26 червня 2018 року справа №805/2265/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенко І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Токарева А.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 805/2265/18-а (головуючий І інстанції Логойда Т.В., складене в повному обсязі 07 травня 2018 року в м. Слов'янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Слов'янське ОУПФУ Донецької області) про визнання неправомірним та скасування рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 березня 2018 року № 9 про відмову в перерахунку пенсії; зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплачувати пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів від 15 листопада 2017 року № 851 та пункту «г» частини 1 статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01 жовтня 2017 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що будучи призваним на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримавши у зв'язку з цим інвалідність, він належить до числа осіб, на яких поширюється я дія статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та яким, на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив справу розглянути в відсутність їх представника.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач з 06 вересня 1986 року по 22 жовтня 1986 року був призваний на спеціальні військові збори. У складі військової частини № 73413 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та став інвалідом 2-ї групи. Віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.6,7).
Згідно копії посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого 19 жовтня 2000 року позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, Категорія 1 та згідно з вкладкою № НОМЕР_2 до посвідчення є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (Категорія 1) (а.с.6).
Рішенням від 22 березня 2018 року № 9 Слов'янське ОУПФУ Донецької області відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії за заявою від 20 листопада 2017 року № 11080. Рішення мотивовано тим, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 06 вересня 1986 року по 22 жовтня 1986 року, тобто не під час проходження дійсної строкової служби (з 27 листопада 1976 року по 24 листопада 1978 року) (а.с.8).
Не погодившись з рішенням відповідача щодо відмови йому в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851 Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та, відповідно, обчислення його пенсії на підставі вказаних норм.
Суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону № 231-V від 05 жовтня 2006 року передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Тобто, до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року частина третя статті 59 Закону № 796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:
«Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Таким чином, суд дійшов висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).
Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
За змістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців, логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;
2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;
3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Так, копією довідки № 51/1/7733 від 26 жовтня 1998 року підтверджено, що позивач з 06 вересня 1986 року по 22 жовтня 1986 року був призваний на спеціальні військові збори та у складі військової частини № 73413 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.7).
З копії довідки Серії ДОН-04 № 056207 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22 червня 2004 року проходив огляд, група інвалідності друга, причина інвалідності захворювання пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та виконанням обов'язку військової служби, перегляду не підлягає (а.с.11).
Із копії посвідчення Серія НОМЕР_3 , виданого 24 лютого 2016 року УСЗН м. Слов'янськ встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с.6).
Отже, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби, як вбачається з матеріалів справи та не є спірним між сторонами, позивач проходив дійсну строкову службу з 27 листопада 1976 року по 24 листопада 1978 року.
Таким чином, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку про те, що частина третьої статті 59 Закону № 796-XII на нього не розповсюджується.
А тому, Слов'янське ОУПФУ Донецької області правомірно відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і не порушив права та законні інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, оскільки вони суперечать чинному законодавству та не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволені позовних вимог.
З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 805/2265/18-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 805/2265/18-а за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повне судове рішення складене 27 червня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати складання повного судового рішення та не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня його складання повного судового рішення.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова