Справа № 11-кп/796/1355/2018 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Категорія КК:ч.5 ст.15, ч.2ст.185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
13 червня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_3 , на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року,-
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року ОСОБА_4 визнано винуватою за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, та згідно ст.76 КК України, покладено на неї обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На погоджуючись з вказаним вироком суду, заступник прокурора міста Києва ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 04.05.2018 стосовно ОСОБА_4 скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок м'якості. Та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 призначено покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік. Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік та згідно ст. 76 КК України покласти на неї обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ст. ст. 71, 72 України, вирок Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2017 виконувати самостійно. У решті вирок суду залишити без змін.
Перевіривши подану апеляційну скаргу на предмет відповідності вимогам ст. 396 КПК України, вважаю, що вона не відповідає вимогам зазначеної статті і підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно вимог ст. 396 КПК України, апеляційна скарга подається в письмовій формі. В апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; 6) перелік матеріалів, які додаються. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.
Разом з тим, в апеляційній скарзі заступник прокурора міста Києва ОСОБА_3 на обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, послався на те, що судом першої інстанції не застосовано вимоги ст.ст. 71,72 КК України при винесенні оскаржуваного вироку, про те, і сам не надає до апеляційної скарги завіреної копії вироку суду Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2017, на який посилається в апеляційній скарзі, та який просить виконувати самостійно.
Як убачається з матеріалів даного провадження, така копія вироку Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2017, хоч і є в матеріалах справи, про те, вона є не завіреною належним чином, відсутні відомості про те, що даний вирок набрав законної сили, а також відсутня інформація чи сплачено чи не сплачено штраф за даним вироком.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.399 КПК України, суддя - доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_3 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року - залишити без руху та встановити строк на усунення виявлених недоліків - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали апелянтом.
Копію ухвали надіслати заступнику прокурора міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва ОСОБА_2