20 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 574/160/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Бондара В.О.
суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства "ОСОБА_1Б." на рішення Буринського районного суду Сумської області, від 24.01.2018, суддя Куцан В.М., вул. Першотравнева, 16, м. Буринь, Буринський, Сум,мська, 41700 повний текст складено 24.01.18 по справі № 574/160/17
за позовом Селянського фермерського господарства "ОСОБА_1Б."
до Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області
про визнання протиправними та скасування рішення ради,
Селянське фермерське господарство «ОСОБА_1Б.» ( далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області ( далі - відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати.
Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 24.01.2018 року в задоволенні позову Селянського фермерського господарства «ОСОБА_1Б.» ( місце знаходження: 41715, Сумська область, Буринський район, село Слобода, вул. Шкільна,буд.25, код ЄДРПОУ 34520275) до Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області (місце знаходження:41715, Сумська область, Буринський район, село Слобода, вул. Шевченко, буд.7, код ЄДРПОУ 04390417) про визнання протиправними та скасування рішення ради від 22.12.2016 року «Про проведення земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення та пов"язані з цим дії» - відмовлено повністю.
Позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлене судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції , 22 грудня 2016 року рішенням чотирнадцятої сесії сьомого скликання Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області «Про проведення земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення та по'вязані з цим дії» вирішено провести земельні торги з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення, які перейшли у власність територіальної громади населених пунктів Слобідської сільської ради внаслідок визнання спадщини від умерлою та затверджено перелік земельних ділянок, право оренди яких виставляється на земельні торги окремими торгами згідно з Додатком №1 до цього рішення.
Цим же рішенням відповідача встановлено стартовий розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками в розмірі 7 відсотків нормативної грошової оцінки та вирішено створити конкурсну комісію сільської ради з відбору виконавців робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах, затверджено її кількісний і персональний склад відповідно до Додатку 2 до рішення. Уповноважено дану комісію діяти на підставі Порядку закупівлі послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах , затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.2012 року №579 (а.с.39-40,42).
Як вбачається з матеріалів справи, додатком №1 до вказаного рішення визначено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення Слобідської сільської ради в загальній кількості 27 ділянок, які виставляються на земельні торги окремими лотами, і які розташовані на території Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с.41).
Звертаючись з даним позовом позивач вважав, що оскаржуване рішення фактично дублює рішення Слобідської сільської ради від 25.03.2014 року «Про проведення земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення та пов'язані з цим дії» при цьому торги, які проводилися за цим рішенням судом були визнані недійсними. Крім цього, оголошено конкурс (аукціон) лише на 27 земельних ділянок замість 29 (не ввійшли земельні ділянки під кадастровими номерами 5920986000:07:002:312 площею 3,9716 га та 5920986000:06:001:0081 площею 3,33251 га); встановлено гірші умови для потенційних учасників торгів з врахуванням більшого розміру орендної плати 7 % замість 3 %; утворено конкурсну комісію, яку уповноважено діяти на підставі Порядку, який був нечинний; проект оскаржуваного рішення та саме рішення після прийняття, не оприлюднювалися згідно з вимогами чинного законодавства.
Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції зроблено висновок, що Слобідська сільська рада Буринського району Сумської області приймаючи оскаржуване рішення діяла на підставах, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає:
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі розпорядження землями територіальних громад.
Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У відповідності до ст.135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону ; продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу; організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.
Відповідно до ч.4 ст.136 ЗК України право встановлення стартової ціни лота визначено за організатором земельних торгів.
Згідно п.п. 288.5.1, 288.5.2, ст.288 Податкового кодексу України ( редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного рішення) розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 та більшою 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Враховуючи встановлене, колегія суддів прийшла до висновку, що Слобідська сільська рада Буринського району Сумської області приймаючи оскаржуване рішення діяла на підставах, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Щодо доводів позивача, що дане рішення органу місцевого самоврядування дублює не скасоване та не виконане аналогічне рішення Слобідської сільської ради від 25.03.2014 року і в ньому не враховано, що торги, які проводилися за цим рішенням були скасовані в судовому порядку, колегія суддів зазначає.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 03.11.2015 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року та Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 року, визнано недійсними результати земельних торгів (аукціону) проведених 13.05.2015 року організатором торгів Слобідською сільською радою Буринського району Сумської області щодо земельних ділянок, визначених рішенням Слобідської сільської ради від 25.03.2014 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що судами не скасовувалося дане рішення органу місцевого самоврядування та нових земельних торгів по вказаному рішенню не проводилося.
Щодо посилання на висновки Конституційного Суду України, наведені в Рішення від 16 квітня 2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), за якими органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, в контексті неможливості зміни Слобідською сільською радою збільшеної процентної ставки розміру річної орендної плати, виключення з лотів двох земельних ділянок, колегія суддів вважає хибними.
Колегія суддів зазначає, що з вищезазначеного Рішення Конституційного Суду України вбачається, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Слобідської сільської ради від 25.03.2014 року «Про проведення земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок Слобідської сільської ради сільськогосподарського призначення та пов'язані з цим дії» від 25.03.2014 року не можна віднести до нормативних актів, оскільки воно стосується приписів щодо проведення земельних торгів щодо конкретних земельних ділянок, в ньому визначено конкретні суб'єкти його виконання і воно після завершення земельних торгів та укладення договорів оренди, вичерпує свою дію.
З врахуванням того, що рішенням господарського суду Сумської області від 03.11.2015 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року та Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 року, результати земельних торгів були визнані недійсними, рішення відповідача на підставі якого вони були проведені, вичерпало свою дію.
Щодо доводів позивача про не оприлюднення відповідачем проекту оскаржуваного рішення, а в подальшому і самого рішення ради, колегія суддів зазначає.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності…
Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття (ч.3 статті)
Таким чином, органи місцевого самоврядування не пізніш як за 20 робочих днів до дати розгляду з метою прийняття мають оприлюднювати проекти своїх рішень, які підлягають обговоренню.
Згідно зі ст. 2, 4 Регламенту роботи Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області сьомого скликання (далі-Регламент), затвердженого рішенням Слобідської сільської ради від 15.04.2016 року «Про регламент роботи Слобідської сільської ради сьомого скликання», Регламент має силу нормативно-правового акту Ради, встановлює порядок роботи Ради та її органів, посадових осіб, порядок скликання сесій, підготовки і ведення пленарних засідань Ради, процедуру розгляду питань, віднесених до повноважень Ради, прийняття рішень Ради. Гласність у роботі Ради забезпечується шляхом оприлюднення інформації про діяльність Ради, її органів та посадових осіб, прийняті ними рішення (а.с.105-144).
У відповідності до ст. 28 Регламенту, не пізніше як за 20 робочих днів підготовлені і оформлені належними чином проекти рішень у друкованій та електронній формі подаються до Ради, яка у друкованій формі оприлюднює їх на офіційній дошці оголошень Ради та у приміщенні Ради.
Відповідно до ст.57 Регламенту офіційне оприлюднення рішень Ради на офіційній дошці оголошень Ради та за потреби в інший спосіб покладається на апарат сільської Ради і здійснюється у строки, визначені законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, проект оскаржуваного рішення , як і саме рішення після його прийняття, були оприлюднені в передбачений законом строк шляхом поміщення на офіційній дошці оголошень сільської ради та у її приміщенні, оскільки офіційного веб-сайту відповідач не має, що також підтверджується наявними в матеріалах справи фотографічними зображеннями дошки оголошень (а.с. 69).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що таке оприлюднення проекту спірного рішення, а в подальшому і самого рішення після його прийняття, не порушує приписів закону та Регламенту Слобідської сільської ради, у зв'язку з чим суд не приймає доводи позивача і в цій частині.
Щодо доводів позивача щодо не включення двох земельних ділянок, а саме з кадастровими номерами 5960986000:07:002:0312 площею 3,9716 га та 5920986000:06:001:0081 площею 3,3251 га до переліку, тих, що виставляються на земельні торги окремими лотами, колегія суддів зазначає, що оскільки правовий статус цих земельних ділянок змінився через їх передачу громадянам спадкоємцям у власність відповідно до рішень сільської ради від 24.06.2016 року та від 18.11.2016 року, які були прийняті в межах повноважень останньої і є чинними (а.с.92,93).
Щодо доводів позивача, що на момент розроблення проекту оскаржуваного рішення та його прийняття наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.2012 року №579, вже не діяв, оскільки на той момент був виданий новий наказ цього ж міністерства від 29.11.2016 року №497, колегія суддів вважає хибними, оскільки наказ №497 від 29.11.2016 року «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.2012 року №579», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 року за №1667/29797 набув чинності лише 10.01.2017 року, після його опублікування (Офіційний вісник України від 10.01.2017 р., №3, стор.154).
Щодо доводів позивача про дату прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що воно було прийняте саме 22.12.2016 року, оскільки описка в році його прийняття «2017», яка міститься в копії наданої позивачем, має технічний характер (а.с.5).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підстави для задоволення даного позову відсутні.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "ОСОБА_1Б." залишити без задоволення.
Рішення Буринського районного суду Сумської області від 24.01.2018 по справі № 574/160/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст постанови складено 25.06.2018.