21 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/1417/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2018 року у справі №308/8955/17 (рішення ухвалено в м. Ужгород, в головуючий суддя Дергачова Н.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, третя особа Департамент соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та скасування рішення,
ОСОБА_1 12.09.2017 звернувся в суд із адміністративним позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, третя особа Департамент соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації, в якому просив визнати незаконними дії Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії громадянину ОСОБА_1 та зобов'язати Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області поновити нарахування та виплату пенсії з урахуванням положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.06.2017.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.06.2017. Зобов'язано Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.06.2017. Допущено негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано те, що населений пункт Наровля не відноситься до зони відчуження. Окрім цього, вказує, що управлінням було здійснено запит №9085/03 від 23.08.2017 начальнику департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації про законність встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, (копія запиту додається), однак, на сьогоднішній день управлінням відповідь не отримано.
Таким чином, позивач з 06.01.2011 не має право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідачем правомірно з 01.06.2017 припинено виплату пенсії та виведено переплату в сумі 90067,71 гривень про що позивача було повідомлено листом Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області №6628/03 від 09.06.2017.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 06.01.2011 перебував на обліку в Ужгородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області та отримував пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
09.06.2017 позивач отримав листа від відповідача за № 6628/03, в якому його було повідомлено про припинення нарахування пенсії з 01.06.2017.
Позивач вважає таку відмову у проведенні нарахування та виплати пенсії незаконною та такою, що грубо порушує його права.
Надалі, представник позивача звернувся з відповідним запитом до відповідача, який листом від 19.07.2017 за № 8042/02 підтвердив відмову в нарахуванні та виплаті пенсії позивачу, мотивуючи це тим, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 13.02.2017 № 1604/02 було проведено перевірку пенсійних справ учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, статус яким надано на підставі довідок, виданих Управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу, шляхом витребування додаткових довідок з Галузевого державного архіву Міністерства оборони України про підтвердження періоду участі по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 2354/04 від 28.02.2017 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в населеному пункті Наровля, а не в промзоні ЧАЕС та м. Прип'ять, що було зазначено в раніше наданій довідці, на підставі якої йому було призначено пенсію, відповідно до Закону.
Оскільки, населений пункт Наровля не відноситься до зони відчуження, право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гр. ОСОБА_1 з 06.01.2011 не має.
Не погоджуючись з такими аргументами відповідача представник позивача звернувся з запитом до департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації і отримав листа за № 963/04.1-17 від 24.07.2017, де зазначено, що ОСОБА_1 . Закарпатською облдержадміністрацією було видано посвідчення 2 категорії серії НОМЕР_1 від 19.11.1992 (дублікат № 518982 від 21.12.2010) відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25.08.92 № 501 на підставі архівної довідки від 22.02.1993 № 24/6109, виданої управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу (в/ч 55064) про участь ОСОБА_1 в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження в період з 09.01.1987 по 16.03.1987. Правомірність видачі даної довідки встановлено Директивою начальника Головного штабу Збройних Сил України від 14.04.93 № ДГШ-63. Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 було доручено установити зони небезпеки, де оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, розділеної на III, II, І зону небезпеки, проводиться відповідно у 5,4,3 кратному розмірі тарифних ставок посадових окладів. Статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи даному громадянину було надано відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 Міноборони УРСР № 305 від 16.03.1987 року, яка є первинним документом, і крім періоду участі ОСОБА_1 підтверджує його оплату праці у чотирьохкратному розмірі.
Також, у листі зазначено, що довідка Галузевого державного архіву Міноборони України від 10.04.2017 №179/1/3773 не скасовує жодну з раніше перерахованих архівних довідок і правильність рішення про видачу посвідчення позивачу підтверджено комісією в 1997 році, а тому підстав для позбавлення статусу учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 не має.
Позивач, не погоджуючись з діями Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо припинення йому виплати пенсії звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем подано необхідні документи для призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то дії відповідача щодо припинення виплати пенсії є неправомірними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році від 10 до 14 календарних днів; у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 (п'ять) років.
За змістом ст. 10 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що документами, які підтверджують статус громадян та дають право користуватись пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».
Відповідно до пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Вказана правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 04 вересня 2015 року (№690/23/15-а), Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 05 травня 2017 року у справі №К/800/15193/17, від 03 жовтня 2017 року у справі №К/800/31990/17.
Видача посвідчень проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом першої інстанції встановлено, що посвідчення 2 категорії серії НОМЕР_1 від 19.11.1992 року (дублікат № 518982 від 21.12.2010) позивачу видане уповноваженим на те державним органом (Закарпатською ОДА), 2 категорії серії А № 127016 від 19.11.1992 (дублікат № 518982 від 21.12.2010) та відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25.08.92 № 501 на підставі архівної довідки від 22.02.1993 № 24/6109, виданої управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу (в/ч 55064) про участь ОСОБА_1 в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження в період з 09.01.1987 по 16.03.1987.
При видачі зазначеного посвідчення Закарпатською ОДА перевірено достовірність поданих позивачем документів, у цьому посвідченні визначено право на пільги та компенсації для осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ним підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та наявний стаж роботи у населених пунктах зони відчуження, необхідний для надання 2 категорії.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем подано всі необхідні документи для призначення пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому рішення відповідача щодо припинення виплати пенсії, яка була вже призначена позивачу, є неправомірним.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2018 року у справі №308/8955/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
А. І. Рибачук
Повне судове рішення складено 26.06.2018