18 червня 2018 року справа № 823/319/18
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
представника позивача - ОСОБА_2 (за ордером),
представника відповідача 2 - ОСОБА_3 (за довіреністю),
розглянувши по суті в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області», ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» (далі - відповідач 1), ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 19.02.2018, 23.04.2018 та 14.05.2018 просить:
- визнати протиправною бездіяльність державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» щодо невиконання розпорядження ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області про направлення позивача на медико-соціальну експертну комісію для визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності, встановлення позивачу групи інвалідності та визначення відсотків втрати працездатності та не направлення ОСОБА_4 управлінню Національної поліції в Черкаській області довідок МСЕК із зазначенням про наявність у позивача групи інвалідності та ступеню втрати працездатності;
- визнати бездіяльність ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області протиправною;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з втратою працездатності поліцейського, виходячи з 90 кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року в розмірі 144000 грн. 00 коп. (сто сорок чотири тисячі) грн. (1600 х 90 розмірів прожиткового мінімуму).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Головне управління Національної поліції в Черкаській області відмовило позивачу у нарахуванні і виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності поліцейського через встановлення позивачу у строк понад шість місяців інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням ним служби в поліції. На думку позивача, вищевказаний шестимісячний строк для встановлення інвалідності з моменту звільнення пропущений ним саме через бездіяльність державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області», оскільки вказаною установою не було своєчасно виконано направлення ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області від 03.10.2016 №12/9-нап-73 щодо скерування позивача на медико-соціальну експертну комісію для визначення позивачу групи інвалідності.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Представник державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» в судове засідання 18.06.2018 не прибув, просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності, однак в судовому засіданні 21.05.2018 в.о. заступника начальника лікарні (з поліклінікою) ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» з поліклінічного розділу роботи та ЕТН ОСОБА_5 та 11.05.2018 голова ВЛК ОСОБА_6 пояснили, що державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВСС України по Черкаській області - є самостійним державним багатопрофільним закладом охорони здоров'я, який об'єднує в собі лікувально-профілактичні, санітарно-епідеміологічний та інші заклади, що здійснюють на основі відповідної ліцензії медичне забезпечення громадян, в тому числі проводить лікувально-профілактичні, санітарно-епідеміологічні, реабілітаційні та інші заходи, в установленому порядку проводить експертизу тимчасової непрацездатності, визначення потреб в медико-соціальній експертизі та направлення на медико-соціальну експертну комісію осіб, які мають право на медичне обслуговування. У своїй діяльності ДУ «ТМО» керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України та Кабінету міністрів України, наказами МВС, МОЗ та іншими нормативно-правовими актами з питань організації медичного обслуговування населення. У сфері експертизи тимчасової непрацездатності в ДУ «ТМО» створена та функціонує лікувально-лікарська комісія (ЛКК). Одним із завдань експертизи тимчасової непрацездатності ЕТН відповідно до п. 2.3 Положення про експертизу непрацездатності, затвердженого Наказом МОЗ України від 09.04.2008 № 189 є: вирішення питання про направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) хворго при встановлені в нього підстав для такого направлення. Окрім того, п.3, п. 17 Положення про МСЕК, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317 «Питання МСЕК» визначено, що МСЕК проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після повного медичного обстеження. В подальшому за поданням лікуючого лікаря та завідувача відділенням після особистого огляду та вивчення даних медичної облікової документації хворого ЛКК вирішує питання про направлення до МСЕК на огляд або консультацію. Направлення на медико-соціальну експертну комісію від 03.10.2016 за вих №12/9-нап-73 видане ГУНП в Черкаській області на ім'я ЛКК ДУ «ТМО» не може бути підставою для направлення ОСОБА_1П для огляду МСЕК. На огляд до лікарів ОСОБА_1 не звертався, що підтверджується наявною у відповідача медичною карткою амбулаторного хворого та витягом з журналу реєстрації амбулаторних хворих, медичного огляду для оформлення на МСЕК не проходив, тому лікарсько-консультативна комісія не мала змогла самостійно розглянути медичну документацію з метою вирішення питання про направлення позивача для огляду у МСЕК. Крім того, заочне оформлення та направлення медичної документації за формою 088/о для огляду в МСЕК чинним законодавством у сфері охорони здоров'я не передбачено.
Представник ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області позов не визнав, просив суд в його задоволені відмовити, оскільки позивач не має права на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності, оскільки в супереч вимог ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», з моменту звільнення позивача зі служби в поліції та до моменту отримання ним інвалідності пройшло більше ніж шість місяців.
Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
27.09.2016 за результатами обстеження позивача під час проходження ним військово-лікарської комісії складено свідоцтво про хворобу №333, яким позивача визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, а захворювання пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Позивач проходив службу в поліції на посаді інспектора Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області та наказом від 30.09.2016 №167 о/с звільнений зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
ОСОБА_4 управлінням Національної поліції в Черкаській області видано направлення від 03.10.2016 №12/9-нап-73 на адресу т.в.о. державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» щодо направлення позивача на медико-соціальну експертну комісію для визначення позивачу групи інвалідності.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №542394 від 09.06.2017 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ та відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати у відсотках серії 12 ААА №022874, позивачу визначено 70 відсотків втрати професійної працездатності.
Позивач 05.07.2017 звернувся до ВЛК державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» щодо внесення змін до постанови про причинний зв'язок захворювань у свідоцтві про хворобу від 27.09.2016 №333 («захворювання пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ» змінити на «захворювання пов'язані з проходженням служби в поліції») у зв'язку із набранням чинності наказом МВС України від 03.04.2017 №285. Постановою ВЛК державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» від 07.07.2017 постанову про причинний зв'язок захворювань згідно свідоцтва про хворобу від 27.09.2016 №333 відмінено та зазначено, що « - Захворювання, так, пов'язані з проходженням служби в поліції».
06.11.2017 Черкаською обласною МСЕК №1 видано позивачу довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №872792, якою позивачу з 17.10.2017 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаних з проходженням служби в поліції та відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати у відсотках серії 12 ААА №023164, позивачу визначено 70 відсотків втрати професійної працездатності.
Позивач 06.12.2017 звернувся до ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності поліцейського, виходячи з 90 кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року в розмірі 144000 грн. 00 коп.
ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області від 22.12.2017 №29/К-246 повідомлено позивача, що позивач не має права на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності, оскільки в супереч вимог ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», з моменту звільнення позивача зі служби в поліції та до моменту отримання ним (встановлення) інвалідності пройшло більше ніж шести місяців.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 №189, основним завданням експертизи тимчасової непрацездатності є вирішення питання про направлення на медико-соціальну експертну комісію (далі - МСЕК) хворого при встановленні в нього стійкого чи незворотного характеру захворювання, наявності несприятливого трудового прогнозу незалежно від терміну тимчасової непрацездатності.
Згідно ст. 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» медична експертиза з тимчасової втрати працездатності громадян проводиться лікарем або комісією лікарів у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці. Порядок проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності громадян визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв'язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім'ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв'язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.
Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 №455, направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.
Крім того, відповідно до п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Рівні проведення експертизи тимчасової непрацездатності встановлені у Розділі 4 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 №189, зокрема, перший - лікуючий лікар; другий - завідувач профільного відділення; треті - лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я (далі - ЛКК); четвертий - заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН; п'ятий - відповідальна особа органу охорони здоров'я з ЕТН.
Необхідно звернути увагу, що пп. 5.3.1 п. 5.3 Розділу 5 Положення №189 визначено, що на третьому рівні експертизи тимчасової непрацездатності лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я - вирішує питання експертизи тимчасової непрацездатності за поданням лікуючого лікаря та завідувача відділення після особистого огляду та вивчення даних медичної облікової документації хворого щодо обстеження, подальшого лікування, надання рекомендацій щодо раціонального працевлаштування та інших питань.
Як встановлено судом із матеріалів справи та в судовому засіданні, після отримання державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» направлення від ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області від 03.10.2016 №12/9-нап-73 щодо скерування позивача на медико-соціальну експертну комісію для визначення позивачу групи інвалідності - позивач до жодного лікаря державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» не з'являвся, медичного огляду та для оформлення документів на МСЕК не проходив, тому лікарсько-консультативна комісія державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» не може самостійно розглянути медичну документацію з метою вирішення питання про направлення позивача для огляду у МСЕК.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» Експертиза стійкого розладу функцій організму здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначають реабілітаційні заходи відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень ст. 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, осіб з інвалідністю (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу), дітей з порушеннями стану здоров'я та дітей з інвалідністю проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв'язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що встановлення позивачу групи інвалідності, визначення відсотків втрати працездатності та направлення ОСОБА_4 управлінню Національної поліції в Черкаській області довідок МСЕК із зазначенням про наявність у позивача групи інвалідності та ступеню втрати працездатності - відноситься до виключної компетенції МСЕК та не відноситься до повноважень державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області».
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог заявлених позивачем до державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області».
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з втратою працездатності поліцейського, виходячи з 90 кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року в розмірі 144000 грн. 00 коп., то суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України «Про Національну поліцію» № 580-ІV.
Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 року (далі - Порядок №4).
Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 року № 916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з п. 1 р. ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3, 5 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Разом з цим, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Отже, однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є дотримання строку для визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, зокрема протягом шести місяців після звільнення його з поліції.
Суд наголошує, що наказом ОСОБА_4 управління Національної поліції в Черкаській області від 30.09.2016 №167 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», однак датою визначення позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ є - 09.06.2017, а внаслідок захворювання пов'язаних з проходженням ним служби в поліції є - 06.11.2017, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення складено у повному обсязі 26.06.2018.