Справа № 822/3310/17
Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
21 червня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: ОСОБА_3,
представника третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, представника ОСОБА_5 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року (повне рішення складене 26 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, до Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
В листопаді 2017 року позивач ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування п. 5 наказу Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" №3289/5 від 24.10.2017 року, щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34625891 від 05.04.2017 року, прийняте приватним нотаріусом ОСОБА_7; зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого приватним нотаріусом ОСОБА_7.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 15 лютого 2018 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 5 наказу Міністерства юстиції України від 24 жовтня 2017 року №3289/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 5 квітня 2017 року №34625891, прийняте приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.10.2017 року, а також пункт 5 наказу Міністерства юстиції України від 24.10.2017 року №3289/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.04.2017 року №34625891, прийняті без врахування того, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2017 року у справі №344/12078/17 (провадження №1-кс/344/3587/17) накладено арешт на земельну ділянку в с. Поляниця Яремчанської міської ради з кадастровим номером: 2611092001220020162, яка на той час знаходилася у власності ОСОБА_6 Оскільки процедуру виконання рішення суду встановлено Порядком №1128, а саме: прийняття Міністерством юстиції України рішення про скасування відповідного власного рішення у формі наказу та його виконання державним реєстратором шляхом внесення відповідних записів до реєстрів відповідно до Законів, тому позовна вимога про зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно судом визнана необґрунтованою та такою, що не підлягала задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач та третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5, подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги відповідач зазначає зазначає, що при винесенні оскаржуваного наказу Міністерство юстиції України діяло на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, а тому, а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 в суду першої інстанції не було. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено будь-яка заборона Міністерству юстиції України розглядати скарги у сфері державної реєстрації прав під час судового арешту на об'єкт, який є предметом рішення державного реєстратора, яке в свою чергу оскаржується зацікавленою особою у порядку ст. 37 Закону та приймати відповідні рішення за результатами розгляду скарги.
В апеляційній скарзі третьої особи на стороні відповідача, зазначено, що ОСОБА_5 є власницею земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером: 2611092001:22:002:0162, яка знаходиться у с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Представник третьої особи стверджує, що вказана земельна ділянка вибула з законного користування ОСОБА_5 в результаті злочинних дій третіх осіб, які обманним шляхом безпідставно отримали архівну копію Державного акта на право власності на земельну ділянку (видавник: Яремчанське міське управління земельних ресурсів) та використовуючи цей документ, провели відчуження земельної ділянки за підробленими документами без надання оригіналів правовстановлюючих документів. Судом першої інстанції при ухваленні рішення не зроблено висновків стосовно законності чи незаконності оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України. Представник третьої особи вважає, що оскільки земельна ділянка продана позивачу на підставі підроблених документів (10.05.2018 року долучено висновки експерта сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України), а тому оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є законним, а позовні вимоги ОСОБА_6 - такими, що не підлягали задоволенню.
У відзивах на апеляційні скарги відповідача та третьої особи на стороні відповідача, представник позивача зазначив, що наказом від 24.10.2017 року за №3289/5 пункт 5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" Міністерство юстиції України перевищило свої повноваження, надані йому Конституцією України, оскільки коли існує спір про право, будь-яких рішень органів виконавчої влади з питань врегулювання цього спору не може бути. Жодного судового рішення щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, укладеного та зареєстрованого в реєстрі за №1541 від 5.04.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, не існує.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року - без змін.
Представник відповідача та представник третьої особи на стороні відповідача підтримали доводи апеляційних скарг та просили суд задовольнити їх.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, по дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 9.06.2004 року ОСОБА_5 набула право власності на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 2611092001220020162, яка знаходиться у с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.
26.01.2017 року, державним реєстратором виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_9, прийнято рішення за №33577624, яким відкрито розділ №1156197226110 на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001220020162 та проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 за №18720303 на вищезазначену земельну ділянку.
Рішенням від 21.02.2017 року за № 33962222, прийнятим приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_10, було зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001220020162 до ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2017 року.
Рішенням від 5.04.2017 року за №34625891, прийнятим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, було зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001220020162 до ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 5.04.2017 року.
13.09.2017 року у єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12017090000000496; заявник - ОСОБА_5, правова кваліфікація - (КК України 2001) ст.190, ч.3; фабула - у період з грудня 2016 року по лютий 2017 року невстановлені слідством особи, з корисливих мотивів, шахрайським способом придбали право на земельні ділянки з кадастровими номерами 2611092001220020162, 2611092001220020188, 2611092001220020163, 2611092001220020180, 2611092001220020164, що у власності гр. ОСОБА_5 Вказані дії невстановлених слідством осіб призвели до спричинення майнової шкоди гр. ОСОБА_5 у великих розмірах.
20.09.2017 року у справі №344/12078/17 (провадження №1-кс/344/3587/17) ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області накладено арешт на земельну ділянку в с. Поляниця Яремчанської міської ради з кадастровим номером: 2611092001220020162, яка на даний час знаходиться у власності ОСОБА_6
27.09.2017 року, на забезпечення виконання ухвали №1-кс/344/3587/17 від 20.09.2017 року, головним державним виконавцем Яремчанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області накладено арешт на нерухоме майно: земельна ділянка, реєстраційний/кадастровий номер 2611092001220020162, місцезнаходження: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, що належить боржнику: ОСОБА_6 (виконавче провадження ВП №54777922).
Рішенням від 29.09.2017 року за №37338853, головного державного виконавця Яремчанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_11, зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вид обтяження - арешт нерухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001220020162, яка належить ОСОБА_6
04.10.2017 року, гр. ОСОБА_5, подала до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державних реєстраторів (суб'єктів державної реєстрації) та 09.10.2017 року (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.10.2017 року) нею було подано доповнення до скарги. Зазначені скарга із доповненням містили посилання на незаконність дій реєстраторів, в тому числі щодо рішень №33577624, №33962222, №34625891.
