Справа № 214/2294/18
2-а/214/140/18
Іменем України
19 червня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Усік М.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №1 УПП в м. Кривому Розі ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №2 батальйону 1 УПП в м. Кривому Розі ОСОБА_2 (далі за текстом «інспектор»), в якому просить: скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 230673 від 3 квітня 2018 року, складену інспектором 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції міністерства внутрішніх справ України лейтенантом ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування позову наводить наступне. 3 квітня 2018 року інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному про застосування до нього, позивача, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП. Відповідно до змісту постанови, вын, позивач, 3 квітня 2018 року близько 9-40 годині керував автомобілем НОМЕР_1 (далі за текстом «автомобіль «Джилі») в місті ОСОБА_3, рухався по вулиці Дніпровське шосе, та біля будинку 14 по вул. Дніпровське шосе проїхав регульований пішохідний перехід на забороняючий червоний сигнал світлофору. Він, позивач, одразу був зупинений працівниками патрульної поліції, після чого, інспектор Афанасьєв В.О., повідомив про порушення правил дорожнього руху, а саме п.8.7.3 е ПДР України.
Відповідач проігнорував його пояснення, склавши постанову про накладання адміністративного стягнення за ст. 122 ч.2 КУпроАП. у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
В постанові йдеться лише про абстрактне порушення ПДР, яке жодним чином не підтверджено. Відповідач надав для перегляду запис з його нагрудної відеокамери, на якому було зафіксовано рух автомобіля під керуванням позивача, однак на запису не зафіксовано порушення правил дорожнього руху, а саме проїзду на забороняючий сигнал світлофору, то тому вважає висновки відповідача про скоєння правопорушення надуманими.
Вважає, що дана постанова є незаконною, протиправною та підлягає скасуванню. Вказує, що виходячи з того, що протокол відносно позивача не складався, данні на основі яких у визначеному законом порядку інспектор встановив наявність адміністративного правопорушення, в діях позивача, та інших обставин що мають значення для правильного вирішення справи, матеріали справи не містять. Наполягає, що постанова від 3 квітня 2018 року не підтверджена жодним допустимим доказом і відповідно не має жодних обґрунтованих даних щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи і відповідно не може бути винесена без такого розгляду. Вказує, що згідно з ч.3 ст.258 КУпАП інспектор поліції повинен був дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, які зазначають, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи. Розгляд справи інспектором взагалі не здійснювався, останній повідомив про порушення вимог ПДР, які на його думку полягали у проїзді на забороняючий сигнал світлофору, але будь яких доказів порушення не надав. Вказує, що метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, та вирішення її у точній відповідності з законом, інспектор не дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП згідно з якими зобов'язаний був з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення інспектором не було враховано вимог ч.2 ст.33 КУпАП згідно з якими необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката; оскаржувати постанову у справі. У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду посадовою особою справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо. Вказує, що при розгляді справи інспектор не дав позивачу можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі, проігнорував вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, що в свою чергу унеможливило виконання ним вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Відповідно до ст.279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Наполягає, що своїми діями, інспектор грубо порушив вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП, що полягає у наступному: відповідач позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП; порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст.278, 279 КУпАП. Відповідно до ст.2 КАС України Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У відповідності до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У судовому засіданні позивач підтримав позов та зміст позову. Крім того, пояснив, що рухався на зелений сигнал світлофору, закінчував маневр. Інспектор надавав йому для огляду відеозапис. На запису було видно, що він, позивач, проїхав пішохідний перехід на дозволяючий зелений сигнал світлофору.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та міс це розгляду справи був належно повідомлений, відзив на позов не подав.
Під час розгляду справи безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова (а.с.7).
Відповідно до ст. 73 КАС України, суд вважає належним доказом постанову (а.с.7), так як вона стосується факту накладення на позивача адміністративного стягнення.
Пояснення позивача про те, що він не вчиняв правопорушення, відповідачем не спростовані, а тому суд вважає ці пояснення достовірними.
На підставі ст. 76 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає їх достатніми для встановлення наступних обставин. При цьому суд керується вимогами ст.77 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що 3 квітня 2018 року близько 9 год. 40 хв., позивач, керуючи автомобілем «Джилі» в місті ОСОБА_3, рухався по вулиці Дніпровське шосе, проїхав пішохідний перехід на зелений сигнал світлофору.
3 квітня 2018 року позивач біля будинку №14 по вул. Дніпровське шосе був зупинений працівниками патрульної поліції, інспектором була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КУпАП за те, що позивач, керуючи автомобілем, проїхав регульований пішохідний перехід на забороняючий червоний сигнал світлофору в порушення вимог ст.8.7.3 е ПДР.
Вказані обставини встановлені поясненнями позивача та постановою (а.с.7).
При вирішенні справи, суд застосовує норми права, які передбачені Конституцією України, КУпАП, «Правилами дорожнього руху», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі за текстом «Правила»).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити викладення обставин, установлених при розгляді справи. У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинні з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність водіїв транспортних засобів за проїзд на заборонений сигнал світлофору.
Пункт 8.7.3 е Правил дорожнього руху забороняє проїзд на червоний сигнал світлофору, в тому числі, який миготить, та два червоний сигналів, які миготять.
У судовому засіданні встановлено, що позивач не здійснював проїзд на заборонений сигнал світлофору. Тому в діях позивача, відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
На переконання суду, інспектор при розгляді справи про адміністративне правопорушення, діяв всупереч вимогам ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, вирішив справу в порушення вимог закону.
Відповідно до ст.245 ч.2 п.2 КАС України, у разі задоволення позову, суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт.
Дійшовши до переконання, що при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1А до адміністративної відповідальності інспектор діяв з порушенням вказаних вимог КУпАП, суд вважає, що інспектор притягнув позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано. Отже винесена інспектором постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 121, 245, 247, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 9, 73-77, 241-246 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону №1 УПП в місті ОСОБА_3 ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Постанову, винесену 3 квітня 2018 року інспектором роти № 2 батальйону №1 УПП в місті ОСОБА_3 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст.122 КУпАП на ОСОБА_1 - скасувати.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів, з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов