20 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 10/Б-1287
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін:
скаржника - Супряга С.О.
заявника - Осів П.В.
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 13.12.2017
у складі колегії суддів: Желіка М.Б. (головуючого), Костів Т.С., Марка Р.І.
та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області
від 03.10.2017
у складі судді: Сидорук А.М.
у справі № 10/Б-1287
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Терфіш"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Київ"
про визнання банкрутом,-
1. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.11.2010 порушено провадження у справі № 10/Б- 1287 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю магазин "Київ".
2. Постановою господарського суду від 15.01.2013 ТОВ "Магазин "Київ", - визнано банкрутом; розпорядником майна та ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Бриксу А.О.
3. Постановою господарського суду від 21.08.2013 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Опанасенка В.Ю.
4. Ухвалою господарського суду від 30.05.2017 достроково припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Магазин "Київ" - Опанасенка В.Ю., ліквідатором банкрута призначено Пилипенко Маргариту Миколаївну.
5. 20.04.2011 ухвалою Господарського суду Тернопільської області визнано грошові вимоги ПАТ " Укрсоцбанк " відносно боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю " Магазин " Київ в загальній сумі 20 044 757,89 грн, з яких Основний борг - 19 947 040,56 грн, черговість задоволення четверта ; 97 717,33 грн пеня, штраф - черговість задоволення шоста.
6. Ліквідатором ТОВ "Магазин "Київ" Пилипенко М.М. до господарського суду подано клопотання від 17.08.2017 № 02-06/маг/21 про виключення з реєстру вимог кредиторів ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 20 044 757,89 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.10.2017 задоволено клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Пилипенко М.М. про виключення з реєстру вимог кредиторів ПАТ "Укрсоцбанк"; виключено з Реєстру вимог кредиторів ТОВ "Магазин "Київ грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк".
8. Не погоджуючись з ухвалою господарського ПАТ "Укрсоцбанк" подало апеляційну скаргу б/н від 11.10.2017 на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.10.2017 та просило оскаржувану увалу скасувати.
9. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" б/н від 11.10.2017 залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишено без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
10. 29.12.2017 публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" через Львівський апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 29.12.2017 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.10.2017 у справі № 10/Б-1287, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 10/Б-1287 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями.
12. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 10/Б-1287 за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від 29.12.2017 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.10.2017; призначено розгляд касаційної скарги на 20.06.2018 о 15 год. 00 хв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
13. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції ПАТ "Укрсоцбанк" подано касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.10.2017 у справі № 10/Б-1287, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення, а в задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Магазин "Київ" Пилипенко М.М. про виключення вимог ПАТ "Укрсоцбанк" з реєстру кредиторів ТОВ "Магазин "Київ" відмовити.
14. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. Кредитором ТОВ "Терфіш" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить оскаржувані рішення залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" - без задоволення.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
19. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи було встановлено наступне.
19.1 Ухвалою суду від 23.11.2010 включено в реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю Магазин "Київ" вимоги наступних осіб:
- Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, вул. Горького, 127 в особі філії АТ "Укрексімбанк", м. Тернопіль, вул. Шептицького, 21 в сумі 2 639 904,87 грн. Черговість задоволення грошових вимог кредитора: перша.
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Терфіш", м. Тернопіль, вул. Старий ринок, 3 в сумі 305 807,31 грн. Черговість задоволення грошових вимог кредитора: четверта.
- Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", м.Київ, вул. Ковпака, 29 через Центральний комерційний макрорегіон ПАТ "Укрсоцбанк", м. Хмельницький, вул. Соборна, 34 в сумі 20 044 757,89 грн., з яких: 19 947 040,56 грн. основного боргу: черговість задоволення четверта; 97 717,33 грн. - пеня та штрафні санкції - черговість задоволення грошових вимог кредитора: шоста.
19.2 Постановою суду від 15.01.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Київ" визнано банкрутом.
19.3 23.08.2017 ліквідатор Пилипенко М.М. звернулася до суду з клопотанням № 02-06/маг/21 від 17.08.2017 про виключення з реєстру вимог кредиторів ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 20 044 757,89 грн. Ліквідатор вказує, що ТзОВ "Магазин Київ" є майновим і фінансовим поручителем по зобов'язаннях ТзОВ "Орвіс" перед ПАТ "Укрсоцбанк", які виникли на підставі Генерального договору про надання кредитних послуг №770/9-698 від 15.07.2008. Оскільки вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" засновані на договорі поруки №107880/107-ПЮ022 від 06.08.2009, укладеному в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, є похідними і не можуть існувати за умови відсутності зобов'язань за відповідним кредитним договором.
