10.2.4
Іменем України
19 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 805/1741/18-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря судового засідання - Моспанюк Є.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
12.03.2018 з Донецького окружного адміністративного суду після визначення ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 підсудності даної справи на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позову ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Слов'янське ОУПФУ) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що після досягнення шістдесятирічного віку останній звернувся до відповідача з заявою про нарахування пенсії за віком. При нарахуванні страхового стажу відповідач не взяв до уваги та не зарахував в страховий стаж час навчання позивача в Донецькому будівельному технікумі з 01.09.1972 по 04.07.1974.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду від 22.08.2017 зобов'язано відповідача зарахувати до стажу вказаний період.
Також відповідно до листа від 23.05.2017 відповідачем не було враховано страховий стаж позивача за період роботи в якості адвоката індивідуально.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду від 08.11.2017 зобов'язано відповідача зарахувати до стажу вказаний період.
Вищевказані рішення набрали законної сили, однак відповідач зарахував спірні періоди не з дати звернення позивача за призначенням пенсії, а з дати набрання цими рішеннями законної сили. Тому позивач просив визнати бездіяльність відповідача, пов'язану з незарахуванням ОСОБА_1 періодів, визначених в постановах № 243/6299/17 та № 243/6649/17 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з 01.09.1972 по 04.07.1974 та з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003 з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме - з 27.04.2017, неправомірною; зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди, визначені в постановах № 243/6299/17 та № 243/6649/17 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з 01.09.1972 по 04.07.1974 та з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003 з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме - з 27.04.2017.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
07.06.2018 відповідач надав на адресу суду відзив на позовну заяву (арк. спр. 78-80), в обґрунтування якого зазначив, що в заяві про призначення пенсії від 27.04.2017 № 2361 позивачем було зазначено, що документи про навчання будуть надані додатково.
Відповідно до положень пункту 1.7 Порядку № 22-1 при надходженні додаткових документів у трьохмісячний строк після подання заяви про призначення пенсії, розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV.
Оскільки постанова Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17 набрала законної сили 18.10.2017, тому відповідач вважає, що позивачем пропущено трьохмісячний строк для надання додаткових документів, що є підставою для перерахунку пенсії зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV. Відтак, розпорядженням від 14.11.2017 період навчання позивача з 01.09.1972 по 04.07.1974 було зараховано до загального стажу з 01.11.2017.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17, яка набрала законної сили 06.12.2017, зобов'язано Управління зарахувати до стажу позивача періоди його роботи в якості адвоката з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003. Відповідач вважає, що оскільки в постанові суду не визначено дати, з якої необхідно виконати перерахунок пенсії, тому Управлінням проведено перерахунок пенсії з зарахуванням спірних періодів роботи позивача в якості адвоката, з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 06.12.2017. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
18.06.2018 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (арк. спр. 166), в якій останній зазначив, що ані в постанові по справі 243/6299/17, ані в постанові по справі 243/6649/17 не йде мова про перерахунок пенсії, а йдеться про зарахування до стажу роботи певних періодів. Перерахунок пенсії - це вже похідна подія від цього зарахування. Окрім того, суд в постанові не має вказувати, з якої дати проводити зарахування стажу, оскільки це врегульовано нормативно-правовим актом. З таких підстав вважає відзив відповідача неконструктивним та таким, який не вартий уваги.
Позивач у судове засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі (арк. спр. 168).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-76 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
27.04.2017 позивач звернувся до Слов'янського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії (арк. спр. 85).
При нарахуванні страхового стажу ОСОБА_1 Слов'янським ОУПФУ, зокрема, не взято до уваги та не зараховано до страхового стажу час навчання позивача в Донецькому будівельному технікумі з 01.09.1972 по 04.07.1974.
30.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про зарахування до стажу роботи періоду навчання на денному відділенні Донецького будівельного технікуму з 01.09.1972 по 04.07.1974, однак листом від 09.06.2017 № 20663/02 Слов'янське ОУПФУ повідомило позивача, що період його навчання не зараховано до загального страхового стажу роботи (арк. спр. 32).
Не погодившись з відповідачем, позивач оскаржив до суду бездіяльність органу Пенсійного фонду щодо незарахування періоду навчання на денному відділенні Донецького будівельного технікуму з 01.09.1972 по 04.07.1974.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18.07.2017 відкрито провадження в справі № 243/6299/17 (арк. спр. 169-170).
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Слов'янського ОУПФУ Донецької області, пов'язану з незарахуванням періоду навчання ОСОБА_1 на денному відділенні у Донецькому будівельному технікумі з 01 вересня 1972 року по 04 липня 1974 року до стажу роботи, зобов'язано Слов'янське ОУПФУ Донецької області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період його навчання на денному відділенні у Донецькому будівельному технікумі з 01 вересня 1972 року по 04 липня 1974 року (арк. спр. 6-21).
Також листом від 23.05.2017 № 18299/03 Слов'янське ОУПФУ повідомило ОСОБА_1 про те, що при призначенні пенсії йому не враховано в загальний трудовий стаж, зокрема, період здійснення ним підприємницької діяльності в 2000 році (арк. спр. 99). Листом від 20.07.2017 № 26160/03 відповідач повідомив позивача, що йому не зараховано період підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 31.12.2003 (арк. спр. 114).
Не погодившись з відповідачем, позивач оскаржив до суду бездіяльність органу Пенсійного фонду щодо незарахування періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 01.01.2000 по 31.12.2003.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27.07.2017 відкрито провадження в справі № 243/6649/17 (арк. спр. 171-172).
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08.11.2017 по справі 243/6649/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано бездіяльність Слов'янського ОУПФУ в Донецькій області, пов'язану з незарахуванням періоду роботи ОСОБА_1 в якості адвоката з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003 до стажу роботи, неправомірною, зобов'язано Слов'янське ОУПФУ в Донецькій області зарахувати до стажу роботи періоди робити ОСОБА_1 в якості адвоката з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003 (арк. спр. 22-31).
Відповідно до листа Слов'янського ОУПФУ від 08.02.2018 № 4177/03 відповідач повідомив ОСОБА_1, зокрема, що період навчання з 01.09.1972 по 04.07.1974 йому зараховано до загального стажу з 01.11.2017, згідно частини четвертої статті 45 Закону № 1058, на підставі рішення суду від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17 (апеляційна ухвала від 18.10.2017), яка надійшла 09.11.2017 (арк. спр. 151).
Листом від 02.03.2018 № 6615/03 Слов'янське ОУПФУ повідомило ОСОБА_1, що на виконання постанови суду від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17 йому було зараховано до стажу роботи періоди з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003. Перерахунок пенсії проведено з дня набуття законної сили постанови суду - з 06.12.2017 (арк. спр. 120).
Таким чином, відповідачем зараховано до стажу роботи ОСОБА_1 спірні періоди, визначені в постановах Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17 та від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17, однак таке зарахування здійснено відповідачем не з моменту звернення позивача з заявою про призначення пенсії, а після набрання вказаними рішеннями законної сили.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Частиною першою статті 1 Закону № 1788 передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пунктом першим частини першої статті 45 Закону № 1058 передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Положеннями пункту 1.7 Порядку № 22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Відповідно до пункту 4.1. Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058 визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Аналогічні за змістом положення також містить статті 84 Закону № 1788.
Отже, наведеними нормами права закріплено право особи як на перерахунок пенсії у зв'язку з настанням обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії, так і право особи на подання додаткових документів, яких не було подано при призначенні пенсії. При цьому, стаття 45 Закону є спільною для вказаних обставин лише в частині строків, з яких провадиться перегляд призначеної пенсії.
Спірним питанням у даній справі є дата, з якої необхідно зарахувати до страхового стажу позивача періоди, визначені судовими рішеннями.
Як установлено судом, позивач із заявою про призначення пенсії звернувся 27.04.2017 (арк. спр. 85), тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку (26.04.2017). Пенсію йому призначено з 27.04.2017 згідно протоколу від 24.05.2017 № 2361 (арк. спр. 83).
При цьому, як на це сам вказує відповідач у відзиві на позов, ОСОБА_1 скористався своїм правом на подання додаткових документів до заяви про призначення пенсії.
Так, в межах тримісячного строку із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів ОСОБА_1 звертався до відповідача, зокрема, з заявою від 30.05.2017 про зарахування до стажу роботи періоду навчання на денному відділенні Донецького будівельного технікуму з 01.09.1972 по 04.07.1974, однак листом від 09.06.2017 № 20663/02 Слов'янське ОУПФУ повідомило позивача, що період його навчання не зараховано до загального страхового стажу роботи, оскільки довідка про підтвердження періоду навчання не була прийнята для відпрацювання, так як видана на непідконтрольній території (арк. спр. 32). Також, як зазначає позивач у позові та не спростовує відповідач у відзиві на позов, ОСОБА_1 надавав відповідачу квитанції про сплату страхових внесків за період здійснення ним підприємницької діяльності, однак листами від 23.05.2017 № 18299/03 та від 20.07.2017 № 26160/03 відповідач повідомив позивача, що йому не зараховано період підприємницької діяльності з 01.01.2000 по 31.12.2003 (запропоновано надати довідку про сплату страхових внесків та уточнюючу довідку з інформацією про вид оподаткування) (арк. спр. 99, 114).
