Іменем України
26 червня 2018 року
Київ
справа №453/500/15-а
адміністративне провадження №К/9901/6082/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі суддів: Кузьмича С.М., Гулида Р.М., Улицького В.З. від 17 листопада 2015 року у справі №453/500/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії, взявши до розрахунку період отриманої заробітної плати за період з 09.07.1983 по 09.08.1988 (60 місяців).
Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 07 липня 2015 року в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області у здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_3 пенсії, взявши період отриманої ним заробітної плати за період з 9 липня 1983 року до 9 серпня 1988 року (60 місяців).
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_3 пенсії з урахуванням отриманої заробітної плати за період з 9 липня 1983 року до 9 серпня 1988 року та довідки про середньомісячну заробітну плату від 27 лютого 2015 року №ОЦ-11/33-ОГ, виданої Територіальним органом Федеральної служби державної статистики по республіці Комі (Комістат).
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення цього суду, постанову Сколівського районного суду Львівської області від 07 липня 2015 року залишити в силі.
Касаційна скарга аргументована тим, що підстав для застосування при перерахунку пенсій постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату» від 05 липня 2006 року № 919 (далі - постанова КМУ № 919) немає. Крім того, законодавством України не передбачено врахування при обчисленні пенсії середньомісячної номінальної заробітної плати.
Відзив не надходив.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області і отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Пенсія позивача обчислена з урахуванням заробітної плати, визначеної за періоди роботи з 01.05.1979 по 30.09.1980, з 01.12.1980 по 30.06.1984 (60 місяців) та за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку.
20 лютого 2015 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії із заробітної плати, визначеної за період з 9 липня 1983 року до 9 серпня 1988 року.
В проведені такого перерахунку відповідач відмовив.
Дії органу Пенсійного фонду України позивач оскаржив до суду. При розгляді справи в суді першої інстанції в судовому засіданні позивач просив зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячної номінальної нарахованої заробітної плати за 1984-1988 року по будівництву в Республіці Комі відповідно до довідки, виданої Територіальним органом Федеральної служби державної статистики по Республіці Комі (Російська Федерація).
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством України не передбачено обчислення пенсії із середньомісячної номінальної заробітної плати, а також відсутні підстави для застосування постанови КМУ № 919.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції через неправильно встановленні обставини справи та ухвалення рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. При цьому, скасовуючи рішення, суд не конкретизував, в чому саме полягало порушення судом першої інстанції норм права.
Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій та їх висновків, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 40 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час призначення пенсії) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Як встановлено судом першої інстанції пенсія позивачу обчислена з урахуванням заробітної плати за 60 місяців роботи до 01.07.2000 та за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку, що відповідає вимогам статті 40 Закону №1058-IV.
Постановою КМУ № 919 втановлено механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 року становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.
Відповідно до пункту 3 постанови КМУ № 919 за період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається:
1) за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).
За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи.
У випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.
2) у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.
Порядок, визначений постановою КМУ № 919, застосовується лише при призначенні, а не під час перерахунку пенсії, та лише у випадках, встановлених в пункті 1.
Оскільки відповідно до встановлених і досліджених судом першої інстанції обставин справи у позивача є визначена заробітна плата за 60 місяців роботи до 01.07.2000, колегія суддів погоджується з висновком Сколівського районного суду Львівської області про відсутність підстав для застосування при перерахунку пенсії норм постанови КМУ № 919.
Крім того, виходячи з аналізу нормативних актів щодо пенсійного забезпечення обчислення пенсії із середньомісячної номінальної заробітної плати не передбачено.
Враховуючи досліджені докази, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про безпідставність позову, а висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на нормах матеріального права, у зв'язку з чим постановлене ним рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області задовольнити, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року скасувати.
Постанову Сколівського районного суду Львівської області від 07 липня 2015 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду