22.06.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/444/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії
до відповідача: Управління соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області
про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов"язаних
з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 66643,60 грн
за участю:
від позивача: Станіславський А.М.
від відповідача: Блаженко Г.М.
до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 66643,60 грн за період з січня по грудень 2017 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до вимог ЦК України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295, надає телекомунікаційні послуги на підставі публічного договору споживачам, які мають пільги з їх оплати. Такі пільги, зокрема, встановлені відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про охорону дитинства", а обов'язок з їх відшкодування покладений на відповідача, який є органом соціального захисту населення на території Галицького району.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченні на позов вх.№9485/18 від 18.06.2018 де зазначила, що управління є державною установою та фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Посилаючись на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" не передбачені видатки на надання пільг на оплату послуг зв'язку, а віднесення цих видатків за рахунок коштів місцевого бюджету призведе до соціальної напруги в регіонах. Також, вказала на те, що між сторонами відсутні договірні зобов"язання, а відносини не є господарськими, тому просить у позові відмовити.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи у засіданні суду здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 22.06.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд
Предметом даного спору є вимога Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії про стягнення з Управління соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації заборгованості за надані послуги зв"язку споживачам, які належать до пільгових категорій громадян.
ПАТ "Укртелеком" є оператором телекомунікацій; за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 28 вересня 2006 р. №384 позивача включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за № 74.
У період з січня по грудень 2017 року позивач надавав послуги зв"язку споживачам, які проживають на території Галицького району Івано-Франківської області та які згідно із нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов"язаних з наданням пільг, за січень - грудень 2017 року за формою № 2 пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 535 від 04 жовтня 2007 р.
Відповідач всупереч вимогам чинного законодавства, як розпорядник коштів бюджетного фінансування пільг на території Галицького району, не відшкодував витрати пов"язані з наданням пільг на телекомунікаційні послуги, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 66643,60 грн, що стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до господарського суду.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За змістом частин 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено в ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічні положення містить і частина 2 статті 218 ГК України.
За змістом ч. 1 ст. 167 та ст. 170 ЦК України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 19, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
За змістом п. 10 ч. 1 ст. 13 цього Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для інвалідів Великої Вітчизняної війни та війни з Японією зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
В п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за утримання будинків), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою - особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, надаються компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11 частини першої цієї статті, а також надаються такі компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має особу з інвалідністю з дитинства, житлом (квартирна плата), телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, за умови, що дитина проживає разом з сім'єю.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства", багатодітним сім'ям надаються такі пільги: позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.
Як визначено в п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв"язку та захисту інформації України надаються такі пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування, зокрема, квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.
Згідно з п. 63 постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред"явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
За змістом ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
В пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 цього Кодексу визначено, що до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об"єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на державні програми соціального захисту, зокрема, пільги окремим категоріям громадян.
За змістом частин 1, 6 ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій.
Видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 1 п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117, уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.
Враховуючи те, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Галицького району Івано-Франківської області державної політики у сфері соціального захисту населення, тому саме відповідач як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм зобов"язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
При цьому, чинне законодавство України не передбачає обов"язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов"язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із Законів України.
Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що в Державному бюджеті України на відповідний рік видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов"язання держави виникли не з наведеного бюджетного законодавства, а із закону, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним в цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний суд в постанові від 10 квітня 2018 р. у справі № 927/291/17.
Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки з позивачем на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з 01 січня по 31 грудня 2017 року, а зазначені ним обставин щодо відсутності бюджетних призначень на відповідні видатки в 2017 році не є підставами для звільнення останнього від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання.
Твердження відповідача про те, що відносини які виникли між сторонами не є господарськими, спростовуються висновками викладеними Верховним судом в постанові від 23.05.2018 у справі 916/2455/17, де вказано, що у відносинах щодо розрахунків з постачальниками телекомунікаційних послуг особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, головні розпорядники бюджетних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб"єкти владних повноважень, а як боржники у зобов"язальних правовідносинах, відповідно такі відносини підвідомчі господарським судам.
Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії до Управління соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 66643,60 грн є обґрунтованими та належать до задоволення.
Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 129 Конституції України, керуючись статтями 129, 222, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії до Управління соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 66643,60 грн задовольнити.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, вул.Шевченка,10, м.Галич, 77100 (код 03193301) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії, вул.Ак.Сахарова,32, м.Івано-Франківськ, 76014 (код 21560766) - 66643,60 (шістдесят шість тисяч шістсот сорок три гривні шістдесят копійок) заборгованості та 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.06.2018
Суддя Максимів Т.В.