Бездіяльність відповідача щодо незарахування спірних періодів було оскаржено ОСОБА_1 до суду також в межах тримісячного строку із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів (арк. спр. 169-172).
В постанові від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, якою визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язано Слов'янське ОУПФУ Донецької області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період його навчання на денному відділенні у Донецькому будівельному технікумі з 01 вересня 1972 року по 04 липня 1974 року, суд дійшов до переконання, що при не зарахуванні до загального трудового стажу період навчання ОСОБА_1 з 01 вересня 1972 року по 04 липня 1974 року у Донецькому будівельному технікумі на денній формі навчання суб'єкт владних повноважень - Слов'янське ОУПФУ діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені вищезазначеними нормами Закону України, чим порушив права та законні інтереси позивача.
В постанові від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, якою визнано бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язано Слов'янське ОУПФУ в Донецькій області зарахувати до стажу роботи періоди робити ОСОБА_1 в якості адвоката з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003, суд дійшов висновку, що страхові внески позивачем за спірний період були сплачені, тому відповідачем неправомірно не зараховано такі періоди.
Після набрання вказаними рішеннями законної сили відповідачем прийнято рішення про зарахування до стажу роботи позивача спірних періодів робити позивача з 01.11.2017 та з 06.12.2017 відповідно.
Суд зазначає, що відповідач виконуючи судові рішення не врахував, що позивачем на виконання положень Закону № 1058 та Порядку № 22-1 у тримісячний строк було подано додаткові документи для зарахування до стажу роботи спірних періодів, однак їх не було взято до уваги відповідачем, та як наслідок, у зарахуванні таких періодів було відмовлено. Відмову щодо незарахування спірних періодів позивачем було оскаржено до суду також у межах тримісячного строку.
Суд зауважує, що оскарживши бездіяльність органу Пенсійного фонду до суду щодо незарахування спірних періодів, позивач фактично не порушував питання перерахунку пенсії у зв'язку з настанням обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії в розумінні статті 45 Закону № 1058, а вчиняв дії щодо підтвердження наявності підстав для зарахування до стажу роботи спірних періодів, які не були зараховані відповідачем при призначенні пенсії.
Таким чином, оскільки судовими рішеннями від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17 та від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17 було підтверджено право ОСОБА_1 на зарахування до його стажу роботи періоду навчання на денному відділенні у Донецькому будівельному технікумі з 01.09.1972 по 04.07.1974 та періоду робити в якості адвоката з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003, тому суд дійшов висновку, що періоди, визначені в постановах Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17 та від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17 слід зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме - з 27.04.2017.
Слід відзначити, що зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право особи на суд передбачає можливість отримати не лише формальний захист (визнання і підтвердження порушених прав), але й фактичний захист (тобто дійсне й ефективне поновлення порушених прав).
За наявності визначених законом умов, обставин справи, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями КАС України.
Таке право надається суду в силу положень статті 245 КАС України, зокрема її частини 2 пункту 10 за приписами якої у разі задоволення позову, суд може обрати спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
"Ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формамдискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 періодів, визначених в постановах Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17 та від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17, не з моменту звернення за призначенням пенсії, відповідачем порушено принципи, визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Так, відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень статті 3 Основного Закону України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За наведених вище обставин суд дійшов висновку, що для захисту позивача необхідно задовольнити вимоги щодо визнання неправомірною бездіяльності Слов'янського ОУПФУ Донецької області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 періодів, визначених в постановах Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17 та від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17, а саме: з 01.09.1972 по 04.07.1974, з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003, з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме - з 27.04.2017.
Також для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Слов'янське ОУПФУ Донецької області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періодів, визначених в постановах Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17 та від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17, а саме: з 01.09.1972 по 04.07.1974, з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003, з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме - з 27.04.2017, а тому позовні вимоги в цій частині також слід задовольнити.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 704,80 грн судового збору (арк. спр. 53).
У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі суд дійшов висновку, що всі судові витрати в сумі 704,80 грн, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати неправомірною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: 83074, АДРЕСА_1, адреса фактичного місця проживання: 84100, АДРЕСА_2) періодів, визначених в постановах Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17 та від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17, а саме: з 01.09.1972 по 04.07.1974, з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003, з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме - з 27.04.2017.
3обов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, місцезнаходження юридичної особи: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: 83074, АДРЕСА_1, адреса фактичного місця проживання: 84100, АДРЕСА_2) періодів, визначених в постановах Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 по справі № 243/6299/17 та від 08.11.2017 по справі № 243/6649/17, а саме: з 01.09.1972 по 04.07.1974, з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2003, з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме - з 27.04.2017.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, місцезнаходження юридичної особи: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: 83074, АДРЕСА_1, адреса фактичного місця проживання: 84100, АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 25 червня 2018 року.
Суддя І.О. Свергун