Справа № 266/2262/18
Провадження№ 2/266/655/18
(ЗАОЧНЕ)
20 червня 2018 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Федотової В.М.,
при секретарі - Шишхановій К.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
Позивачі звернулися до суду з позовними вимогами до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Посилалися на те, що вони є співвласниками житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1. Зазначена квартира на праві спільної часткової власності належить позивачам по 1/3 частці кожному, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане 11.03.2009 року Управлінням міського майна Маріупольської міської Ради. В даній квартирі зареєстровані: позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також колишня дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4, та їх двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 2010 року народження та ОСОБА_7 2011 року народження. Відповідач ОСОБА_4 зареєстрована у житловому приміщенні з 29.07.2011 року до теперішнього часу, однак з серпня 2015 року вона у квартирі не проживає без поважних причин. Шлюб між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 офіційно розірваний на підставі рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.02.2016 року. Відповідач залишила місце проживання без будь-яких поважних причин, покинувши дітей, та у серпні 2015 року виїхала в інше місце проживання. Просять визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Позивачі та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8, яка діє за довіреністю, надали суду заяви, згідно яких позовні вимоги підтримали, просили розглянути справу за їх відсутності, позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяву про розгляд справи за її відсутності не надавала та про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала. Приймаючи до уваги думку позивачів та представника позивачів - ОСОБА_8, які не заперечувли проти заочного вирішення справи, суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи відповідно до положень ст. ст. 280-283 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України власник будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і має право розпоряджатись своїм житлом на власний розсуд.
За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Крім того, статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07. 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07. 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316,317,319,321 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 11.03.2009 року власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 1/3 частки, ОСОБА_1 1/3 частки та ОСОБА_3 1/3 чистки. (а.с.7)
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22187932 від 17.03.2009 року власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 1/3 частки, ОСОБА_1 1/3 частки та ОСОБА_3 1/3 чистки. (а.с.8)
Відповідно до довідки про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні виданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг № 0970785 від 22.07.2017 року за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано 6 осіб, а саме: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8. (а.с. 9)
Згідно акту КСН «Черьомушки» №197 від 02.08.2017 року, ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але не проживає за даною адресою, про що свідчать сусіди ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с. 12).
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 23.04.2018 року виданою ОСББ « Азвоський житмасив» ОСОБА_4 не проживає з серпня 2015 року. (а.с.19)
Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що право позивачів порушено і підлягає захисту, а позовні вимоги позивачів вважає за можливе задовольнити, з урахування того, що відповідачка будучи зареєстрованою в квартирі АДРЕСА_1, не проживає понад один рік, не використовує даний будинок за його прямим призначенням, не сплачує комунальні платежі, тому вона втратила право користування зазначеним будинком.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 130, 141, 223, 263-265, 269, 279, 280, 284 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Копію судового рішення направити сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду, яка подається до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Федотова В. М.