10.10.2017 року секретар комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, листом за №3/29863-0-33-Н/19к, направив ОСОБА_6 копію скарги ОСОБА_5 в якому зазначив, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде опубліковано на сайті департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.
19.10.2017 року відбулося засідання комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України з розгляду скарги ОСОБА_5, про що у відповідному розділі на сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення.
24.10.2017 року, наказом Міністерства юстиції України за №3289/5, на підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.10.2017 року, скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, скасовано, серед інших:
рішення №33577624, державного реєстратора виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_9, від 26.01.2017 року;
рішення №33962222, приватного нотаріуса Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_10, від 21.02.2017 року;
рішення №34625891, приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, від 05.04.2017 року.
Також, заблоковано доступ державного реєстратора виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_9 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.
Висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.10.2017 року про протиправність рішень №33577624, №33962222, №34625891 обґрунтовано тим, що вони прийняті з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації, а саме проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001220020162, державним реєстратором виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_9, що відбулось з урахуванням оголошення в друкованому засобі масової інформації про втрату державного акта на право власності на земельну ділянку, яке не відповідає вимогам законодавства - в оголошенні про втрату оригіналу державного акта не міститься інформація щодо органу, яким видано державний акт.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні від 14 грудня 2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-IV).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
За ч. 1 ст. 6 Закону №1952-IV, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 37 Закону №1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону №1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
За положеннями ч. 5 ст. 37 Закону №1952-IV, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (ч. 6 ст. 37 Закону №1952-IV).
Процедура розгляду скарг у сфері державної реєстрації на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора відповідно до Закону №1952-IV визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. N 1128 (далі - порядок N 1128) та передбачає утворення для забезпечення розгляду таких скарг постійно діючих комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.
Відповідно до пункту 2 Розділу І Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за №42/28172 (далі за текстом - Положення №37/5), Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядком №1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.
Пунктом 3 розділу І Положення №37/5 визначено, що Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної ОСОБА_9 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства.
Відповідно до п.п. 9-11 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
Пунктом 3 Розділу III Положення №37/5 визначено, що секретар Комісії завчасно повідомляє членів комісії, а також скаржника та/або його представника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.
Розгляд питання на засіданні Комісії включає виступи членів комісії та скаржника та/або його представника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб з питання, що розглядається (п. 4 Розділу III Положення №37/5).
Згідно розділу III Положення №37/5, рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії, разом з проектом відповідного наказу. Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України подає для підпису Міністру юстиції України.
Так, відповідно до п. 8 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Пунктом 12 Порядку №1128 визначено, що за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Як встановлено судом першої інстанції, висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.10.2017 року, а також пункт 5 наказу Міністерства юстиції України від 24.10.2017 року №3289/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.04.2017 року №34625891, прийняті без врахування того, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2017 року у справі №344/12078/17 (провадження №1-кс/344/3587/17) накладено арешт на земельну ділянку в с. Поляниця Яремчанської міської ради з кадастровим номером: 2611092001220020162, яка на той час знаходилася у власності ОСОБА_6
Іншими словами за наявності ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2017 року про накладенння арешту на земельну ділянку в с. Поляниця Яремчанської міської ради з кадастровим номером: 2611092001220020162, на підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.10.2017 року, скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, фактично без вироку суду в кримінальному провадженні, скасовано рішення державних реєстраторів та приватного нотаріуса, які, на думку колегії суддів, можуть бути причетними до зазначеного кримінального провадження.
При цьому, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статей 6, 129-1 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Отже, судом першої інстанції взято до уваги вищевказану ухвалу слідчого судді про накладення арешту на спірну земельну ділянку (по суті наявний судовий спір), що також спростовує доводи представника відповідача про відсутність нормативно-правового акту, яким передбачено будь-яка заборона Міністерству юстиції України розглядати скарги у сфері державної реєстрації прав під час судового арешту на об'єкт.
Також колегія суддів зазначає, що станом на дату прийняття оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України та на дату вирішення даної адміністративної справи вирок в кримінальній справі про те, що земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером 2611092001220020162, яка знаходиться у с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, набута ОСОБА_6 чи іншими особами злочинним шляхом - відсутній.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сам факт постановлення ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2017 року у справі №344/12078/17 (провадження №1-кс/344/3587/17) про накладення арешту на земельну ділянку в с. Поляниця Яремчанської міської ради з кадастровим номером 2611092001220020162 не є доказом незаконного набуття ОСОБА_6 вказаної земельної ділянки.
Долучені представником третьої сторони докази технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України, також не містять інформації про незаконне набуття позивачем зазначеної ділянки.
Також, колегія суддів наголошує, що до прийняття судового рішення щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, укладеного та зареєстрованого в реєстрі за №1541 від 5.04.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, він вважається дійсним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частин третьої і четвертої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Захист права власності гарантується статтями 13, 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 13 цієї Конвенції, відображений в практиці Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з врахуванням вимог ч. 6 ст. 78 КАС України, доказом незаконного набуття права власності ОСОБА_6 чи інших осіб на земельну ділянку в с. Поляниця Яремчанської міської ради з кадастровим номером 2611092001220020162 може бути виключно вирок суду в кримінальному провадженні.
Суд першої інстанції дав належну правову оцінку тій обставині, що позовна вимога про зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно задоволенню не підлягала, оскільки процедуру виконання рішення суду встановлено Порядком №1128, а саме: прийняття Міністерством юстиції України рішення про скасування відповідного власного рішення у формі наказу та його виконання державним реєстратором шляхом внесення відповідних записів до реєстрів, відповідно до Закону №1952-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, представника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 27 червня 2018 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_12 ОСОБА_13