Справа № 802/2574/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
20 червня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому визнати дії відповідача протиправним; зобов'язати головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області затвердити проектну документацію щодо відведення земельної ділянки в постійне користування під полезахисними лісосмугами на території Копайгродскої селищної ради Барського району Вінницької області із земель держаної власності сільськогосподарського призначення для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року позов задоволено частково: зобов'язано головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області затвердити проектну документацію щодо відведення земельної ділянки в постійне користування під полезахисними лісосмугами на території Копайгродскої селищної ради Барського району Вінницької області із земель держаної власності сільськогосподарського призначення, за виключенням земельної ділянки за кадастровим номером 0520255300:01:002:0459, площа 1,3987 га. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови та ухвалити в цій частині нове.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційну скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 21.09.2016 до головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся позивач з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення (лісопосадки) в постійне користування, орієнтовною площею 58 га, на території Копайгородської сільської ради Барського району Вінницької області.
За результатами розгляду поданих документів 25 листопада 2016 року головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було прийнято наказ №2-15962/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».
20.11.2017 позивач звернувся до головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою.
За результатами розгляду поданого клопотання листом від 15.11.2017 року №0-2-0.3-13340/2-17 позивачу було повідомлено про те, що за результатами розгляду документів встановлено, що на земельну ділянку з кадастровим номером 0520255300:01:002:0459, яка входить до відповідної документації із землеустрою, накладено арешт згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2017 року, справа №127/20472/17.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із ст. 151 цього Кодексу.
В силу ч.9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За змістом ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Положеннями ст. 123 ЗК України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та обєднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші обєкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої ст. 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 ЗК України, у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ч. 4 ст. 123 ЗК України.
У разі, якщо місце розташування об'єкта, розміри і межі земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами ст. 151 цього Кодексу, які під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект погодженню не підлягає. ( ч. 5 ст. 123 ЗК України )
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк, з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. ( ч. 6 ст. 123 ЗК України )
Якщо земельна ділянка надається у користування за погодженням з Верховною Радою України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які із своїми пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації подають зазначений проект до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали та подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення. ( ч. 7 ст. 123 ЗК України )
Якщо земельна ділянка надається у користування за рішенням Кабінету Міністрів України або за погодженням з Кабінетом Міністрів України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (крім проектів землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обовязкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк подають зазначений проект зі своїми пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації до Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення. Проекти землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обовязкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подаються до Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обовязкового) відселення, разом із пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації ( ч. 8 ст. 123 ЗК України )
Якщо земельна ділянка надається у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності здійснення обовязкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку державної експертизи) подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яка розглядає його і в місячний строк подає зазначений проект із своїми пропозиціями до Верховної Ради Автономної Республіки Крим. ( ч. 9 ст. 123 ЗК України )
Разом з тим, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. (ч. 10 ст. 123 ЗК України).
У разі надання земельних ділянок державної власності у постійне користування підприємствам, установам, організаціям комунальної власності одночасно здійснюється передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність і навпаки. ( ч. 11 ст. 123 ЗК України )
На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об'єкта нерухомого майна державної власності у комунальну власність приймається рішення про передачу у комунальну власність земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт передачі.
На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об'єкта нерухомого майна комунальної власності у державну власність, також передається у державну власність земельна ділянка, на якій розміщений об'єкт передачі. ( ч. 12 ст. 123 ЗК України )
Відповідно до ч. 13 ст. 123 ЗК України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.
За змістом пп.31 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Як встановлено з матеріалів справи, наказом головного управління Держгеокакдастру у Вінницькій області від 25.11.2016 року за №2-15962/15-16-СГ надано позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в постійне користування земельних ділянок під полезахисними лісосмугами орієнтовною загальною площею 58,00 га на території Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення лісового господарства та повязаних з ними послуг.
Але, 18 березня 2017 року наказом головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області було внесено зміни у п.1 вказаного вище наказу, а саме: «замінити 58,00 га на 66,00га».
Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, 17 жовтня 2017 року генеральним директором ВОКСЛК «Віноблагроліс» було направлено клопотання про затвердження проекту із землеустрою в трьох томах на адресу головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
За результатами розгляду поданого клопотання листом від 15.11.2017 року позивача повідомлено про те, що за результатами розгляду документів встановлено, що на земельну ділянку з кадастровим номером 0520255300:01:002:0459, яка входить до відповідної документації із землеустрою, накладено арешт згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2017 року, справа №127/20472/17.
Згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2017 року в справі №127/20472/17 задоволено клопотання слідчого управління головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про арешт майна. Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 0520255300:01:002:0459, площею 1,3987 га., яка знаходиться вздовж автомобільної дороги С-02-01-37 Шипинки ст. Копай - Марянівка 2+700 2 + 800 (права сторона) на території Барського району Вінницької області.
В силу ч. 2-4 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
За правилами ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до пп.1 п.2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Тобто, прийняття відповідачем наказу про затвердження відповідної документації із землеустрою призвела б до порушення норм чинного законодавства, а саме, ст. 129-1 Конституції України та ст. 170 КПК України.
Тому, вимога позивача про визнання дій головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області протиправними не підлягає задоволенню.
При цьому, згідно діючого правового регулювання земельних відносин у державі, право розпорядження землями сільськогосподарського призначення відбувається виключно на підставі норм Земельного кодексу України, відтак відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Отже, відповідач з непередбачених законом підстав відмовив позивачу у затвердженні проектної документації щодо відведення земельних ділянки в постійне користування під полезахисними лісосмугами на території Копайгородської сільської ради Барського району Вінницької області із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення лісового господарства та повязаних з ними послуг, за винятком земельної ділянки за кадастровим номером 0520255300:01:002:0459, площею 1,3987 га., на яку накладено арешт ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2017 року, справа №127/20472/17.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 червня 2018 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6