19.4 Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2013 у справі №3/77/5022-1020/2011 звернено стягнення шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на нерухоме майно: торговий комплекс загальною площею 1 649,7 кв. м., що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Д. Вишневецького, 9, вартістю 13 657 370,00 грн.; приміщення вбудовано-прибудованого магазину з підвальними приміщеннями, загальною площею 1 028,5 кв. м., що знаходиться за адресою м. Тернопіль проспект Ст. Бандери, 47, вартістю 10 141 270,00 грн.; погашено заборгованість ТОВ "Орвіс" за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 та генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008 перед ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі 17 109 000,00 грн.; припинено право власності ТОВ "Орвіс" на вказане нерухоме майно; припинено провадження у справі №3/77/5022-1020/2011 в порядку пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, в частині позовних вимог по первісному позову щодо звернення стягнення шляхом визнання за публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" права власності на нерухоме майно нежитлове приміщення, загальною площею 1285,1 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська,10 та щодо припинення права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 1285,1 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська,10, товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" м. Тернопіль, вул. С. Будного, 3-А; у решті позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову, відмовлено.
19.5 Відтак, судом звернуто стягнення на майно, загальною вартістю 23 798 640 ,00 грн., що становить більше суми заборгованості (17 109 000,00 грн.) на 6 689 640 грн. 00 коп.
19.6 Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2013 у справі № 5/48/5022-1019/2012 встановлено припинення грошових зобов'язань позичальника перед кредитором за договором про надання кредитних послуг №770/9-698 від 15.07.2008 та генеральним договором про надання кредитних послуг №770/9-691 від 26.06.2008, як таких що виконані у відповідності до приписів статей 598, 599 Цивільного кодексу України.
19.7 Визнаючи 23.11.2010 грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк", судом було встановлено, що на забезпечення генерального договору про надання кредитних послуг №770/9-698 від 15.07.2008 з урахуванням угоди про внесення змін № 2 від 06.08.2009, укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орвіс", кредитор уклав з майновим поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю Магазин "Київ" іпотечний договір від 17.07.2008, зареєстрований в реєстрі за № 5578 та договір поруки № 107880/107-ПЮО22 від 06.08.2009.
20. Відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладеного у новій редакції з 19.01.2013, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки постанова про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Київ" банкрутом прийнята 15.01.2013, то застосуванню підлягає закон в редакції, чинній до 19.01.2013.
21. Відповідно до частини 1 статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
22. Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
23. Згідно частин 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
24. Відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
25. Оскільки судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що основне зобов'язання ТзОВ "Орвіс" за генеральним договором про надання кредитних послуг №770/9-698 від 15.07.2008, припинено шляхом його виконання, то відповідно, зобов'язання ТОВ "Магазин Київ" як поручителя за зобов'язаннями позичальника за договором поруки також є припиненими.
26. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що обставинами справи підтверджується припинення поруки боржника 30.10.2012 і на даний час ПАТ "Укрсоцбанк" як кредитор боржника втратив своє право вимоги до ТзОВ "Магазин "Київ".
27. Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.
28. Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" (п.58) кредитори, вимоги яких погашені відповідно до Закону, у подальшому не беруть участі в справі про банкрутство.
29. Відповідно до Методичних Рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затверджених Наказом Міністерства економіки України №788 від 02.07.2010 ведення реєстру передбачає внесення змін до нього в разі виникнення додаткових зобов'язань боржника в процедурах розпорядження майном або санації (поточні вимоги) та інших випадках, передбачених чинним законодавством. Унесення цих змін здійснюється за заявою кредиторів або за власною ініціативою розпорядника майна (керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, установленому в розділі III Методичних рекомендацій. Після внесення змін здійснюються уточнення підсумкових сум кожної черги задоволення вимог кредиторів у кінці реєстру та уточнення суми всіх вимог кредиторів (у разі необхідності). Реєстр з унесеними змінами підписується арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), а у випадках, передбачених законодавством, - ліквідатором (головою ліквідаційної комісії), керівником або уповноваженим представником боржника (банкрута).
30. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Пилипенко Маргарити Миколаївни про виключення з реєстру вимог кредиторів ПАТ "Укрсоцбанк" та виключення з реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Київ" грошових вимог публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в сумі 20 044 757,89 грн.
31. Доводи скаржника про те, що не погашеними вимогами відносно боржника є кошти в сумі 2 935 757,89 грн. Визнаються колегією суддів безпідставними та необгрунтованими з огляду на те, що як зазначено вище, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2013 у справі №3/77/5022-1020/2011 звернуто стягнення на майно, загальною вартістю 23 798 640 ,00 грн., що становить більше суми заборгованості (17 109 000,00 грн.) на 6 689 640 грн. 00 коп.
32. Враховуючи наведене, інші доводи скаржника викладені в касаційній скарзі спростовуються вищевикладеним.
33. В силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
34. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
35. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
36. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
37. Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції під час касаційного провадження.
38. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
39. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
40. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.
41. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
42. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.
43. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.10.2017 у справі № 10/Б-1287 залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.10.2017 у справі № 10/Б-1287 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко