03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
№33/796/293/2018 Головуючий у першій інстанції - ЦиктічВ.М.
11 травня 2018 року Суддя Апеляційного суду міста Києва Ковальська В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_2, захисника Гайдая О.Д., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гайдая Олександра Дмитровича на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року ОСОБА_2 піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до постанови судді Роменська В.М. 25 лютого 2017 року приблизно о 20 год. 20 хв. керувала автомобілем «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_2, у м. Києві по вул. Володимирській, поблизу буд. № 29, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовилась у присутності двох свідків. Вказаним діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху країни, що тягне відповідальність, передбачену ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішення судді захисник Гайдай О.Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року та провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт звертає увагу, що необґрунтованою, винесеною без урахування всіх фактичних обставин справи та вимог закону, зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази не є достатніми для визнання вини ОСОБА_2
При цьому захисник вказує на те, що автомобіль «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2, був зупинений працівниками поліції з підстав нібито вказаного автомобіля в розшуку та наявності відповідного орієнтування. При жодних документів щодо розшуку автомобіля поліцейськими на пропозицію ОСОБА_2 надано не було.
Апелянт підлягає сумніву законність перебування та патрулювання маршруту по вул. Володимирській, 26 в м. Києві автопатрулем № 751 УШІ в м. Києві. З цією метою направлено адвокатський запит до УПП в м. Києві.
Також апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 складно з грубими порушеннями порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_4 лише розписався в графі &q?. ;Підпис&q?са;, однак який факт та відносно кого він засвідчив своїм підписом на даний час невідомо, оскільки вказаний свідок в судове засіданні не викликався та не допитувався. Поясненням свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні також оцінка не надавалась, оскільки в судове засідання він також не викликався. Проте суд послався на пояснення вказаних свідків.
В порушення вимог ст. 256 КУпАП ОСОБА_2 не були роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, чим було грубо порушено право особи на кваліфіковану юридичну допомогу.
Окрім того, апелянт, вважаючи, що наданий суду відеозапис з нагрудної камери поліцейського, є змонтованим, вказує, що на ньому зафіксовано як ОСОБА_2 спочатку відмовилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та чітко вказала причини.
Однак, на думку апелянта, треба зауважити, що ОСОБА_2 ніколи до адміністративної або кримінальної відповідальності не притягалась, з представниками будь-яких правоохоронних органів ніколи не спілкувалась, на час зупинки транспортного засобу внаслідок невиконання поліцейськими вимог ст. 268 КУпАП, була позбавлена кваліфікованої юридичної допомоги. В подальшому, внаслідок пережитого стресу з приводу інформації щодо можливого перебування автомобіля «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1 та її особисто в розшуку за вчинення якихось протиправних дій, перебуваючи в схвильованому стані внаслідок неадекватних дій поліцейських, спочатку відмовилась проходити огляд на місці, а потім сама запропонувала проїхати до спеціалізованого медичного закладу для проходження огляду у лікаря-нарколога, на що отримала відмову патрульних поліцейських. Дану обставину підтверджують опитані захисником в порядку ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, письмові пояснення яких додані до апеляції.
Також апелянт зазначає, що судом не надано належної оцінки тій обставині, що ОСОБА_2 самостійно пройшла в спеціалізованому медичному закладі - Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія» медичний огляд з метою виявлення алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння, за висновками якого вона станом на 22 годину 25 лютого 2017 року була визнана тверезою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Гайдая О.Д. та особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, розпискою ОСОБА_7 про залишення на зберігання автомобіля «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_2, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
З наведених доказів убачається, що ОСОБА_2, маючи ознаки алкогольного сп'яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота та почервоніння шкірного покриву обличчя, відмовилась від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вимогам закону та порушення прав особи, відносно якої складався протокол, є безпідставними, оскільки протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а про те, що ОСОБА_2 були роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, свідчить її підпис у протоколі.
Посилання апелянта на недопустимість, як доказів письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не можуть бути взятими до уваги, оскільки письмові пояснення вказаних свідків підтверджуються записом з нагрудної відеокамери поліцейського.
Зауваження захисника про те, що свідки не викликались в судове засідання, також не можуть бути взятим до уваги, оскільки ні в судовому засіданні суду першої, ні в судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 та її захисник не заявляли клопотань про допит вказаних свідків з метою з'ясування обставин, викладених у письмових поясненнях свідків, які викликали сумнів в апелянта.
Твердження апелянта про те, що наданий суду відеозапис з нагрудної камери поліцейського є змонтованим, не підтверджується жодним наявним у справі доказом.
Разом з тим, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського підтверджується, що поліцейські пропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосування приладу &q?я ;Драгер&q?ва; або в лікарні &quДр;Соціотерапія&q? л; і ОСОБА_2 відмовилась від проведення такого огляду.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського також убачається, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення поліцейський роз'яснив ОСОБА_2 про те, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачена така ж відповідальність, як і за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, проте і після такого роз'яснення ОСОБА_2 відмовилась проходити огляд та заявила поліцейським про те, щоб вони складали протокол.
Суддя апеляційного суду зауважує, що відеозаписом з нагрудної камери поліцейського спростовуються доводи апеляції захисника про неадекватність дій поліцейський, оскільки дії поліцейський були коректними та професійними.
Допитана в судовому засіданні апеляційної інстанції свідок ОСОБА_6 пояснила, що це вона порадила ОСОБА_2 відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте, коли поліцейські почали зупиняти свідків, то свідок змінила свою думку та порадила ОСОБА_2 пройти тест на місці зупинки, але поліцейські відмовили їй у цьому.
Пояснення свідка ОСОБА_6 про те, що поліцейські відмовили ОСОБА_2 у проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння спростовуються даними з відеозапису з нагрудної камери поліцейського.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що він був викликаний на вул. Володимирську, 24-а до ресторану &q?ир;Рибний базар&q?ес;, де ОСОБА_2 та її подруга повідомили, що їх зупинили, бо водій була п'яна та відмовилася від проходження огляду. На це свідок зауважив, що краще пройти огляд, і запропонував проїхати в &quі ;Соціотерапію&q?їх;. Після чого ОСОБА_2 запропонувала поліцейським проїхати до лікарні, але їй відмовили, оскільки вже був складений протокол.
Зважаючи на те, що поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, але, навіть і після роз'яснення наслідків такої відмови, ОСОБА_2 відмовилась від проведення огляду, суддя апеляційного суду вважає, що на проведення огляду не може мати значення, як така, що висловлена після вчинення правопорушення та його фіксації у протоколі про адміністративне правопорушення.
З таких же міркувань суддя апеляційного суду не приймає до уваги ту обставину, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, водій ОСОБА_2 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Як правильно зазначено у оскаржуваній постанові судді районного суду, самостійне проходження у подальшому тесту на стан сп'яніння не спростовує вчинення особою правопорушення та не є підставою для звільнення від відповідальності за відмову від проведення медичного огляду.
Так, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Водій ОСОБА_2 не виконала вимог п. 2.5 ПДР України та, будучи попередженою працівниками поліції про наслідки невиконання вказаного пункту, відмовилась від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому такі дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин суддя апеляційного суду не вбачає підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду -
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гайдая Олександра Дмитровича - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста ОСОБА_8 Ковальська