23 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 916/2491/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 (Савицький Я.Ф., Колоколов С.І., Разюк Г.П.) про відмову у відкриті апеляційного провадження у справі № 916/2491/15 Господарського суду Одеської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "ГЛАВСТРОЙ" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНСТРОЙ", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" про визнання недійсним договору
Товариство з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "ГЛАВСТРОЙ" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНСТРОЙ", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" про визнання недійсним договору про переведення боргу та передавання прав та обов'язків від 13.08.2014.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.06.2016 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_4 в порядку статті 254 ГПК України подав 12.04.2018 апеляційну скаргу, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 21.06.2016 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.06.2016 у справі №916/2491/15.
Ухвала суду мотивована тим, що наведені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не є поважними, а тому, враховуючи приписи частини 4 статті 260, пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
ОСОБА_4 (далі - Скаржник) подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного господарського суду від 23.04.2018, в якій просить її скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
В касаційній скарзі Скаржник не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваній ухвалі суду з тих підстав, що: 1) судом не в повній мірі враховані причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме, що під час розгляду іншої справи № 916/613/17 встановлено, що рішення Господарського суду Одеської області від 21.06.2016 у даній справі №916/2491/15 безпосередньо стосується прав та обов'язків Скаржника, проте, до розгляду даної справи його залучено не було. Тому одразу після отримання постанови від 01.03.2018 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 916/613/17, Скаржник звернувся до суду у даній справі з відповідною апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження; 2) судом апеляційної інстанції не враховано наявність підстав, зазначених в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та не було надано оцінки обставинам, які спричинили пропуск Скаржником строку на апеляційне оскарження, що призвело до порушення судом норм процесуального права, зокрема, статті 119 ГПК України.
Сторони не надали відзив на касаційну скаргу, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у цій справі у касаційному порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 3 статті 3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України в редакції, чинній на час звернення Скаржника з апеляційною скаргою, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з вимогами частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, у разі звернення з апеляційною скаргою на судове рішення місцевого господарського суду з порушенням встановлених строків його оскарження, особа, яка звертається з цією скаргою, у клопотанні про поновлення строку має навести причини, підтверджені відповідними доказами, які перешкоджали їй звернутися з апеляційною скаргою у межах встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження. Дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, суд має залишити апеляційну скаргу без руху, надавши скаржнику можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку. Тільки у разі визнання судом інших підстав неповажними або у випадку незвернення з відповідною заявою у встановлені строки, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження на підставі частини 4 статті 260 ГПК України та пункту 1 частини 4 статті 261 ГПК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції не врахував вимог частини 3 статті 260 ГПК України, а тому дійшов передчасних висновків про існування підстав для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відмови у відкритті апеляційного провадження у справі з посиланням на частину 4 статті 260 та пункт 4 частини 1 статті 261 ГПК України.
З огляду на наведене, ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи Скаржника, які стосуються переоцінки поважності наведених ним підстав поновлення строку на апеляційне провадження, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №916/2491/15 скасувати.
3. Справу №916/2491/15 передати на розгляд Одеського апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.