26 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/239/18
ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Сіренко О.І.
суддів: Калиновського В.А. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання: Медяник А.О.
представника позивача: ОСОБА_2
представника позивача: ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018, суддя Рубан В.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 16.03.18 по справі № 820/239/18
за позовом ОСОБА_5 компанії "Харківобленерго"
до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про скасування податкового повідомлення - рішення,
18 січня 2018 року акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до суду з адміністративним позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 № НОМЕР_1, видане ОСОБА_1 управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яким позивачу за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за затримку на 2 календарних дні в сумі 345399,20 грн. , на підставі п.п. "б" пп. 266.10.1 ст. 266 Податкового кодексу України, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 34 539,91 грн.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 15.09.2017 № 1040/28-10-50-08-10//00131954 "Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно за 2 квартал 2017 р. за об'єкти нежитлової нерухомості АК "Харківобленерго". Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним та просить його скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вказав, що повідомленням-рішенням Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
6 березня 2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_5 компанії "Харківобленерго" (61037, Харківська обл., м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (61052, Харківська область, місто Харків, вул. Благовіщенська, 30 код ЄДРПОУ 40980123) про скасування податкового повідомлення-рішення задоволений.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 10.10.2017 № НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зокрема, зазначив, що рішення ухвалене з порушенням вимог пп. «б» ст. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, яким передбачено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на положення Європейської конвенції щодо перенесення термінів сплати податкових зобов'язань, оскільки відповідно до статті 1 ETS № 76, ця Конвенція застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах. Тоді як відносини, що виникають у сфері податків і зборів регулює Податковий кодекс України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_5 компанія "Харківобленерго" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом встановлено, що ОСОБА_1 управлінням Офісу великих платників ДФС на підставі підпункту 19- 1.1.2 пункту 19- 1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу V Податкового кодексу України у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості за 2 квартал 2017 р. Акціонерною компанією “Харківобленерго”, код ЄДРПОУ 00131954. За наслідками перевірки відповідачем складений акт “Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно за 2 квартал 2017 р. за об'єкти нежитлової нерухомості АК Харківобленерго” (код ЄДРПОУ 00131954) (а.с. 9-11).
Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно за об'єкти нежитлової нерухомості за 2 квартал 2017 р. у сумі 345399,20 грн. терміном сплати 29.07.2017 р. (фактично сплачено 31.07.2017 р.), у зв2язку з чим прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.10.2017 № НОМЕР_1 (а.с. 7).
26.09.2017 року позивач, не погодившись з Актом перевірки, подав до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби письмові заперечення № 02-13/5517 (а.с. 12,13).
05.10.2017 року ОСОБА_1 управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби листом № 51816/10/28-10-50-08-18 надало позивачу відповідь “Про розгляд заперечень”, згідно яких висновки акту камеральної перевірки № 1040/28-10-50-08-1954 від 15.09.2017 р. залишено без змін, як такі, що зроблені відповідно до чинного законодавства (а.с. 14-16).
20.10.2017 р. акціонерною компанією “Харківобленерго” направлено скаргу за №01-13/5970 до Державної фіскальної служби України про перегляд вищевказаного податкового повідомлення-рішення від 10.10.2017 № НОМЕР_1 (а.с. 17-18).
19.12.2017 року рішенням Державної фіскальної служби України № 30551/6/99-99-11-03-01-25 скаргу ОСОБА_5 компанією “Харківобленерго” залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 № НОМЕР_1 без змін (а.с. 19-21).
Задовольняючи позовні вимоги акціонерної компанії «Харківобленерго» суд першої інстанції дійшов до висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :
Згідно абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правовою підставою застосування до позивача штрафу відповідачем визначено статтю 126 Податкового кодексу України, пунктом 126.1 якої передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання ( крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пп. 266.1 ст. 266 ПК платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп.266.7.5. ст. 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Платником податків АК «Харківобленерго», у відповідності до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України було подано до податкового органу за місцем знаходження об'єкта оподаткування податкову декларацію від 17.02.2017 року № НОМЕР_2 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У зв'язку із затвердженням з 01.03.2017 року ОСОБА_1 міською радою нових ставок податку на 2017 рік, підприємством було надано уточнюючу податкову декларацію від 20.03.2017 року № НОМЕР_3.
Податковою звітністю визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно за об'єкти нежитлової нерухомості на 2017 рік у сумі 1328575,59 грн., у тому числі за 1 квартал - 292377,99 грн., за 2 квартал - 345399,20 грн., за 3 квартал - 345399,20 грн., за 4 квартал - 345399,20 грн.
Відповідно до пп. «б» пп. 266.10.1 п.266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання за звітний період з податку на нерухоме майно сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
30 липня 2017 року було вихідним днем.
Спірним питанням цієї справи є відсутність норми у податковому законодавстві, яка б визначала перенесення строку у випадку, коли граничний строк сплати податків припадає на вихідний ( святковий) день.
При цьому, Податковий кодекс України визначає, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем( пункт 49.20 статті 49 Податкового кодексу України).
Суд погоджується з позицією суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року.
За положеннями статті 1 Конвенції, вона застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом; органом арбітражу, якщо такий орган не встановив порядку обчислення строків; або сторонами, якщо порядок обчислення строків не був безпосередньо чи опосередковано узгоджений між сторонами і не визначається існуючою практикою відносин між сторонами.
Таким чином, в даному випадку законодавством не визначено перенесення граничного строку сплати податкового зобов'язання у разі, якщо останній день сплати припадає на вихідний (святковий) день, що цілком узгоджується з положеннями частини першої статті 1 Конвенції.
Суд не погоджується з доводами відповідача в апеляційній скарзі про те, що обчислення строків за Конвенцією стосується лише сфери судочинства (процесу) та не розповсюджується на податкові правовідносини, з огляду на положення цієї ж норми, яка перш за все визначає обчислення строків зокрема у адміністративних справах, що на думку Суду стосується спірних правовідносин, які розглядаються судом, та крім цього розповсюджується і на процедуру стосовно таких справ, тобто на адміністративне судочинство, обчислення процесуальних строків.
Відповідно до статті 5 Конвенції, при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem (означає день, у який цей строк спливає, стаття 2) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.
Пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З огляду на вищезазначене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про перенесення граничного строку сплати податкового зобов'язання, якщо останній день сплати припадає на вихідний день, що обумовлює протиправність податкового повідомлення-рішення в частині штрафу на суму 34539, 91 грн.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.05.2018 року по справі № 812/1312/17.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 308, 309, 310,п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення .
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 по справі № 820/239/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя ОСОБА_6
Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8
Повний текст постанови складений та підписаний: 26.06.2018.