Справа № 148/2239/16-ц
Провадження №2/148/424/18
Іменем України
13 червня 2018 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю: секретаря Носулько К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
До Тульчинського районного суду Вінницької області 02.11.2016 звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач і відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. За час спільного подружнього життя, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у них народилася донька ОСОБА_3 . Відповідач тривалий час ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає та участі у її вихованні не приймає. В даний час донька перебуває на утриманні позивача. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.
Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення донькою повноліття. Також, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В подальшому, 04.10.2017 позивач подала до суду заяву, у якій збільшила позовні вимоги в зв'язку з тим, що з 08.07.2017 збільшився мінімальний розмір аліментів на дитину з 30 % на 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Решту позовних вимог залишила без змін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, у якій вказала, що позовні вимоги підтримує, розгляд справи просить здійснювати без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій вказав, що позов визнає частково, згоден сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі встановленому законом. За періоди: з грудня 2016 року по квітень 2017 року включно, з червня 2017 року по серпень 2017 року включно та за жовтень 2017 року аліменти просить не стягувати, оскільки в ці періоди він надавав позивачу кошти на утримання дитини, що підтверджується копіями відповідних квитанцій. Розгляд справи просить здійснювати без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що сторони є батьками ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тульчинського районного управління юстиції у Вінницькій області 05.02.2014 (а.с. 5).
Згідно довідки № 3288, виданої виконавчим комітетом Тульчинської міської ради Вінницької області 17.10.2016, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на її утриманні знаходиться донька ОСОБА_3 (а.с.6).
З довідки про доходи № 75, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 НГУ м. Одеса 19.06.2017, судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив строкову військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 НГУ м. Одеса та займав посаду стрільця. Загальна сума доходу за період з 02.11.2016 по 31.05.2017 становить 1072,87 грн. (а.с. 29).
Після набрання 15.12.2017 чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, ЦПК України викладено у новій редакції, відповідно п. 9 перехідних положень якого, подальший судовий розгляд має здійснюватись відповідно до норм діючого ЦПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналіз даної законодавчої норми дає підстави зробити висновок про те, що при визначені способу стягнення аліментів (у частці від доходу чи в твердій грошові сумі) пріоритетним є вибір того з батьків, з ким проживає дитина.
З огляду на вказане суд вважає можливим стягнути аліменти з відповідача саме в частці від його доходу, як про те просить позивач, з якою проживає дитина.
Частиною 2 ст. 182 СК України, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі викладеного, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог, а також, що в судовому засіданні підтверджено факт проживання та перебування на утриманні позивача неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , що відповідач є працездатною особою, а також, що доказів, які б свідчили про наявність у відповідача інших утриманців суду не представлено, суд приходить до висновку, що з нього слід стягувати аліменти.
Разом з тим, позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів 02.11.2016, 04.10.2017 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме: просила стягнути з на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 № 2037 - VIII, який набрав чинності 08.07.2017, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України в частині збільшення мінімального розміру аліментів, а саме: визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. До внесення змін, тобто до 08.07.2017, такий розмір становив 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, суд, враховуючи положення ст. 191 СК України, згідно яких, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, вважає, що починаючи з 02.11.2016, тобто з дня пред'явлення позову, по 08.07.2017 з відповідача слід стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а за період з 08.07.2017 і до досягнення дитиною повноліття - в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також, суд враховує, що згідно поданих відповідачем копій квитанцій (а.с. 68-69), він сплачував через установу банку кошти на утримання дитини в розмірі по 600 грн. 16.12.2016, 16.01.2017, 16.02.2017, 17.03.2017, 19.04.2017, 18.06.2017, 17.07.2017, 18.08.2017 та 19.10.2017. Тобто, майже кожного місяця, починаючи з грудня 2016 року до жовтня 2017 року, крім листопада 2016 року, травня та вересня 2017 року.
Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача аліменти в частці і визначити різницю між сплаченою щомісячною сумою аліментів та присудженим розміром аліментів встановити неможливо, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення аліментів у розмірі встановленому законом та визначеному судом, з урахуванням сплачених відповідачем сум на утримання дитини, наведених вище.
Відповідно до п. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути у дохід держави судовий збір в розмірі 640 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. 141, 181, 182, 183 СК України, ст. 4, 10, 19, 23, 76 - 80, 141, 206, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у такому розмірі:
-починаючи з 02.11.2016 дня звернення до суду і до 08.07.2017 у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з урахуванням коштів у сумі 3000 (три тисячі) гривень, сплачених ОСОБА_2 на утримання дитини 16.12.2016, 16.01.2017, 16.02.2017, 17.03.2017, 18.04.2017, 18.06.2017;
-починаючи з 09.07.2017 і до досягнення дитиною повноліття стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з урахуванням коштів у сумі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень, сплачених ОСОБА_2 на утримання дитини 17.07.2017, 18.08.2017, 19.10.2017.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , у дохід держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області О.В. Саламаха