25 червня 2018 р. Справа №818/1980/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До суду звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 23.05.2018 відкрито провадження по справі № 818/1909/18, роз'єднано в окремі провадження вказані вище позовні вимоги. Предметом розгляду даної справи є вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене листом № Т-5960-2793/21-18 від 15 травня 2018 року, про відмову в затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області; зобов'язання затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області площею 2,0 га з кадастровим номером НОМЕР_2.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що він звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області. Проте, листом від 15.05.2018 відповідач відмовив у затвердженні вказаного проекту з підстав, які не передбачені законодавством.
Ухвалою суду від 24.05.2018 прийнято справу № 818/1980/18 до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Сторони належним чином були повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
05.06.2018 відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що при розгляді наданих проектів землеустрою було встановлено, що на титульних аркушах та на кадастрових планах земельних ділянок відсутні позначки про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Крім того, відповідач зауважує, що Головне управління під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування, яка базується на принципі колегіальності. Проте, листом Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області від 10.05.2018 № 965, селищна рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки позивачу. Тому запропоновано ОСОБА_1 звернутися до Недригайлівської об'єднаної територіальної громади для отримання відповідного погодження у наданні земельної ділянки від органу місцевого самоврядування. Крім того, повноваження відповідача щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів, за своєю правовою природою є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
05.06.2018 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що доводи відповідача щодо дискреційних повноважень є безпідставними.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.06.2017 № 18-4534/16-17-СГ ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області (а.с. 11).
03.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області (а.с. 15).
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області листом від 15.05.2018 № Т--5960-2793/21-18 повідомило довірену особу заявника про те, що при розгляді наданих проектів землеустрою було встановлено, що на титульних аркушах та на кадастрових планах земельних ділянок відсутні позначки про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, запропоновано звернутися до виконавця робіт із землеустрою для доопрацювання проекту. Також, зазначено, що Головне управління під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування. Проте, Недригайлівська селищна рада Недригайлівського району Сумської області не погодила відведення земельної ділянки позивачу, тому запропоновано звернутися до Недригайлівської об'єднаної територіальної громади для отримання відповідного погодження (а.с. 17).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
За приписами ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно із ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч. 5 ст. 186-1 ЗК України).
Згідно із ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Відповідно до ч. 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Аналіз наведених положень Земельного кодексу України свідчить, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають погодженню у порядку статті 186-1 Земельного кодексу України (а в разі необхідності - обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації), після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) зобов'язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, або відмовити у затвердженні проекту землеустрою у разі невідповідності його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: - завдання на розроблення проекту землеустрою; - пояснювальну записку; - копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); - письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; - довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; - матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); - відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; - розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); - розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); - акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); - акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); - перелік обмежень у використанні земельних ділянок; - викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - кадастровий план земельної ділянки; - матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); - матеріали погодження проекту землеустрою.
З матеріалів справи встановлено, що проект землеустрою, який надавався позивачем на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, містив наступні матеріали: пояснювальна записка, завдання на розроблення проекту землеустрою, заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", викопіювання з чергового кадастрового плану, довідка про якісний стан ґрунтового покриву земельної ділянки, довідка про склад земельних угідь, розпорядження голови районної державної адміністрації, договір оренди землі, рішення суду, перелік обмежень у використанні земельної ділянки, схема прив'язки до державної геодезичної мережі, відомість GNSS-спостережень, виписка координат та висот пунктів ДГМ із Банку геодезичних даних, ситуаційна схема, кадастровий план земельної ділянки, відомість обчислення площі земельної ділянки, креслення перенесення меж земельної ділянки, акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, копія паспорта та ідентифікаційного номера, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав, висновок про погодження проекту землеустрою (а.с. 30-74).
Дослідивши вищевказані матеріали проекту землеустрою, суд приходить до висновку, що останні за своїм переліком та змістом відповідають вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій».
Крім того, суд звертає увагу на те, що вищезазначений проект землеустрою належним чином погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а саме висновком експерта державної експертизи від 17.10.2017 № 9944/82-17 (а.с. 73).
Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність позначки про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей про земельну ділянку як на підставу відмови у затвердженні проекту землеустрою з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17 жовтня 2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок). Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру вказано, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Згідно пункту 67 Порядку, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Пунктом 69 Порядку вказано, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт.
Відповідно до частини 2 пункту 75 Порядку ведення Державного земельного кадастру, у разі відповідності поданих документів, зазначених у пункті 69 цього Порядку, вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку, та електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку, Державний кадастровий реєстратор робить на титульному аркуші документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалах документації із землеустрою та оцінки земель, що містять графічне зображення об'єктів Державного земельного кадастру, аркушах відомостей про координати поворотних точок їх меж, частин, обмежень, угідь позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 15.
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки державний кадастровий реєстратор надав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Отже, позначка про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру робиться при внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Відповідач зазначає у листі, що на титульному аркуші проекту землеустрою, кадастровому плані земельної ділянки відсутня позначка про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.
Суд зазначає, що відомості щодо спірної земельної ділянки вносились до Державного земельного кадастру саме при реєстрації земельної ділянки.
Враховуючи викладене, відповідач у листі від 15 травня 2018 року № Т--5960-2793/21-18 протиправно зазначає як підставу відмови у затвердженні проекту відсутність позначки про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, оскільки така позначка робиться виключно при внесенні відомостей (змін до них), тоді як проектом землеустрою жодних змін до сформованої земельної ділянки не вносилось.
Також, у згаданому листі відповідач посилається на те, що Недригайлівська селищна рада не погодила виділення земельних ділянок заявникам, а тому запропоновано звернутися до Недригайлівської об'єднаної територіальної громади для отримання відповідного погодження.
Проте, суд зауважує, що вказана підстава незатвердження проекту землеустрою не передбачена чинним законодавством.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою розглядалася відповідачем разом із заявами інших осіб. За результатами розгляду цих заяв була надана одна відповідь всім заявникам, а саме - лист від 15.05.2018 № Т--5960-2793/21-18, у якому зазначено, що на титульних аркушах та на кадастрових планах земельних ділянок відсутні позначки про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та запропоновано звернутись до розробника проекту для доопрацювання. Крім того, зазначено, що Недригайлівська селищна рада не погодила виділення земельних ділянок заявникам, а тому запропоновано звернутися до Недригайлівської об'єднаної територіальної громади для отримання відповідного погодження.
Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не розглянуло заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та не прийняло обґрунтованого рішення у відповідності до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.
Отже, лист відповідача від 15.05.2018 № Т--5960-2793/21-18 не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою та зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 в зв'язку із тим, що вказані вимоги є передчасними, оскільки відсутнє рішення відповідача щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою.
Водночас, відповідь, викладена у листі відповідача від 15.05.2018 № Т--5960-2793/21-18, є бездіяльністю, оскільки вищезазначеними нормами права не закріплено за суб'єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, з метою повного та належного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.05.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути вказану заяву та прийняти рішення по даній заяві.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.05.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_2.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, ідентифікаційний код 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від 03.05.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області площею 2га з кадастровим номером НОМЕР_2 та прийняти рішення по даній заяві.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, ідентифікаційний код 39765885) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко