.10.2017 року внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в розмірі 335 540 грн., відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 16 березня 2018 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_5 щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України та зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення, відповідно до пункту 9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, по заяві ОСОБА_5 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України від 15.11.2017. Судове рішення обґрунтоване тим, що внаслідок помилкового тлумачення змісту пункту 4 Порядку № 850, порушено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, відповідач-1 не прийнявши за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги, всупереч пункту 9 Порядку № 850, не прийнявши жодного рішення, листом від 07.12.2017 року № 15/2-4518 повернув ліквідаційній комісії УМВС України у Вінницькій області матеріали "....як такі, що не відповідають вимогам законодавства".
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги відповідач-1 зазначає, що оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, немає.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року - без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_5 проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Наказом УМВС України у Вінницькій області (по особовому складу) № 143 о/с від 26.12.2005 ОСОБА_5, підполковника міліції, начальника відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хмільницького міськрайонного відділу УМВС у Вінницькій області, відповідно до пункту 65 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ у відставку.
Під час проходження служби, 07.06.2006 медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_5 була встановлена 3 група інвалідності та встановлено 50 % втрати працездатності.
Відповідно до висновку Військово-лікарської комісії УМВС України у Вінницькій області захворювання позивача пов'язане з виконанням службових обов'язків.
Згідно довідки Вінницької обласної дирекції Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» позивачу 28.07.2006, за втрату працездатності за державним обов'язковим особистим страхуванням, була виплачена страхова сума 1260грн.
31.10.2017 за наслідком повторного проходження огляду Медико-соціальної експертної комісії, ОСОБА_5 встановлено 80% втрати працездатності, у зв'язку захворюванням, що пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та встановлена інвалідність другої групи, безтермінова.
15.11. 2017 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління МВС України у Вінницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
Управління МВС України у Вінницькій області складено та направлено до МВС України висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ "Про міліцію" та пункту 3.2 Порядку № 850.
07.12.2017 МВС України, за підписом директора Департаменту фінансово-облікової політики, листом № 15/2-4518 повернуло матеріали про призначення ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 Порядку № 850.
Щодо повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_5 повідомлено листом голови Ліквідаційної комісії Управління МВС України у Вінницькій області від 14.12.2017 № 405/22-2017.
Вважаючи дії МВС України та Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про відмову в призначені одноразової грошової допомоги протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року № 565-XII (втратив чинність 7 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Закону України “Про міліцію” Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.
Згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Закон України “Про Національну поліцію”, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.
Згідно з пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.
Відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 вказаного Порядку № 850).
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач-1 не прийнявши за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку № 850, листом від 07.12.2017 року № 15/2-4518 повернув ліквідаційній комісії УМВС України у Вінницькій області матеріали "....як такі, що не відповідають вимогам законодавства".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання рішення МВС України щодо відмови ОСОБА_5 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України протиправним задоволенню не підлягали, оскільки відповідачем рішення щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги не приймалося.
При розгляді даної адміністративної справи суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо не прийняття рішення по заяві позивача щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, а також, у зв'язку з неприйняттям МВС України рішення передбаченого п. 9 Порядку № 850 - зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути та прийняти відповідно до законодавства по заяві ОСОБА_5 рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
Відповідач-1 мотивував свою відмову у виплаті одноразової грошової допомоги наявністю обставин, передбачених пунктом 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.
Згідно з вказаною нормою якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Слід зазначити, що Законом України “Про міліцію” не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13 лютого 2018 року №808/1866/16.
Колегія суддів зазначає, що вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.
Таким чином позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини шостої статті 23 Закону України “Про міліцію”.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач внаслідок помилкового тлумачення змісту пункту 4 Порядку № 850 порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
Також, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено адміністративний позов шляхом - визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_5 про нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України та зобов'язано МВС України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до пункту 9 Порядку № 850 по заяві ОСОБА_5 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 27 червня 2018 року.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7