22 червня 2018 року справа № 200/14970/16-а(2-а/200/587/16)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Іванов С.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2016 року у справі № 200/14970/16-а за позовом ОСОБА_1 до заступника командира роти № 7 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника командира роти № 7 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2018 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2016 року повернуто заявнику з огляду на долучення до апеляційної скарги довіреності, не засвідченої належним чином.
13 червня 2018 року Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції повторно звернулось з апеляційною скаргою.
З 15.12.2017 р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України у новій редакції згідно Закону від 03.10.17 р. № 2147-VIII.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.п. 13 Розділ VII Перехідних положень КАС України (у редакції чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного судового рішення), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Оскаржувана постанова винесена Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 23 вересня 2016 року.
Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, копія оскаржуваної постанови була отримана заявником апеляційної скарги 27 квітня 2018 року (а.с.33). Таким чином, десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції сплинув 07 травня 2018 року.
Відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції остання апеляційна скарга Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції була подана лише 13 червня 2018 року.
Заявником апеляційної скарги було подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке мотивовано тим, що перша апеляційна скарга була подана ними із дотримання строків на апеляційне оскарження та була повернута судом апеляційної інстанції. В той же час, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і органи патрульної поліції зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення).
Таким чином, неспроможність відповідача належним чином організувати засвідчення повноважень своїх представників у відповідності до встановлених законом правил, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, тому як є суто суб'єктивними факторами.
Вказана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року (справа № 804/2979/17).
Таким чином, Управлінню патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції слід навести інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо такі є.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення цієї ухвали) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2016 року у справі № 200/14970/16-а, зазначені Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в поданому клопотанні.
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2016 року у справі № 200/14970/16-а - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин пропуску, якщо такі є.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з 22 червня 2018 року та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Іванов