Справа № 822/819/18
Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
26 червня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в лютому 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ НП України в Хмельницькій області про відмову в призначенні та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків;
- визнання протиправним та скасування висновку ГУ НП України в Хмельницькій області від 22.12.2017;
- зобов'язання ГУ НП України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах поліції.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2018 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ НП України в Хмельницькій області про відмову в призначенні та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Визнано протиправним та скасовано висновок ГУ НП України в Хмельницькій області від 22.12.2017.
Зобов'язано ГУ НП України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у порядку визначеному наказом МВС України №4 від 11.06.2016 з урахуванням обставин встановлених у цій адміністративній справі.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість та незаконність рішення, просить скасувати дане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги та жоден з учасників справи в судове засідання не з'явився, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 08.08.2001 проходив медичний огляд у військово-лікарській комісії в/ч НОМЕР_1 , за результатами якого йому встановлено захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується копією довідки №715 від 08.08.2001.
ОСОБА_1 10.01.2002 проходив медичний огляд у Хмельницькій міській медико-соціальній експертній комісії, за результатами якого йому встановлено 20% втрати професійної працездатності, у зв'язку з отриманням захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується копією довідки Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії серії 2-18 АГ №013439 від 10.01.2002.
16.03.2004 позивач пройшов медичний огляд у військово-лікарській комісії в/ч НОМЕР_1 , за результатами якого йому встановлено захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується копією довідки №245 від 16.03.2004.
30.08.2004 позивач пройшов медичний огляд у Хмельницькій міській медико-соціальній експертній комісії, за результатами якого йому встановлено 10% втрати професійної працездатності, у зв'язку з отриманням захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується копією довідки Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії Серії 0-1 ХМ №0000018114 від 21.12.2004.
Після звільнення зі Збройних Сил України позивач проходив військову службу в органах внутрішніх справ та поліції на різних посадах.
Наказом ГУ НП України в Хмельницькій області від 25.09.2017 №329 о/с, позивач звільнений з служби в поліції, на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу).
18.10.2017, після звільнення зі служби в органах Національної поліції позивач пройшов огляд МСЕК, за результатами якого йому було встановлено ІІ групу інвалідності, зі ступенем втрати професійної працездатності 60%, а також зазначена причина інвалідності - захворювання, що пов'язане з проходженням служби в ОВС, що підтверджується копією довідки №0024276 від 18.10.2017 та копією довідки Серії АВ №1004013, копією свідоцтва про хворобу.
В подальшому позивач звертався до відповідача з заявою від 07.12.2017 про виплату одноразової грошової допомоги, відповідно до ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".
Листом ГУ НП України в Хмельницькій області №29/к-293 від 22.12.2017 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі п.8 розділу ІV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського та надано висновок від 22.12.2017 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись з даними діями та рішеннями ГУ НП України в Хмельницькій області позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. А тому, з 18.10.2017 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №580-VIII), відповідно до п.4 ч.1 ст.97 якого встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Пунктом 4 ч.1 ст.99 Закону №580-VIII встановлено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Відповідно до абз.2, 3 п.15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Вказаними абзацами п.15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII доповнено згідно із Законом №900-VIII від 23.12.2015, який прийнято з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, реалізації конституційних принципів рівності, справедливості, пропорційності й недискримінаційності під час унормування Законом соціального й правового захисту як поліцейських, так і колишніх працівників міліції, у тому числі пенсіонерів, інвалідів, а також членами їх сімей, інших осіб.
Таким чином, особа, яка втратила працездатність у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, однак, продовжувала проходити публічну службу в органах Національної поліції, не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовувався нормами ст.23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» Постановою Кабінет Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, відповідно до п.2 якого у разі встановлення працівнику міліції інвалідності днем виникнення права на отримання грошової допомоги є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з п.3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктами 7-9 Порядку №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Разом з тим, з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону №580-VIII, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Також, колегія суддів зазначає, що наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 не суперечить положенням Постанови Кабінету Міністрів України №850.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №4 у разі встановлення поліцейському інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4 встановлено, що для виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2)довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3)акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №4 встановлено, що формування пакета документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у поліції здійснюється фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в областях (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії.
Службами державного нагляду за охороною праці визначаються обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п.1 розділу ІV Порядку №4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві затверджує/відмовляє начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
При цьому, Наказом МВС України №916 від 12.09.2016, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1277/29409 від 22.09.2016 внесені зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (наказ МВС №4), пункт 5 розділу 1 доповнено підпунктом 4 такого змісту: « 4) пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ».
Крім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 916 від 12.09.2016 "Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається ОГД, пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов'язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Також, п.2 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлено, що керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку № 4 якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми на підставі довідки, виданої фінансовим підрозділом за останнім місцем отримання одноразової грошової допомоги.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. При цьому, таке право виникає незалежно, ані від часу встановлення інвалідності, ані від черговості медичного огляду (вперше чи повторний).
Пункт 6 розділу IV Порядку № 4, на який посилається відповідач як на підставу для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, не позбавляє позивача права на отримання цієї допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи іншу причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.
Вказана норма Порядку № 4 регулює лише порядок визначення розміру допомоги, проте не встановлює підстави для її призначення та виплати.
Тому, зазначена норма Порядку № 4 не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 580-VIII.
При розгляді справи "Кечко проти України", Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
З 18.10.2017 у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі, встановленому ч.1 ст.99 Закону № 580-VII. Передбачені ч.1 ст.101 Закону № 580-VIII обставини, які слугують підставами для невиплати такої допомоги відсутні.
Тому, відмова ГУНП в Хмельницькій області, викладена у листі від 29.12.2017 №29/к-193, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з призначенням ІІ групи інвалідності та висновок ГУНП в Хмельницькій області про призначення одноразової грошової допомоги від 22.12.2017 є протиправними та підлягають скасуванню.
До аналогічної позиції приходить й Верховний Суд в своїх судових рішеннях, а саме від 27.02.2018 №695/102/17 та інших. При цьому Верховний Суд зазначає, що положеннями Порядку № 850 та Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби. Таким чином, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 916 від 12.09.2016 "Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається ОГД, пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов'язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Якщо особу прийнято на службу до Національної поліції, тобто, з дати прийняття на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію», а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком № 4 .
Отже, органом, до якого має звернутися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, є Національна поліція.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з п.21,24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM " № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).
У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy» № 36813/97).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.