Справа № 2-4561-09
24 грудня 2009 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,
при секретарі Троїцькій Т.І.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгородської селищної ради м. Дзержинська Донецької області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
Позивач в вересні 2009 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок зі всіма надвірними спорудами, що збудовані самочинно на земельній ділянці по вул. 8 Березня, 17 в с. Новгородське м. Дзержинська Донецької області.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в травні 1968 року її батькові ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Дзержинської міської ради було виділено земельну ділянку розміром 700 м.кв. під забудову нового житлового будинку № 13 «а» по вул. 8 Березня в с. Новгородське м. Дзержинська Донецької області. На виконання зазначеного рішення виконавчого комітету ним в травні 1968 року з житловим управлінням Дзержинської міської ради було укладено договір на право забудови житлового будинку та безстрокового користування земельною ділянкою. Одночасно з укладенням зазначеного договору представником Бюро технічної інвентаризації м. Дзержинська був проведений в натурі відвід земельної ділянки за вказаною адресою розміром 700 м.кв. для безстрокового користування. Набувши достатніх правових підстав ним на відведеній йому земельній ділянці було збудовано житловий будинок та кілька надвірних споруд, необхідних для обслуговування житлового будинку та ведення домашнього господарства. Після завершення будівництва збудовані житловий будинок та надвірні споруди не були належним чином введені в експлуатацію і належним чином не зареєстровані в БТІ м. Дзержинська. Більш того, за час експлуатації житлового будинку змінився номер будинку з «13 «а» на «17».
03 квітня 2004 року її батько ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок за вказаною адресою. У встановлений законодавством строк для отримання права на спадщину ніхто зі спадкоємців не звернувся і вона у відповідності до норм чинного законодавства фактично прийняла спадщину від померлого батька. Більш того, зазначене майно за життя їй спадкував її батько. З цих підстав, вона із відповідною заявою про право на спадщину за заповітом звернулася до Дзержинської державної нотаріальної контори. Однак, при оформленні спадщини виявилось, що за своє життя батько збудував житловий будинок та надвірні споруди без належним чином затвердженого проекту і не ввів їх у встановленому порядку в експлуатацію і тому вони вважаються нерухомим майном, що збудовано самочинно.
Визнання права власності на житловий будинок зі всіма надвірними спорудами, що збудовані на земельній ділянці вул. 8 Березня, 17 в с. Новгородське м. Дзержинська Донецької області необхідно позивачу для прийняття спадщини за заповітом від батька ОСОБА_2, померлого 03 квітня 2004 року.
Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що 03 квітня 2004 року помер ОСОБА_2 (а.с. 14). Відповідно до свідоцтва про народження померлий є батьком позивача (а.с. 11,12). За життя, батькові позивача була виділена земельна ділянка розміром 700 м.кв. під забудову нового житлового будинку № 13 «а» по вул. 8 Березня в с. Новгородське м. Дзержинська .
В травні 1968 року на ім'я батька позивача рішенням виконавчого комітету Дзержинської міської ради була виділена земельна ділянка розміром 700 м.кв. під забудову нового житлового будинку № 13 «а» по вул. 8 Березня в с. Новгородське м. Дзержинська Донецької області (а.с. 9). Наряду з цим, в травні 1968 року між батьком позивача та житловим управлінням виконавчого комітету Дзержинської міської ради було укладено договір на право забудови житлового будинку та безстрокового користування земельною ділянкою на праві особистої власності (а.с. 5-7).
Набувши достатніх правових прав батько позивача на відведеній йому земельній ділянці збудував житловий будинок та кілька надвірних споруд необхідних для обслуговування будинку і ведення домашнього господарства.
Після закінчення будівництва новозбудовані споруди в установленому законом порядку не були введення в експлуатацію та належним чином не зареєстровані в БТІ м. Дзержинська і тому вони вважаються нерухомим майном, що збудовано самочинно..
Крім того, на час експлуатації зазначеного будинку змінився номер будинку з «13 «а» на «17» .
В судовому засіданні також встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом померлого ОСОБА_2, що підтверджено заповітом складеним 24 липня 2003 року в Новгородській селищній раді м. Дзержинська Донецької області і того ж дня посвідченого спеціалістом по РАГСу виконкому Новгородської селищної ради м. Дзержинська Донецької області (а.с. 13) . У відповідності до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи) для отримання права на спадщину від померлого ОСОБА_2 ніхто, крім доньки, позивача по справі, не звертався, спадкова справа не заводилась (а.с. 26-28) .
За таких обставин та враховуючи, що судом не встановлено, що позивач відмовлявся від спадщини, а навпаки ним зроблені заходи щодо прийняття спадщини, суд вважає, що позивач фактично прийняв спадщину за заповітом.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до приписів ст. 375 ЦК України правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються ст. 376 цього Кодексу.
Частиною другою цієї норми визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. А в частині п'ятій цієї норми зазначено, що за вимогою власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Враховуючи діючі положення законодавства щодо самочинного будівництва, фактичні обставини справи, а також, той факт, що судом не встановлено порушень будь - чиїх прав та інтересів самовільним будівництвом, суд приходить до висновку, що за таких умов можливо визнання права власності на житловий будинок зі всіма надвірними спорудами.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги повністю доведеними, тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 328, 375, 376, 1233, 1268, 1269 ЦК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок зі всіма надвірними спорудами, які розташовані на земельній ділянці по вул. 8 Березня, 17 в с. Новгородське м. Дзержинська Донецької області, що залишилися від ОСОБА_2, померлого 03 квітня 2004 року.
Рішення суду вступає в законну силу після спливу строку на його апеляційне оскарження.
На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя